Тема 10. Державні цільові фонди

План

10.1 Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика

10.2 Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів

10.3 Недержавні фінансові фонди

10.1 Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які мають цільове призначення, знаходяться в розпоря­дженні центральних органів влади та органів місцевого самовря­дування. Державні цільові фонди є однією з ланок державних фі­нансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Основне призначення державних цільових фондів полягає:

• у забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій, субсидій, фінансування соціальної інфраструк­тури;

• сприянні економічному піднесенню держави через фінан­сування, субсидування, кредитування вітчизняних підпри­ємств;

• фінансування природоохоронних заходів;

• надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фон­дів є:

• обов’язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

• доходи від інвестування власних коштів;

• добровільні внески, спонсорська допомога;

• бюджетне фінансування;

• інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу держав­ного бюджету).

Державні цільові фонди поділяють на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виді­ленням окремих функцій держави. Це окремо створені спеці­альні фонди для гарантованого забезпечення соціального стра­хування. Другу групу становлять тимчасові фонди, які фор­муються з метою прискореного вирішення актуальних про­блем, їх створюють у разі конкретної необхідності й після вирішення проблеми закривають.

Формування цільових фондів у структурі Державного бю­джету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Пе­редбачено, що Кабінет Міністрів України разом з проектом державного бюджету на наступний бюджетний рік подає про­екти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утво­рюються за рахунок обов’язкових платежів (податків та зборів) виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціаль­ної сфери.

Фонд соціального захисту інвалідів. Метою створення цьо­го фонду є фінансування роботи та державних програм із со­ціального захисту інвалідів, створення умов для їх працевлаш­тування, соціально-трудової та професійної реабілітації.

Основні завдання Фонду:

1. фінансування загальнодержавних програм та заходів із соціального захисту інвалідів;

2. фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, а також залучення їх до суспільно корисної праці;

3. мобілізація благодійних внесків і коштів підприємств, установ, організацій та громадян України для ефективного їх використання Фондом та його відділеннями;

4. контроль за виконанням і додержанням нормативів пра­цевлаштування інвалідів та надання для них робочих місць;

5. участь у визначенні нормативів робочих місць, призна­чених для працевлаштування інвалідів.

Згідно із Законом України „Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі зміна­ми та доповненнями) місцеві ради разом з підприємствами, за участю відділень Фонду, на основі пропозицій органів Міністер­ства соціального захисту населення України щороку визнача­ють нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів не належить до обов’язкових податків, зборів і сплачуються як фінансові санкції за невиконання нормативів створення робо­чих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно, сума цих відрахувань не включається до складу валових видатків платника податків і сплачується за рахунок власних джерел підприємства.

Цільові засоби нараховують і перераховують на рахунки відділень Фонду підприємства.

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища. З метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоро­в’я населення у 1991 р. згідно із Законом України „Про охоро­ну навколишнього природного середовища” було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середо­вища.

Ставки збору запроваджуються урядом АРК та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них. Ліміти викидів стаціонарними джере­лами за забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об’єктом обчислення збору є:

• обсяги забруднювальних речовин, які викидають в ат­ мосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об’єктах — для стаціонарних джерел забруднення;

• обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки ви­ користанню яких утворюються забруднювальні речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлює Кабінет Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюваль­них речовин та розміщення відходів. За викиди засобами пе­ресування джерелами забруднення нормативи збору встанов­люються залежно від виду пального та транспорту. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п’я­тикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднен­ня обчислюються платниками самостійно щокварталу нарос­таючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів видатків, нормативів збору, кори­гувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди з ураху­ванням названих чинників.

Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних про­грам, визначених законодавством, згідно з кошторисами до­ходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів за погодженням з Міністерством фінан­сів. Переліки природоохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів.

До 10 % коштів Фонду може резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту Державного бюджету України.

Враховуючи техногенне навантаження на природне середо­вище в Україні, що перевищує аналогічний показник розви­нутих країн у 4—5 разів, КМУ розширив базу оподаткування. Окрім податків за спеціальне використання водних та лісових ресурсів введено збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використан­ня диких тварин; річкових та інших водних живих ресурсів.

Фонд формується за рахунок:

• частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України;

• 30% зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

• добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.

Розподіл коштів Фонду здійснює Кабінет Міністрів України.