Тема 8. Податки та податкова система

План

8.1 Економічна сутність і функції податків

8.2 Характеристика елементів та класифікація податків

8.3 Податкова система і податкова політика держави

8.1 Економічна сутність і функції податків

Податки — це економічні відносини, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу при­мусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансуван­ня державних видатків. Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливішою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це — обов’язковий елемент економічної системи держави незалеж­но від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі.

Податки — це головний фінансовий метод мобілізації дер­жавних доходів. Вони становлять від 80 до 97 % дохідної ча­стини державного бюджету.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бю­джетів та до державних цільових фондів слід розуміти обо­в’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або держав­ного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподатку­вання.

Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бю­джетом та іншими державними фондами. Риси податків при­таманні обов'язковим платежам:

1. податкові платежі — це обов’язкові збори, які стягу­ються з платників за умови конкретного еквівалентного об­міну між державою та платником (плата за воду, землю);

2. відрахування, внески — це обов’язкові збори з юридич­них та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового при­значення.

Основними характерними особливостями податку порівня­но з обов’язковими платежами є такі:

• справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

• має односторонній характер встановлення. Оскільки по­даток сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкрет­ного платника, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчи­няти будь-які дії на користь конкретного платника;

• може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

• не має цільового призначення;

• є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Податки — це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фі­зичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централі­зованих грошових фондах для фінансового забезпечення вико­нання державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

За допомогою фіскальної функції податків формуються фінансові ресурси держави. Податки є основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Фіскальна функція податків створює об’єктивні передумови для державного втручання в економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, тобто зу­мовлює розподільчо-регулюючу функцію.

Розподільчо-регулююча функція полягає в тому, що за до­помогою податків відбувається перерозподіл вартості націо­нального доходу між державою та її суб'єктами, і через еле­менти податку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка подат­ку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні

пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціону­вання ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.