5.1.1. Правовий режим грошей

Згідно зі ст. 192 ЦК гроші (грошові кошти) – це законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України.

Грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Одним з оптимальніших способів отримання грошових засобів для суб’єкта підприємництва є його прибуток (дохід) від підприємницької діяльності. Згідно зі ст. 142 ГК прибуток (дохід) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Склад валового доходу та валових витрат суб’єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об’єкта оподаткування.

Порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів. Держава може впливати на вибір суб’єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.

5.1.2. Правовий режим цінних паперів

Згідно зі ст. 194. ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право й визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

• пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом та одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна під час ліквідації емітента;

• боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики й передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання;

• похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових і (або) товарних ресурсів;

• товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом. Вони можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

Суб’єкт господарювання має право випускати власні цінні папери, реалізовувати їх громадянам і юридичним особам, а також придбавати цінні папери інших суб’єктів. Види цінних паперів, умови й порядок їх випуску, реалізації та придбання суб’єктами господарювання встановлюються ЦК та іншими законами.