2. Громадяни як суб'єкти, що отримують соціальне забезпечення

З огляду на підставу виникнення права на соціальне забезпечення, всіх громадян можна поділити на осіб, які набувають право на соціальне забезпечення у зв'язку із наявністю соціального ризику загального характеру (непрацездатність, безробіття), - загальні суб'єкти права соціального забезпечення, та осіб, право на соціальне забезпечення яких пов'язане з наявністю соціального ризику суспільно-історичного чи екологічного характеру (військові конфлікти, техногенні катастрофи), - спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення.

Загальними суб'єктами, які отримують соціальне забезпечення, є фізичні особи, які мають правоздатність і загальний галузевий правовий статус. Це: пенсіонери, які отримують пенсію на загальних підставах, інваліди, що отримали інвалідність внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва чи професійного захворювання, тимчасово непрацездатні, безробітні,, малозабезпечені, особи, які втратили годувальника внаслідок загального захворювання або трудового каліцтва чи професійного захворювання. Загальним суб'єктом, що отримує соціальне забезпечення, вважається також сім'я.

Правоздатність фізичних осіб за правом соціального забезпечення виникає в момент їх народження і припиняється зі смертю. Галузева правоздатність є рівною для всіх фізичних осіб.

Загальний галузевий правовий статус, що характеризує загальних суб'єктів права соціального забезпечення, є сукупністю прав і обов'язків, які виникають з настанням соціального ризику. Основу галузевого правового статусу фізичної особи як суб'єкта права соціального забезпечення становить право цієї особи на соціальне забезпечення.

Особливим суб'єктом права соціального забезпечення вважається сім'я. Вона є суб'єктом права на відповідний вид соціального забезпечення, якщо це передбачено законодавством. Сім'єю можна вважати одиноку особу чи кілька осіб, які проживають разом і (або) об'єднані законними правами та обов'язками щодо утримання на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення та інших підставах, не заборонених законом.

Галузеве законодавство України розмежовує поняття "сім'я" та "члени сім'ї". Так, Закон України від 1 червня 2000 р. "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" передбачає, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України. Натомість, Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачається надання права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника.

3. Громадяни як спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення

Спеціальними суб'єктами, які отримують соціальне забезпечення, є фізичні особи, для яких отримання соціального забезпечення залежить від наявності спеціального правового статусу.

До них належать інваліди та ветерани війни, ветерани військової служби, учасники бойових дій. ветерани праці, військовослужбовці та члени їхніх сімей, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реабілітовані репресовані громадяни, біженці, жертви нацистських репресій тощо. Виникнення спеціального правового статусу цих осіб пов'язане з наявністю відповідних юридичних фактів: виконання цими особами обов'язків, які мають важливе значення для держави (участь у бойових діях, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тривала сумлінна праця) або заподіяння шкоди цим особам внаслідок військових конфліктів, техногенних катастроф тощо.

Права та обов'язки, що формують спеціальний правовий статус цих осіб, існують додатково до загального правового статусу.

Спеціальний правовий статус суб'єктів права соціального забезпечення потребує його обов'язкового підтвердження для реалізації прав, які становлять зміст цього статусу. Способом підтвердження може бути отримання відповідного посвідчення або іншого документа, що засвідчує спеціальний правовий статус, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Правовий статус спеціальних суб'єктів права соціального забезпечення визначається відповідними законодавчими актами, що встановлюють підстави, види та порядок надання соціального забезпечення цим категоріям громадян. До них, зокрема, належать, закони України від 22 жовтня 1993 р. "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", від 24 березня 1998 р. "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", від 16 грудня 1993 р. "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", від 23 березня 2000 р. "Про жертви нацистських переслідувань", Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та ін.