- •Генетика з біометрією
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розрахунок балів для дисципліни “Генетика з біометрією” за пропорційною системою
- •Розрахунок кількості балів за модулями
- •Структура курсу за кмсонп для дисципліни «Генетика з біометрією»
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
- •2. Варіаційний ряд добового надою молока
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Розв’язання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вибіркова сукупність для розрахунку
- •2. Форма кореляційної гратки з рознесенням пар та допоміжними розрахунковими даними
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції між вмістом жиру і білка
- •2. Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції для багатозначних варіант
- •3. Форма запису для розрахунку r між живою масою (х) та висотою в холці (у) свиноматок (3)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Рангової кореляції (rs)”
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції між агресивністю поведінки та забарвленням волосяного покриву у норок
- •2. Приклад розрахунку rsміж масою лівої камери серця та довжиною ядер у м’язах серця
- •Контрольні запитання
- •У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису розрахунку х2 при порівнянні груп
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13
- •Теоретичні положення
- •1. Вплив біостимулятора на життєздатність поросят
- •2. Дисперсійний аналіз рівномірного однофакторного комплексу для малих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вплив щільності посадки молодняка курей на приріст живої маси
- •2. Дисперсійний аналіз однофакторного нерівномірного комплексу для великих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання по розділу “Біометрія”
- •15. В яких випадках обчислюють коефіцієнт кореляції?
- •77. Який вчений запропонував термін «Генетика»?
- •Список літератури
- •Для нотаток
Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
1.Розраховуємо середню арифметичну. Для цього спочатку обчислюємо поправку до умовної середньої та умовну середню:
b = 3/30=0,1.
А=W1+ A =18 + 3/2= 18 + 1,5 =19,5
=А+b·k = 19,5 + 0,1 х 3 = 19,8 кг
2. Середнє квадратичне відхилення становить:
σ =3=3∙1,53=4,6 кг
3.Коефіцієнт варіації:
Cv = Cv =(4,6:19,8)100=0,23∙100=23,2% - мінливість ознаки “надій” сильна.
4.Статистичні помилки для розрахованих біометричних показників становлять:
=4,6:5,5=0,84 кг
Sσ=4,6:7,75=0,59 кг
SCv=23,2:7,75=2,99%
5. Зведені дані за цим прикладом:
± =19,8±0,84 кг;
σ±Sσ =4,6±0,59 кг;
Cv ±SCv = 23,2±2,99%.
Контрольні запитання
1.Що означає середня арифметична і в яких одиницях вона виражається?
2.Охарактеризуйте основні біометричні показники, які вказують на ступінь мінливості ознак у вибірковій сукупності?
3.В яких випадках характеристики ступеня мінливості ознак застосовують σ, а в яких Сv ?
4.В яких одиницях визначається коефіцієнт мінливості, середнє квадратичне відхилення?
5. З якою метою розраховують помилки статистичних величин?
Лабораторна робота №3
Тема: “Розрахунок , σ, Сv та , Sσ , SСν для малих вибірок”
Мета заняття: вивчити мінливості кількісних показників ознак методом варіаційної статистики для малих вибірок; оволодіти методом і набути практичних навиків розрахунку середнього арифметичного, середнього квадратичного відхилення, коефіцієнта варіації та їх помилок.
Теоретичні положення
При роботі з малочисельною вибіркою для розрахунку статистичних величин варіаційний ряд не складається. Середнє арифметичне розраховують методом сум, тобто одержують суму всіх варіант і ділять її на їх кількість.
,
де, х1, х2, х3, хn – значення окремих варіант;
n – кількість варіант.
Середнє квадратичне відхилення (σ) при малому числі спостережень розраховуються за формулою:
,
деХ-Х – відхилення варіант від середньої арифметичної;
∑ (Х-)2 – сума квадратів відхилень.
Розраховані значення σ показують, на скільки в середньому кожна варіанта вибірки відхиляється від середньої арифметичної.
Коефіцієнт варіації (Cv) незалежно від об’єму вибірки розраховується за формулою:
Cv = .
Помилку середньої арифметичної для малої вибірки розраховують за формулою:
.
Розрахунок помилок середнього квадратичного відхилення та коефіцієнта варіації аналогічний великій вибірці:
.
Методика виконання типового завдання:
Приклад.Схрещування корів чорно-рябої породи із голштинською привело до підвищення молочної продуктивності помісних тварин. При цьому добовий надій у п’яти корів дослідної групи (помісі) становив: 21, 22, 26, 24, 21 кг. У контрольній групі (чистопорідні) відповідно – 18, 23, 16, 19, 20 кг.
Необхідно встановити:
1. Значення біометричних показників ,, Сv, їх помилок (S).
2. В якій групі корів була вищою мінливість ознаки (надою)?
3. За якими статистичними показниками зроблено цей висновок?
Розв’язання:
1. Визначити об’єм вибірок (n), тобто кількість варіант, що їх складають. У кожній групі n1=5, n2=5.
2. Знайти ліміти вибірок:
Х1max=23 кг; X1min=16 кг; lim1= 23-16=7 кг;
Х2max=26 кг; X2min=21 кг; lim2= 26-21=5 кг.
Розмах варіювання надоїв більший у корів контрольної групи.
3. Розрахувати середні арифметичні груп:
- контрольна група -
- дослідна група -
Добові надої корів дослідної групи були на 4 кг вищими, ніж у контрольній.
4. Розрахувати середнє квадратичне відхилення (σ) для контрольної та дослідної груп.
а) контрольна група
Номер тварини |
Х |
Х- |
(Х-)2 |
1 |
18 |
-1 |
1 |
2 |
23 |
4 |
16 |
3 |
16 |
-3 |
9 |
4 |
19 |
0 |
0 |
5 |
20 |
-1 |
1 |
n=5 |
ΣX=96 |
- |
Σ(Х-)2=27 |
σ2=2,6 кг.
б) дослідна група
Номер тварини |
Х |
Х- |
(Х-)2 |
1 |
21 |
-2 |
4 |
2 |
22 |
-1 |
1 |
3 |
26 |
3 |
9 |
4 |
24 |
1 |
1 |
5 |
21 |
-2 |
4 |
n=5 |
ΣX=114 |
- |
Σ(Х-)2=19 |
σ1=2,2 кг;
Більш висока мінливість добових надоїв була у корів контрольної групи, оскільки σ2>σ1, але остаточний висновок про ступінь мінливості зробити не можна, тому що середні арифметичні груп різні.
5. Коефіцієнт варіації (Сv):
Cv1 = Cv1=.
Cv2 = Cv2=;
Числове значення коефіцієнта варіації показує, що ступінь мінливості ознаки середній, але в контрольній групі на 4,2% вищий, ніж у дослідній.
6. Помилки статистичних величин:
;
;
;
7. Зведені дані за прикладом:
±S = 19±1,3 кг; ±S = 23±1,1 кг;
σ1±Sσ1 = 2,6±0,82 кг; σ2±Sσ2 = 2,2±0,69 кг;
Cv1 ±SCv1 = 13,7±4,33%; Cv2 ±SCv2 = 9,5±3,00%.
Висновок 1. Більш висока мінливість добових надоїв спостерігалась у корів контрольної групи. Цей висновок зроблено на основі таких статистичних показників:
Показники |
Контрольна |
Дослідна |
lim |
7 кг |
5 кг |
σ |
2,6 кг |
2,2 кг |
Cv |
13,7% |
9,5% |
Основним статистичним показником, за яким порівнюють ступінь мінливості однойменних ознак різних груп, є коефіцієнт варіації, який у контрольній групі на 4,2% більший ніж у дослідній.