Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метденфлаб1ч2013.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
03.05.2015
Размер:
1.63 Mб
Скачать

1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг

13

9

16

19

21

22

25

28

12

14

16

19

21

23

26

15

16

19

21

24

27

14

17

20

21

24

17

20

18

20

1. Визначаємо об’єм вибірки: n=30.

2. Знаходимо ліміт (lim) вибірки: максимальне значення варіанти – х max та мінімальне - x min, тобто

lim = х max - x min

lim = 28-9=19.

3. Розраховуємо величину класового проміжку (k) за формулою:

,

де і – число класів

Число класів обираємо залежно від об’єму вибірки і воно звичайно становить при n:

30-60 варіант – 6-8 класів;

61-100 варіант – 7-10 класів;

101-200 варіант – 9-12 класів;

201-500 варіант – 12-17 класів.

Для даного прикладу обираємо 6 класів (оскільки n=30). Звідси, k==3,17. Одержану величину класового проміжку для зручності опрацювання заокруглюємо (наприклад: 0,082 – до 0,1; 0,46 – до 0,5; 1,87 – до 2; 58,3 – до 60; 95,6 – до 100; 478,9 – до 500; 892,8 – до 1000).

Заокруглимо класовий проміжок до 3.

4. Встановлюємо межі першого класу. Початком першого класу може бути таке число:

- близьке до мінімуму або дорівнює йому, але не більше мінімуму;

- повинно бути цілим або круглим;

- бажано, щоб воно ділилося на величину класового проміжку без залишку.

В даному випадку це число 9, оскільки дорівнює мінімальному числу і не більше нього; є цілим; ділиться на величину класового проміжку, яке дорівнює 3, без залишку.

Закінчується перший клас числом, яке повинно бути на одиницю точності виміру ознаки менше від початку наступного класу.

В даному прикладі другий клас починається числом 12 (9+3), тому перший клас буде закінчуватись числом 11 (12-1).

5. Будуємо варіаційний ряд та записуємо класи (w). Максимум повинен увійти в останній клас. Фактична кількість класів може на 1-2 відрізнятись від обраної в залежності від того, наскільки та в якому напрямку проведено заокруглення величини класового проміжку.

2. Варіаційний ряд добового надою молока

п/п

Класи w

Рознесення

f

а

fa

f(a)2

1

9-11

1

-3

-3

9

2

12-14

◦ ◦

◦ ◦

4

-2

-8

16

3

15-17

◦ ◦

6

-1

-6

6

4

18-20

◦ ◦

7

0

0

0

5

21-23

◦ ◦

6

1

6

6

6

24-26

◦ ◦

◦ ◦

4

2

8

16

7

27-29

2

3

6

18

∑f=n=30

-

∑fa=+3

∑f(a)2=71

Форма запису варіаційного ряду за даними добового надою молока у корів української чорно-рябої породи представлена у таблиці 1.

Максимальна варіанта 28 кг увійшла у останній клас (27-29). Фактична кількість класів відрізняється від розрахункової на один клас, оскільки заокруглено класовий проміжок.

6. Проводимо рознесення варіант по класах методом конверта.

Так, перша варіанта 13 входить у межі 2-го класу (12-14) – тут і ставиться крапка, друга варіанта 9 відноситься до 1-го класу (9-11), третя варіанта 16 до 3-го класу (15-17). Так розносимо усі 30 варіант по класах варіаційного ряду за формою конверта.

7. Визначаємо частоту варіант (f) для кожного класу. Для цього рознесення за методом конверта переводимо в цифри і записуємо частоти (f). Якщо рознесення варіант по класах зроблене правильно, то сума частот повинна дорівнювати об’єму вибірки (∑f=n).

Для даного прикладу рознесення варіант зроблено правильно, оскільки ∑f=n=30.

8. Знаходимо та виділяємо у варіаційному ряді модальний клас (клас із найбільшою кількістю частот), який при нормальному розподілі варіант знаходиться по середині варіаційного ряду або близько до нього.

В даному випадку модальним є 4-й клас (18-20), куди увійшли 7 варіант, його і виділяємо більш контрастними лініями.

9. Записуємо у варіаційний ряд значення а, яке показує, на скільки класових проміжків кожен клас віддалений від модального класу. Відхиленняадля модального класу дорівнює 0, в бікminдорівнює –1, -2, -3, ..., а в бікmax відповідно 1, 2, 3 ....

10. Для наступних розрахунків необхідних статистичних показників записуємо до варіаційного ряду значення fa, f(a)2для кожного класу і одержуємо їх суму ∑fa, ∑f(a)2.

11. На основі складеного варіаційного ряду будуємо варіаційну криву.

Варіаційна крива- це графічне зображення варіаційного у вигляді лінійної кривої, ординати якої пропорційні частотам варіаційного ряду (рис.1).

У залежності від характеру розподілу варіант варіаційні криві можуть бути: нормальні, біноміальні, асиметричні, пуасонівські, ексценсивні, плосковершинні, двовершинні, трансгресивні.

Мода (М0) – це варіанта, яка найчастіше зустрічається у варіаційному ряду. Клас, в якому знаходиться мода, називається модальним. У варіаційному ряду може бути кілька модальних класів.

У симетричному варіаційному ряді =М0

В даному прикладі побудована нормальна варіаційна крива для безперервного варіаційного ряду.

Для переривчастих варіаційних рядів графічне зображення зручніше давати у вигляді гістограми.

Гістограма – це графічне зображення у вигляді стовпчастої діаграми результатів спостереження варіювання якоїсь кількісної ознаки.

Для переривчастого ряду класи позначаємо: 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, а не 7-9, 10-12 і т.д.