- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Кодифікація права 1922-1927 років.
За минулі з моменту встановлення Радянської влади роки накопичилася значна кількість нормативних актів, які залишалися не систематизованими і часто суперечили одна одній. Розрізненість законодавства вкрай ускладнювала правозастосовчу практику. При великій кількості нормативного матеріалу, тим не менш, залишалися й істотні прогалини в законодавстві. Разом з тим, для зміцнення законності і подальшого стабільного розвитку країни потрібні були чіткі, ясні і вичерпні закони. Поновилися в РРФСР після завершення громадянської війни роботи по кодифікації законодавства повинні були остаточно оформити й закріпити єдину систему радянського права. В основному кодифікаційних робіт займалися фахівці відділу законодавчих припущень і кодифікації Наркомату юстиції РРФСР. До кодифікації в міру необхідності залучалися працівники відповідних галузевих відомств. Проекти кодексів, підготовлені Наркоматом юстиції та іншими відомствами, передавалися на розгляд до Раднаркому, а потім - у ВЦВК. Після затвердження ВЦВК проект знаходив силу закону.
У 1922 - 1923 роках були прийнято сім кодексів РРФСР: Кримінальний, Цивільний, Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального, Земельного, і Кодекс законів про працю. У 1924 році прийнято Виправно-трудовий кодекс. У 1926 році затверджені нові Шлюбно-сімейний та Кримінального кодексів. На основі кодексів РРФСР створювали свої кодекси інші союзні республіки і, тим самим, здійснювалася рецепція російського радянського права. У 1929 році було видано систематичне збори законів РРФСР, до якого увійшли всі діючі закони.
На розвиток громадянського права великий вплив справила нова економічна політика (НЕП), в рамках якої дозволялася приватна власність і торгівля. Дрібні промислові підприємства і маломірні житлові будови денаціоналізувала. Більш великі підприємства могли передаватися в концесію іноземним компаніям. Все це призвело до розширення сфери договірних відносин, що й знайшло своє відображення в новому Цивільному кодексі.
Встановлювалося, що громадянської правоздатністю володіють всі громадяни, не обмежені по суду у своїх правах. Громадянам гарантувався вільне переміщення і вибір місця проживання, право вільного вибору занять, організації промислових і торгових підприємств. Дієздатність виникала в повному обсязі з 18 років. Поряд з правоздатними громадянами виділялися і такі суб'єкти цивільних правовідносин як юридичні особи: акціонерні товариства, трести і ін
Закріплювалися три види власності: державна, кооперативна і приватна. Держава обмежувало кількість і види об'єктів, які могли перебувати у приватній власності. З приватного обороти вилучалися великі та середні підприємства (з кількістю робітників понад 20 осіб), земля, надра, ліси, залізні дороги та їх рухомий склад, літальні апарати. У зв'язку з відміною приватної власності на землю в радянському цивільному праві втратило значення поділ майна на рухоме і нерухоме.
У зобов'язального права особливий статус мали державні підприємства. З одного боку, для них створювалися певні переваги. Наприклад, вони відповідали за зобов'язаннями тільки оборотним капіталом, а на основний капітал (будівлі, обладнання тощо) стягнення не зверталося. Договори, збиткові для держави, розривається в односторонньому порядку. З іншого боку, на відміну від приватних підприємств, державні підприємства, виходячи з вимог планової економіки, завжди зобов'язані були не тільки відшкодовувати збитки, але і реально виконувати взяті на себе зобов'язання. Для таких підприємств обмежувалася свобода договорів з підприємствами, що знаходяться в приватних руках.
Розрізнялося спадкування за законом і заповітом. Спадкоємці могли успадковувати майно на суму не більше 10тис. золотих рублів (обмеження були зняті в 1926 р.). Право спадкування за законом мали тільки чоловік, діти, а також особи, що перебували на повному утриманні спадкодавця протягом останнього року його життя. Всі спадкоємці отримували рівні частки спадщини. Заповідати майно дозволялося тим особам, які входили в коло спадкоємців за законом. У 1928 р. були дозволені заповіту на користь держави, її органів, партійних, професійних та інших громадських організацій.
Головним нововведенням в сімейному праві було введення інституту фактичного шлюбу, тобто фактичне співжиття прирівнювалося до зареєстрованого шлюбу. Наявність фактичного шлюбу в спірних випадках встановлювалося судом на підставі таких фактів, як спільне ведення господарства, виявлення подружніх відносин перед третіми особами в різних документах, спільне виховання дітей та ін Відновлювався інститут усиновлення.
У радянському трудовому праві ліквідовувалися інститути, пов'язані з політикою військового комунізму: різні примусові повинності, трудові мобілізації. Встановлювався єдиний режим трудових відносин для підприємств різних форм власності. Прийом на роботу здійснювався на основі трудового договору за добровільної згоди громадянина. Відновилося укладення колективних договорів між трудовими колективами та адміністрацією державних підприємств. З жовтня 1927 вводився 7-годинний робочий день для фабрично-заводських робітників. Для безперервно діючих підприємств в 1929 р. встановлювалася п'ятиденний робочий тиждень, а для решти підприємств - шестиденний.
У Кримінальному кодексі РРФСР 1922 р. під злочином розумілося всяке суспільно небезпечне діяння або бездіяльність, що загрожує основам радянського правопорядку. Злочини поділялися на дві категорії: 1) найбільш небезпечні злочини: за даними складам встановлювався лише нижня межа покарання (суд не міг призначати покарання нижче цієї межі), 2) всі інші злочини, за якими встановлювався найвищу межу покарання. Система злочинів включала державні злочини, злочини проти порядку управління, господарські, майнові, військові та інші злочини. До основних видів покарань ставилися: вигнання з меж СРСР на строк або безстроково, позбавлення волі на термін від 6 місяців до 10 років, примусові роботи без утримання під вартою, конфіскація майна, смертна кара у вигляді розстрілу. Допускалося покарання без вини (висилка на строк до 3 років) по відношенню до осіб, підозрюваних у причетності до скоєного злочину. Якщо діяння не було прямо заборонено законом, то допускалася кваліфікація за принципом аналогії, тобто на основі диспозиції і санкції статті, яка встановлює відповідальність за схоже діяння.
Утворення СРСР призвело до виникнення нової правової системи - права союзної держави, тісно взаємопов'язаного з правовими системами союзних республік. Так, в 1924 р. були прийняті Основні початку кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік, в яких замість поняття покарання вводилося єдине поняття «міри соціального захисту» До них належали заходи судово-виправного, медичного та медико-педагогічного характеру. У жовтні 1924 р. були прийняті Основи судоустрою і судочинства Союзу РСР і союзних республік, в грудні 1928 р. - Загальні початку землекористування та землеустрою СРСР. Союзні республіки приводили свої кодекси у відповідність із загальносоюзним законодавством.