Словник термінів до теми

1. Суб’єкти господарювання (підприємницької діяльності) – це учасники господарських відносин, які здійснюють підприємницьку діяльність, реалізуючи підприємницьку компетенцію, мають відокремлене майно й несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

2. Підприємницька правосуб’єктність – це здатність особи бути учасником господарського обороту й мати можливість на реалізацію права на підприємницьку діяльність.

3. Підприємницька правоздатність – це здатність особи мати право на здійснення підприємницької діяльності.

4. Підприємницька дієздатність – це здатність особи своїми діями втілювати в життя право на здійснення підприємницької діяльності.

5. Компетенція – 1) сукупність прав та обов'язків, яка передбачена діючим законодавством для господарської організації того чи іншого виду; 2) це сукупність установлених нормативно-правовими актами прав та обов'язків органів, посадових осіб, а також осіб, які виконують управлінські функції в комерційних установах.

6. Організаційно-правова форма господарювання – це форма здійснювання господарської діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками, режим майнової відповідальності за зобов’язаннями підприємства, порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

7. Господарські організації – це юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку.

8. Юридична особа – це організація, створена й зареєстрована у встановленому законом порядку.

9. Фізичні особи-підприємці – це фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

10. Підприємство – 1) (згідно із ЦК)це єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; 2) (згідно із ГК) це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншим суб’єктом для задоволення суспільних або особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої підприємницької діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

11. Приватне підприємство – це підприємство, що діє на основі приватної форми власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

12. Підприємство колективної форми власності – це підприємство, що діє на основі колективної форми власності.

13. Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної форми власності територіальної громади.

14. Державне підприємство – це підприємство, що діє на основі державної власності.

15. Національне підприємство – це підприємство, у статутному капіталі якого іноземні інвестиції відсутні або становлять менше як 10 %.

16. Підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство, у статутному капіталі якого іноземні інвестиції мають становити не менше 10 %.

17. Іноземне підприємство – це підприємство, у статутному капіталі якого іноземні інвестиції становлять 100 %.

18. Суб’єктами мікропідприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

• юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.