Лабораторна робота №1

Тема: “Варіаційний ряд та порядок його побудови. Графічне зображення варіаційного ряду”

Мета заняття: ознайомитись із загальним положенням біометричного методу генетичних досліджень в зоотехнії. За даними зоотехнічного обліку навчитися складати варіаційний ряд та будувати варіаційну криву і на основі цього робити висновок про характер розподілу варіант у досліджуваній вибірці.

Теоретичні положення

Біометрія – це розділ варіаційної статистики, який вивчає методи математичного опрацювання варіюючих величин стосовно живих організмів.

Теоретичною основою біометрії є теорія ймовірності та закон великих чисел. В біометрії найчастіше зустрічаються з такими термінами і поняттями.

Ознака – це яка-небудь особливість або властивість організму (надій, жива маса, масть, клінічні показники тощо). В залежності від природи успадкування, ознаки поділяють на кількісні та якісні.

Кількісні показники ознак – це такі властивості й особливості організму, величина яких може бути виміряна і має цифрове вираження (надій – кг, середньодобовий приріст і т.д. – г), або можуть бути пораховані (несучість, плодючість). Залежно від цього ознаки поділяють на лічильні та мірні.

Лічильні ознаки змінюються переривчасто, їх фіксують шляхом підрахунку і виражають тільки цілими числами (8 і 10 поросят). Мірні ознаки мають не переривчастий характер вираження і можуть фіксуватися цілими і дробовими числами (10,5 кг молока).

Якісні показники ознак (або альтернативні, протилежні) не можуть бути виміряні або пораховані, а мають лише словесне описання (масть тварин, тип конституції, схильність до захворювання).

Варіювання – це різноманітність особини за тією чи іншою ознакою в межах однорідної за основними показниками групи, яка обумовлена дією різноманітних факторів.

Варіанта –це зафіксоване значення якоїсь ознаки у конкретної особини (Х або V).

Генеральна сукупність – великий масив тварин або інших біологічних об’єктів, які є предметом дослідження (вид, порода, заводська лінія, породний тип). Всю генеральну сукупність охопити дослідженням важко, тому вивчають закономірності успадкування та мінливості ознак, які є метою дослідження, тільки на частині особин генеральної сукупності – вибірці.

Вибірка – це група особин генеральної сукупності, відібрана за принципом випадковості. Розрізняють вибірки великі та малі. Великими називають вибірки, об’єм яких 30 і більше варіант, а малими – менше 30 варіант. Для кожної із них існують свої методи розрахунку біометричних величин.

Після того, як із генеральної сукупності відібрано і сформовано вибіркову сукупність приступають до її математичного опрацювання.

Статистичне опрацювання великої вибірки починають із складання варіаційного ряду.

Варіаційний ряд – це два ряди або колонки цифр, які характеризують розподіл варіант (х) по класах (w) та їх частоти (f).

Варіаційні ряди можуть бути переривчастими (мають одну межу в класі (7, 8) (плодючість у свиней, несучість курей) та безперервними (мають дві межі в класі (15-18)).

Методика виконання типового завдання

Послідовність розрахунків при складанні варіаційного ряду розглянемо на прикладі. Дано вибірку (табл.1).