
- •1.Морфемна будова слова. Типи морфем.
- •2.Словотвір. Способи словотвору.
- •3.Граматика української мови. Морфологія як розділ мовознавства. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.
- •4.Іменник як частина мови: лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Лексико-граматичні розряди іменників. Особливості функціонування іменників у мові змк.
- •5.Граматичні категорії іменника. Категорії роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
- •7.Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків.
- •8.Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.
- •9.Особливості відмінювання іменників I відмін.
- •10.Особливості відмінювання іменників II відміни.
- •11) Особливості відмінювання іменників 3-4 відміни
- •12) Поняття про прикметник як частину мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Специфіка вживання прикметників у мові змк.
- •13)Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прик. В сучасній укр.Мові. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.
- •14) Ступені порівняння як форми якісних прикметників.
- •15) Особливості відмінювання прикметників.
- •16)Числівник як частина мови. Функціональні розряди числівників.
- •17) Особливості відмінювання різних розрядів числівників.
- •18) Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займ. Їх відмінювання.
- •19)Поняття про д.С. Як частину мови. Система дієсл. Утворень в укр.. Мові. Поділ дієслів на відміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.
- •20) Категорія виду дієслова. Способи творення форм доконаного та недоконаного виду. Двовидові та одновидові д.
- •21. Категорія перехідності-неперехідності та стану дієслова.
- •22. Категорія способу дієслова, особливості творення та значення.
- •24. Категорія часу дієслова. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення та значення.
- •25. Дієприкметник і дієприслівник як особливі форми дієслова.
- •26. Загальна характеристика прислівника як частини мови. Значеннєві розряди прислівників.
- •27. Прийменник як частина мови. Правопис прийменників.
- •28. Сполучник. Семантико-синтаксичні функції сполучників.
- •29. Частки. Функціонально-комунікативний аналіз різних розрядів частки.
- •30. Вигук як частина мови. Звуконаслідувальні слова.
- •31.Синтаксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.
- •32. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
- •33.Граматичні зв’язки між компонентами словосполучень. Види підрядного зв’язку.
- •35.Речення як основна одиниця синтаксису. Основні ознаки речення. Різні типи речень у мові змк.
- •36. Головні компоненти двоскладного речення: структурно – семантичні характеристики, засоби вираження в українській мові.
- •37.Поняття про односкладне речення. Структурно- семантичні різновиди односкладних речень: означено- особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
- •38.Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні та номінативні.
- •39.Другорядні члени речення: засоби вираження та їх роль у реченні.
- •40.Повні та неповні речення. Структурно- семантичні різновиди неповних речень .Комунікативні умови їх функціонування.
- •41.Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень.
- •42. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки при однорідних членах.
- •43.Речення з відокремленими другорядними членами. Основні умови відокремлення другорядних членів.
- •45. Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.
- •46. Уточнювальні слова та звороти в складі простого речення ,їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами.
- •48. Звертання . Значення та способи вираження звернення, його місце в реченні. Інтонація при звертанні.
- •49. Еквіваленти речення як ускладнювальний компонент структури простого речення.
- •50. Складне речення як синтаксична одиниця . Визначальні граматичні та семантичні ознаки складного речення. Засоби звязку частин складного речення.
- •51. Класифікація складних речень.
- •52. Складносурядні реч. Структурно-семантичні типи складносур речень. Пунктуація у складносур реч.
- •53. Складнопідрядні реч. Та їх типи. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному речені. Пунктуація
- •54. Складнопідрядні реч. З підрядним з’ясувальним і підрядним означальним
- •55. Різновиди складнопідрядних реч. З підрядними обставинними
- •56.Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксичного зв’язку. Розділові знаки у ньому
- •57. Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку
- •58. Поняття про складне синтаксичне ціле. Період в укр. Мові
- •59. Пряма та непряма мова. Монолог, діалог, полілог. Цитати.
- •60 Основи суч. Укр. Пунктуації
4.Іменник як частина мови: лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Лексико-граматичні розряди іменників. Особливості функціонування іменників у мові змк.
Іменник – самостійна повнозначна частина мови, яка об’єднує слова, що виражають предметність, граматично оформлену категоріями роду, числа, відмінка.
Лексичне значення – вираження предметності. (опредмечені ознаки, дії, кількості, явища природи, абстрактні поняття).
Морфологічні ознаки – рід, число, відмінок.
Синтаксична функція – первинна – функція підмета і додатка, вторинна – неузгодженого означення, обставини, іменного складеного присудка.
Лексико-граматичні розряди – це такі категоріях, що виокремлюються в межах певної частини мови за лексичним значенням і граматичними показниками. :Загальні назви – радіо, сенсація, оглядач.Власні назви – Ольга, Буг, Вінниччина.Назви істот – репортер, сестра, зозуля, назви неістот – слоган, кімната.Іменники з конкретним значенням – пізнаються органами чуття (шафа, сік, вітер).З абстрактним значенням – сприймаються опосередковано (творчість, огляд, спів).Збірні іменники – означають сукупність однорідних предметів як кількісно неозначене і неподільне ціле (апаратура, колосся. студентство).Одиничні – один предмет (стеблина, зернина, цибулина).З матеріальним значенням – однорідна речовина, яка піддається вимірюванню (цукор, кава, шовк).
5.Граматичні категорії іменника. Категорії роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
Граматична категорія – являє собою родове поняття, щодо конкретного вияву граматичних значень, як видових понять. Для іменника: рід, число, відмінок.
Рід іменника – несловозмінна граматична категорія, що є однією з формо логічних ознак іменника; поділ іменників на класи, віднесені відповідно до чоловічого. Жіночого, середнього роду.
Лексичний рід – в іменниках-назвах істот різниця між формами чоловічого і жіночого роду відбиває різницю біологічної статі істот. (батько – мати, брат - сестра).
Іменники семантико-граматичного роду: Парний рід (письменник – письменниця).Спільний рід (сирота, плакса). Фемінативи – мають форму, марковану граматичним жіночим родом, але позначають осіб обох статей (колега, листоноша, )Іменники, марковані граматичним середнім родом, але позначають осіб обох статей (ледащо, брехло).
Граматичний рід – у назвах предметів, явищ, процесів.
Рід незмінюваних абревіатур встановлюється за родовою ознакою стрижневого слова.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження: Іменники-антропоніми можуть називати осіб як чоловічого, так і жіночого роду відповідно до статі (аташе, леді).Іменники-фауноніми (назви істот тваринного світу) мають чоловічий рід (поні. шимпанзе).Назви неістот мають переважно середній рід (купе, сарі).Географічні назви іншомовного походження визначаються за граматичним родом загального іменника (країна Конго, місто Тбілісі).
6.Категорія числа, її значення та раматичні засоби вираження. Іменники, які вживаються у формах однини та множини. Іменники, що мають тільки форми однини або тільки форми множини.
Граматична категорія числа – реалізує відношення предмета до його кількісного вияву. Іменники повної числової парадигми вживаються як в однині, так і в множині (картина – картини, ясен - ясени).
Іменники однинні – яким властива тільки форма однини. (мовлення, дітвора, сметана, тиша, горобина).збірні:студентство,гілля,гниль. Назви абстр.. понять:мир, слава. Речовинні:молоко. Власні назви.
Іменники множинні - яким властива тільки форма множини (фінанси, мемуари, ворота, шахи).назви сукупності людей, істот, предметів: діти, гроші. Назви часових понять, ігор:посиденьки,заручини.,речовинні:дріжджі, макарони, парфуми. Власні назви: карпати, альпи. Парна чи семетрична будова: сіни,штани, граблі.