Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метденфлаб1ч2013.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
03.05.2015
Размер:
1.63 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Для яких ознак розраховують коефіцієнт рангової кореляції?

  2. Що таке ранжування та ранжировані ряди?

  3. За якими формулами розраховують коефіцієнт рангової кореляції?

  4. Як визначити вірогідність розрахованого коефіцієнта рангової кореляції?

Лабораторна робота №10

Тема: “Використання в селекції та розрахунок коефіцієнту успадковуваності (h2), селекційного диференціалу (Sd) та

ефективності селекції (Es)”

Мета заняття: освоїти студентами такі поняття, як спадковість, успадкування, успадковуваність, фенотипова, генотипова мінливість; з’ясувати значення типів мінливості при доборі тварин; вивчити методи вирахування коефіцієнта успадковуваності ознак у тварин, селекційного диференціалу та ефективності селекції; з’ясувати, які ознаки в окремих видів тварин відзначаються високим, а які низьким ступенем успадкувуваності.

Теоретичні положення

У селекційно-племінній роботі з окремими породами свійських тварин, яка спрямована на зміну властивостей популяції у бажаному напрямі, добір тварин на плем’я та для спаровування проводиться, як правило, на основі оцінки їх фенотипу. Однак, як відомо, на основі фенотипової оцінки не завжди можна добирати генетично кращих тварин. Це пов’язано з тим, що кількісні ознаки тварин проявляють мінливість. Її часто називають фенотиповою. У свійських тварин фенотипова мінливість ознак зумовлена двома причинами: генотиповою різноманітністю тварин певного стада та впливом факторів зовнішнього середовища. Взаємозв’язок між фенотипом і середовищем можна представити рівнянням:

Ф=Г+П, де

Ф – загальна фенотипова мінливість ознаки у стаді;

Г – частка фенотипової мінливості, яка зумовлена генетичною різноманітністю;

П - частка фенотипової мінливості, яка зумовлена паратиповими факторами.

Однак такий поділ дуже умовний, бо в природі не існує відокремленого впливу генотипу і середовища на прояв ознаки.

При проведенні відбору тварин за певною ознакою необхідно знати, від чого залежить ступінь фенотипової мінливості. Для цього необхідно визначити відносну частку впливу спадковості і факторів зовнішнього середовища.

На сьогоднішній день розроблено генетико-математичні методи, які дають можливість визначити в загальній фенотиповій мінливості ознаки частку, яка зумовлена генетичною різноманітністю тварин, і частку, зумовлену паратиповими факторами. В основу цих методів покладено визначення коефіцієнта успадковуваності, який позначають символом h2. Термін походить від англійського слова “спадковість” (heritabiliti). Термін “успадковуваність” був вперше запропонований генетиком С. Лашем у 1939 році. Цей термін він запозичив у С. Райта, який позначав цим терміном детермінацію ознаки спадковості і використовував як показник кореляції між генотипом і фенотипом батьків і дітей.

Термін “успадковуваність” не слід плутати з такими поняттями як спадковість, успадкування.

Спадковість – це здатність батьків передавати свої ознаки і властивості нащадкам, або це функція гена реалізувати певну інформацію, яка забезпечує прояв відповідної ознаки.

Успадкування – це процес передачі спадкової інформації або генів у процесі розмноження.

Успадковуваність– це показник, який виражає частку генетичної різноманітності в загальній фенотиповій мінливості ознаки в групі, стаді, популяції тварин.

Коефіцієнт успадковуваності(h2) – показує, яка частина загальної фенотипової мінливості зумовлена спадковістю тварин.

Визначити коефіцієнт успадковуваності h2 прямим способом неможливо, тому користуються методом кореляційного, регресійного або дисперсійного аналізів.

Для того, щоб визначити значення h2 кореляційним або регресійним методами, потрібно спочатку обчислити коефіцієнти кореляції r або регресії R між показниками батьків і нащадків, використовуючи такі формули:

h2=2rМ/Д; h2=2rБ/Н.

Тобто, коефіцієнт успадковуваності дорівнює подвоєному коефіцієнту кореляції між показниками ознак дочок і їх матерів, або батьків і нащадків.

При різній інтенсивності відбору батьки і нащадки дуже відрізняються за ступенем мінливості ознаки. В таких випадках доцільніше вираховувати коефіцієнт успадковуваності на основі коефіцієнта регресії, користуючись формулами:

h2=2RД/М; h2=2RН/Б.

У випадку, коли матері невраховані або невідомі, а є відомості тільки про батька, то коефіцієнт успадковуваності визначається на основі коефіцієнта кореляції між показниками продуктивності напівсестер (напівсибсів) за батьком, використовуючи таку формулу:

h2=4rНС/НС.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.