3. Соціальне обслуговування неповнолітніх

Соціальне обслуговування неповнолітніх здійснюється в основному спеціалізованими соціальними установами (стаціонарне соціальне обслуговування). Останнім часом більшого розвитку набувають різні види соціального обслуговування неповнолітніх за місцем проживання (на дому).

Можна виділити 3 основних види соціального обслуговування дітей:

- соціальне обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільних дитячих установах;

- соціальне обслуговування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьків;

- соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.

Соціальне обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільних дитячих установах відповідно до Закону України від 23 травня 1991 р. "Про освіту" (в редакції Закону від 23 березня 1996 р.) здійснюється в дошкільних навчальних закладах. Закон виділяє наступні види таких закладів: ясла; ясла-садки; дитячі садки; ясла-садки компенсуючого типу; будинки дитини; дитячі будинки інтернатного типу; ясла-садки сімейного типу; ясла-садки комбінованого типу; центри розвитку дитини.

Найбільш поширеною дошкільною дитячою установою є дитячий садок з денним перебуванням і обслуговуванням у ньому дитини в робочі дні тижня.

Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування.

Соціальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється спеціалізованими дитячими установами: школами-інтернатами; дитячими будинками сімейного типу.

Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку здійснюється дитячими будинками-інтерна-тами. Вони є соціально-медичними установами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування (див. Типове положення про молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від

2 квітня 2008 р. № 173). До дитячого будинку-інтернату приймаються на державне утримання діти віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг.

4. Індивідуальна програма реабілітації інваліда

Соціальна реабілітація інвалідів - це відповідний комплекс заходів, що спрямовані на відновлення здоров'я і здібностей інваліда та створення йому необхідних умов і рівних можливостей у всіх сферах життєдіяльності.

Основними видами реабілітаційної допомоги інвалідів є: медична реабілітація (відновна терапія і реконструктивна хірургія

3 поступовим протезуванням); професійна реабілітація (професійна орієнтація, професійне навчання або перекваліфікація, раціональне працевлаштування); соціально-побутова реабілітація (соціально-побутове влаштування та обслуговування).

Основним документом, що визначає види, форми й обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення та конкретних виконавців, є індивідуальна програма реабілітації інваліда, що розробляється МСЕК з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей (див. Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 757).

Вона розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686. Ця програма має реабілітаційний характер. Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди інваліда з індивідуальною програмою реабілітації він зобов'язується активно сприяти її реалізації.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аракчеев В.В. Пенсионное право России. - СПб.: Юридический центр "Пресс", 2003. - 351 с.

2. Боднарук M.I. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку. - Чернівці: Рута, 2002. - 247 с.

3. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. - 2000. - № 4. - С. 35-39.

4. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. - К.: Знання, 2005. - 381 с.

5. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2005. - 615 с.

6. Бурак В.Я. До питання про джерела права соціального забезпечення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. - Серія юридична. - Вип. 38. - С. 362-369.

7. Верланов С. Стандарти прав людини: спроба загальнотеоретичної характеристики / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2005. - С. 57—59.

8. Гарасимів Т.З. Принципи права соціального забезпечення України. - Дрогобич: Видав, фірма "Відродження", 2002. - 128 с.

9. Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: Учебник. - 2-е изд., испр. и перераб. - М.: Издательство "БЕК", 2002. - 560 с.

10. Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Социальное обслуживание рабочих и служащих. - М., 1987.

И. Иваненко В.А., Иваненко B.C. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. - СПб.: Юридический центр "Пресс", 2003. - 404 с.

12. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. - М.: Издат. Москов. ун-та, 1986. - 176 с.

13. Иванова Р.И., Тарасова В.А. Пособие по социальному обеспечению. - М.: Юридическая литература, 1997.

14. Иванова Р.И., Тарасова В.А. Предмет и метод советского права социального обеспечения. - М.: Наука и техника, 1982. - 176 с.

15. Камаев И.А. Роль льгот в правовом регулировании труда рабочих и служащих: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. —

М., 1984.

16. Крылатых Е.Р. Роль льгот в праве социального обеспечения // Вестник МГУ. - Серия 11. Право. - 1988. - № 2. — С. 91-94.

17. Кулъчицька O.I. Зміст правосуб'єктності громадян за правом соціального забезпечення // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 21. - К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2003. - С. 281-287.

18. Мак Таггарт Г. Пенсійні системи світу: порівняльний аспект // Людина і праця. - 2004. - № 7. - С. 10—12.

19. Малька А.В. Льготная и поощрительная правовая политика. - СПб.: Юридический центр "Пресс", 2004. - 233 с.

20. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учебное пособие. - М.: Книжный мир, 1999. - 293 с.

21. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения. Перспективы развития. - М.: Городец, 2000. - 144 с.

22. Михайлов А.В., Ткан О.Й. Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє. - К., 2001.

23. Морозова М.С. Льготы в российском праве (вопросы теории и практики): Дисс. ... канд. юрид. наук. - Саратов, 1999.

24. Надточій Б.О. Обов'язкове державне соціальне страхування по безробіттю // Соціальний захист. - 1999. - № 4. — С. 54-58.

25. Надточій Б., Демчук Л. Пенсія в Україні. Коментар Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 512 с.

26. Онишко Є. Європейські правові стандарти: загальнотеоретична характеристика / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2005. - С. 53—55.

27. Павленко Ю. Світовий досвід функціонування систем соціального страхування. Уроки для України // Україна: аспекти праці. - 2002. - № 6. - С. 30-36.

28. Право соціального забезпечення: Навчальний посібник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. П.Д. Пилипен-ка. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. - 496 с.

29. Право социального обеспечения: Учебник. - Издание второе, переработанное и дополненное / Под ред. К. Н. Гусова. - М.: ООО "ТК Велби", 2002. - 328 с.

30. Сивак С. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України. - 1999. - № 10. - С. 61—63.

31. Сивак С.М. До питання удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення // Вісник Одеського інституту міліції. - 2000. - № 1. -- С. 107—111.

32. Сивак С.М. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. - 1999. - № 1. - С. 119-121.

33. Сивак С.М. Пенсійна реформа: принципи пенсійного забезпечення // Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. - Серія юридична. - Вип. 35. - Львів, 2000. - С. 341-346.

34. Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа // Право України. - 1999. - № 10. - С. 61-63.

35. Сивак С.М. Реформа пенсійного забезпечення в Україні: професійні пенсійні системи // Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. - Серія юридична. - Вип. 34. - Львів, 1999. - С. 125-127.

36. Синнук С.М. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в Україні / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2005. - С. 250—253.

37. Синчук С.М. Соціальні пільги як вид соціального забезпечення / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2003. - С. 356—359.

38. Синчук С.М. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення // Право України. - 2003. - № 3. - С. 55—59.

39. Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник / За ред. С.М. Синчук. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 318 с.

40. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник. - Изд. пятое, переработанное и дополненное с учетом изменений действующего законодательства. - Харьков: Одиссей, 2005. - С. 432.

41. Сирота І.М. Пенсійне забезпечення в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 1996. - С. 288.

42. Сирота І.М. Право соціального забезпечення в Україні: Підручник. - Харків: Одіссей, 2001. - С. 38—53.

43. Стаховська Н.М. Соціальне забезпечення чи захист // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 8. - С. 54-57.

44. Сташків Б. Принципи права соціального забезпечення // Право України. - 2002. - N° 4. - С. 86-88.

45. Сташків Б.І. Міжнародно-правові акти як джерела права соціального забезпечення // Держава і право: Збірник наук, праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 23. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. — С. 337-344.

46. Сташків Б.[. Теорія права соціального забезпечення: Навчальний посібник - К.: Знання, 2005. - 405 с.

47. Сташків Б. Суб'єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення // Право України. - 2003. - № 2. - С. 39—44.

48. Сташків Б.І. Факти, що мають значення для забезпечення пенсіями // Соціальний захист. - 1997. - № 2. - С. 68.

49. Сташків Б.І. Юридичні факти в праві соціального забезпечення: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. - К., 1997. - 19 с.

50. Сташків Б.І. Юридичні факти в праві про допомоги / Проблеми права: Науково-практичний збірник. - Вип. 1. - Чернігів: Юрист, 1997. - С. 22—42:

51. Сташків Б. Соціальному обслуговуванню - законодавче закріплення // Право України. - 1997. - № 10. - С. 31—35.

52. Стичинський Б. Соціальний захист громадян: проблеми і гарантії // Право України. - 1993. - № 3.

53. Субботенко В.К. Процедурные правоотношения в социальном обеспечении. - Томск: Издат. Томского ун-та, 1980. — 198 с.

54. Тарасова В.А. Юридические факты в области пенсионного обеспечения. - М.: Издат. Москов. ун-та, 1980. - 198 с.

55. Федорченко Ф., Шендрик В. Оформление пенсий: подробно и доступно. - Харьков: Фактор, 2004. - 354 с.

56. Фогель Я.М. Право на пенсию и его гарантии. - М., 1972.

57. Фогель Я.М. Социальное обслуживание в СССР. - М., 1980.

58. Фогель Я.М. Социальное обслуживание инвалидов — М.: Юридическая литература, 1986.

59. Шайхатдинов В.М. Теоретические проблемы советского права социального обеспечения. - Свердловск: Издат. Уральского ун-та, 1986. - 156 с.

60. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування. - К.: Кондор, 2004. - 464 с.