Порівняльна характеристика товариств, що належать до об’єднання осіб та до об’єднання капіталів

Критерій порівняння	Об’єднання осіб	Об’єднання капіталів
За кількістю засновників	Мінімальний склад засновників – дві особи	Можливість створення однією особою (крім випадків, коли єдиним засновником є інше товариство однієї особи)
За установчими документами	Засновницький договір	Статут
За участю в діяльності товариства	Обов’язкова не лише майнова, а й персональна участь у товаристві для всіх (ПТ) або його частини (КТ)	Обов’язкова майнова та необов’язкова персональна участь (за деякими винятками) у товаристві для його учасників
За вимогами щодо формування майнової бази товариств	Відсутність законодавчих вимог щодо обов’язковості формування статутного та резервного капіталів та їх мінімального розміру	Законодавчі вимоги щодо обов’язковості формування статутного й резервного капіталів та їх мінімального розміру
За структурою управління	Управління справами здійснюється безпосередньо самими учасниками товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов’язаннями	Притаманна корпоративна система управління, яка включає: загальні збори, виконавчий орган та контрольні органи (ревізійна комісії та спостережна рада – для АТ)
За відповідальністю учасників, за зобов’язаннями товариства	Наявність у всіх (ПТ) або частини учасників (повні учасники командитного товариства) повної субсидіарної відповідальності	Наявність обмеженої відповідальності в межах вкладів (АТ, ТОВ) або субсидіарної відповідальності в кратному розмірі до первинного внеску (ТДВ)
За процедурою розподілу прибутків	Розподіл прибутків може здійснюватися як пропорційно внескам учасників, так і рівних частинах	Розподіл прибутку здійснюється пропорційно до розміру частки кожного учасника в статутному фонді (капіталі)
За процедурою виходу з товариства	Складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідомлення про вихід за певний строк)	Можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням установленої законом та статутом товариства процедури
За характерними особливостями	Заборона для учасників ПТ і повних учасників КТ конкурувати з товариством	Можливість здійснювання контролю з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій

4.4.2. Правовий статус акціонерних товариств як суб’єктів підприємництва

Правовий статус АТ регламентований ст. 80, 81 ГК, ст. 152–162 ЦК, Законами України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 4–9), «Про акціонерні товариства» тощо.

Згідно зі ст. 152 ЦК АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГК АТ – господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Згідно зі ст. 3 ЗУ АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Ознаки АТ:

• різновид господарського товариства;

• має статус юридичної особи;

• діє на основі статуту або модельного статуту;

• притаманна організаційна єдність, що характеризує його як єдину організацію з визначеною внутрішньою будовою, наявністю відокремленого майна, що належить на праві власності товариству, а не його засновникам, здатність від свого імені виступати позивачем і відповідачем у суді тощо;

• може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи в разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства;

• засновники – юридичні та фізичні особи з відповідним обсягом правосуб’єктності, а також держава в особі уповноваженого органу й територіальна громада в особі уповноваженого органу;

• не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа;

• не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є та сама особа;

• створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом;

• вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку;

• обов’язковість майнової участі акціонерів в АТ й необов’язковість для них персональної участі в діяльності АТ;

• обов’язкова наявність статутного капіталу, вимоги до мінімального розміру й порядок формування якого визначається ЗУ (статутний капітал не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам (ч. 1 ст. 14 ЗУ);

• право на формування резервного капіталу не менше 15 % від розміру статутного (ч. 1 ст. 19 ЗУ);

• наявність власного майна, тобто майна, яке належить АТ на праві власності (засобів і майна, що сплачено за акції, виготовленої продукції, отриманих доходів і т.д.);

• розподіл статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, які іменуються акціями;

• має статус емітента цінних паперів (акцій).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються АТ, включаючи право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені ЦК та законом, що регулює питання створення, діяльності й припинення АТ, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акції існують виключно в бездокументарній формі;

• розміщує тільки іменні акції;

• розміщує акції двох типів – прості й привілейовані;

• частка привілейованих акцій у статутному капіталі АТ не може перевищувати 25 %;

• передбачає відокремлення майна та майнової відповідальності товариства від майна та майнової відповідальності його акціонерів;

• відповідальність АТ за своїми зобов’язаннями тільки майном, яке належить йому на праві власності;

• акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариств і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій, у разі неповної сплати акцій відповідають за зобов’язаннями товариства в межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій (акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства);

• не відповідає за зобов’язаннями акціонерів;

• придатність форми АТ для інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів, фондових бірж тощо);

• корпоративний характер управління й відповідна система органів: вищий орган – загальні збори акціонерів; виконавчий – правління (директор); контрольний – ревізійна комісія; наглядовий – наглядова рада;

• участь акціонерів в управлінні, яке залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

• можливість у засновників вибору типу АТ – публічного чи приватного;

• можливість залучення значних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

• визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), які належать їм на праві власності;

• прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів, на участь в управлінні АТ, на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації в привілейовані акції або інші цінні папери АТ (конвертація акцій – обмін одних цінних паперів на інші відповідно до визначеного коефіцієнта конвертації та інших умов);

• привілейовані акції надають їх власникам переважні стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності й припинення акціонерних товариств;

• АТ розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані в прості акції або в привілейовані акції інших класів;

• не має права приймати в заставу власні цінні папери;

• вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій;

• вихід акціонера з товариства не впливає на розмір статутного капіталу АТ, оскільки акціонер не вправі вимагати виплати вартості частини майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

Процедура створення АТ регулюється Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Положенням «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств»

Створення АТ – це ряд послідовних юридичних дій певних осіб (засновників) або особи (засновника), спрямованих на виникнення нової юридичної особи в організаційно-правовій формі АТ.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 3 ЗУ є такі способи створення АТ:

• шляхом заснування;

• шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, держаного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств в АТ.

Процедура створення АТ шляхом заснування регламентується розділом II «Заснування акціонерного товариства» ЗУ та ст. 153 ЦК України.

Слід зазначити, що зміна типу АТ з публічного на приватне або навпаки не є перетворенням, і окремим шляхом створення АТ вважатися не може.

Згідно зі ст. 9 ЗУ засновниками АТ визнаються:

• держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном;

• територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном;

• фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Засновниками АТ можуть бути одна, дві чи більше осіб. Якщо АТ створюється кількома особами, вони укладають між собою засновницький договір, який визначає:

• порядок провадження спільної діяльності щодо створення АТ;

• кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником;

• номінальну вартість і вартість придбання цих акцій;

• строк і форму оплати вартості акцій;

• строк дії договору (ч. 2 ст. 153 ЦК та ч. 3 ст. 9 ЗУ).

Засновницький договір не є установчим документом товариства, не регулює відносин між акціонерами під час здійснення діяльності товариства й діє до дати реєстрації Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Він укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.

Державне регулювання ринку цінних паперів, у тому числі й регулювання деяких етапів процедури створення АТ, здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно із ч. 5 ст. 9 ЗУ створення АТ здійснюється за такими етапами:

1. Прийняття зборами засновників рішення про створення АТ та про закрите (приватне) розміщення акцій. Перелік рішень, які повинні бути прийняті на зборах засновників, зафіксовано в п. 4.1 Положення «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств»¹⁰⁶.

2. Подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НКЦПФР. Перелік документів, які необхідні для реєстрації випуску акцій, передбачено в п. 1 гл. 2 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств». Заява про реєстрацію випуску акцій, складається згідно з додатком 5, а розмір державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів встановлюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»¹⁰⁷.

3. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» під час створення АТ підрозділ центрального апарату НКЦПФР або її територіальний орган, який виконує функції реєстрації вхідної кореспонденції, після надходження заяви й документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, здійснює одночасно реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів або відмовляє в реєстрації протягом:

10 робочих днів – у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та перебування цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

20 робочих днів – у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та відсутності цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

25 робочих днів – у разі відсутності зареєстрованого базового проспекту емісії.

Згідно з п. 10 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» підставами для відмови в реєстрації випуску (випусків) акцій є:

а) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

б) відсутність будь-якого з документів, визначених у гл. 2 цього Положення;

в) дії, що порушують процедуру створення АТ, встановлену розд. II ЗУ.

У разі позитивного прийняття рішення про реєстрацію випуску акцій засновнику видається тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (додаток 6), яке є підставою для присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера, укладання з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій та оформлення й депонування глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі існування) або укладання з реєстратором договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів та виготовлення сертифікатів акцій (у разі розміщення акцій у документарній формі існування).

4. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів (код ISIN).

5. Укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Детально процедура укладання з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій регламентується рішенням НКЦПФР «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність»¹⁰⁸.

6. Оформлення та депонування тимчасового глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументаній формі) або виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) (додаток 7). Порядок оформлення, депонування та обліку тимчасового глобального сертифіката регламентується рішенням НКЦПФР «Про затвердження Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат»¹⁰⁹. Тимчасовий глобальний сертифікат оформлюється на випуск цінних паперів після отримання емітентом тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, виданого ДКЦПФР, та до моменту початку розміщення цінних паперів.

Емітент депонує (передає на зберігання) оформлений тимчасовий глобальний сертифікат випуску цінних паперів у депозитарії, з яким емітентом укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів, не пізніше ніж за три робочих дні до дати початку розміщення цінних паперів.

7. Закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства. Процедура закритого (приватного) розміщення акцій детально регламентується розд. IV «Емісія цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положенням «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств».

Згідно із ч. 2 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» приватне (закрите) розміщення цінних паперів – це розміщення цінних паперів шляхом їх безпосередньої пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100.

Згідно із ч. 4 ст. 9 ЗУ, ч. 4 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та згідно з Положенням «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» у разі заснування АТ його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Згідно із ч. 2 ст. 32 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент повинен закінчити закрите (приватне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

8. Оплата засновниками повної вартості акцій. Згідно зі ст. 11 ЗУ оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування АТ, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

Мета такої заборони – забезпечення реального вартісного наповнення статутного капіталу на етапі його створення.

На оплату акцій також не можуть передаватися права, нерозривно пов’язані з особистістю кредитора (право на одержання аліментів, на відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю).

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування АТ, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов'язань з виконання для товариства робіт або надання послуг.

Безпосередньо форма оплати акцій встановлюється:

• під час створення АТ – в засновницькому договорі;

• у разі додаткового розміщення приватним способом – у протоколі рішення про приватне розміщення;

• у разі додаткового розміщення публічним способом – у проспекті емісії.

Ціна майна, що вноситься засновниками АТ в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до ст. 8 цього ЗУ.

Кожний засновник АТ повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій, тобто до дати проведення установчих зборів. У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій АТ вважається незаснованим. До оплати 50 % статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов’язані з його заснуванням.

До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями;

9. Затвердження установчими зборами АТ результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом.

Установчі збори АТ – це орган колективного волевиявлення засновників, рішення якого оформляють основні організаційно-правові дії із заснування акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 10 ЗУ установчі збори АТ мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками. Згідно з п. 15 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств» установчі збори повинні затвердити результати закритого (приватного) розміщення акцій протягом 60 днів з дня завершення закритого (приватного) розміщення акцій. Кількість голосів засновника на установчих зборах АТ визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником.

На установчих зборах АТ вирішуються такі питання:

• заснування товариства;

• затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;

• затвердження статуту товариства;

• утворення органів товариства;

• уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

• обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

• затвердження результатів розміщення акцій;

• обрання лічильної комісії;

• вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

Рішення з питань, зазначених у пунктах 1–3 ч. 2 ст. 10 ЗУ, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники АТ. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.

У разі заснування АТ однією особою рішення, зазначені в ч. 2 ст. 10 ЗУ, приймаються цією особою одноосібно й оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню.

Незатвердження установчими зборами статуту АТ вважається відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених за рахунок оплати акцій. Повернення внесків здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту АТ.

10. Реєстрація АТ та його статуту в органах державної реєстрації. Така реєстрація здійснюється в загальному порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» з метою державної реєстрації АТ до органу державної реєстрації подаються такі документи:

• заповнена реєстраційна картка на проведення реєстрації АТ;

• копії рішення засновників про АТ (протокол установчих зборів);

• два примірники статуту АТ;

• документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації АТ;

У випадку, коли засновником акціонерного товариства є інша юридична особа, додатково подається інформація з документами, що підтверджують структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

11. Подання до НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 17 гл. 1. Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» товариство має подати до НКЦПФР для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій не пізніше 15 календарних днів з дня державної реєстрації його статуту в органах державної реєстрації. Перелік документів, які необхідні для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, зафіксовано п. 7 гл. 2 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств». Заява про реєстрацію звіту про результати розміщення акцій складається згідно з додатком 8, а звіт про результати закритого (приватного) розміщення акцій, складається згідно з додатком 9.

12. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 22. гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій приймається протягом 14 календарних днів після дня отримання підрозділом центрального апарату комісії або її територіального органу, який виконує функції реєстрації вхідної кореспонденції, заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Згідно з п. 20 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» підставами для відмови в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій є:

• порушення вимог законодавства, пов'язане з розміщенням акцій;

• невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

• прийняття уповноваженою особою Комісії або судом рішення про зупинення розміщення цінних паперів, яке є чинним на дату реєстрації, у порядку, передбаченому законодавством;

• відсутність будь-якого з документів, визначених у гл. 2 цього Положення;

• порушення процедури створення акціонерного товариства, встановленої розділом II ЗУ.

13. Отримання свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) акцій та зареєстрованого звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Реєструють звіт про результати закритого (приватного) розміщення акцій, засвідчуючи його підписом уповноваженої на це особи уповноваженого підрозділу, проставляючи печатку та штамп "ЗАРЕЄСТРОВАНО" або напис "ЗАРЕЄСТРОВАНО".

Свідоцтво (свідоцтва) про реєстрацію випуску (випусків) акцій видається (видаються) товариству одночасно з одним примірником зареєстрованого звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, при цьому реєстраційний номер (номери) та дата реєстрації повинні відповідати тимчасовому свідоцтву (свідоцтвам) про реєстрацію випуску (випусків) акцій (додаток 10).

14. Оформлення та депонування глобального сертифіката під час отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Глобальний сертифікат (додаток 11) оформлюється емітентом після отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів. Емітент депонує оформлений глобальний сертифікат випуску цінних паперів, у депозитарії з яким емітентом укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів – протягом семи робочих днів після отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

15. Видача засновникам АТ документів, що підтверджують право власності на акції. Згідно із ч. 4. ст. 11 ЗУ документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій. Обіг акцій дозволяється після реєстрації комісією звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску (випусків) акцій.

Статутні документи АТ. Згідно зі ст. 154 ЦК, ст. 82 ГК та ст. 13 ЗУ єдиним установчим документом для АТ є його статут.

Статут АТ – це локальний нормативно-правовий акт, що затверджується загальними зборами товариства й визначає його правовий статус.

Вимоги до змісту статуту АТ поділяються на:

• загальні (стосуються всіх видів господарських товариств);

• спеціальні (відбивають специфіку саме акціонерного товариства).

Загальні вимоги передбачені ст. 57 ГК та ст. 88 ЦК.

Відповідно до цих нормативних актів у статуті АТ повинна бути інформація про:

• вид товариства;

• предмет і цілі його діяльності;

• склад засновників та учасників;

• найменування та місцезнаходження;

• розмір та порядок утворення статутного капіталу;

• порядок розподілу прибутків та збитків;

• склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

• порядок внесення змін до установчих документів;

• порядок ліквідації та реорганізації товариства.

Специфіка вимог до змісту статуту АТ полягає в тому, що, крім загальних відомостей, він повинен містити також відомості, передбачені в ч. 2 ст. 13 ЗУ, а саме:

• повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

• тип товариства;

• розмір статутного капіталу;

• розмір резервного капіталу в разі його формування;

• номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;

• умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу в прості акції товариства чи в привілейовані акції іншого класу;

• права акціонерів – власників привілейованих акцій кожного класу в разі розміщення привілейованих акцій;

• наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права;

• порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

• порядок скликання та проведення загальних зборів;

• компетенцію загальних зборів;

• спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни в порядку денному загальних зборів;

• склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання й відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

• порядок внесення змін до статуту;

• порядок припинення товариства.

Статут АТ може містити й інші положення, що не суперечать законодавству. На наш погляд, доречно включати до статуту АТ відомості про:

• розмір дивідендів за привілейованими акціями;

• строк і порядок виплати дивідендів;

• права всіх акціонерів, а не лише власників привілейованих акцій тощо.

У свою чергу, чинне законодавство передбачає ряд заборон щодо включення певних відомостей до статуту АТ, а саме:

• не може бути передбачено додаткових прав чи переваг засновникам АТ;

• не може бути встановлене обмеження щодо кількості акцій, що можуть належати одному акціонеру;

• не можуть встановлюватися обмеження на оплату цінних паперів грошовими коштами;

• забороняється передавати повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, іншим органам товариства тощо.

Внесення змін до статуту товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, причому рішення із цього питання приймається кваліфікованою більшістю (три чверті голосів акціонерів від їх загальної кількості).

Майно АТ. Майно АТ закріплюється в статутному, власному, резервному та інших капіталах, не заборонених чинним законодавством.

Згідно зі ст. 155 ЦК статутний капітал АТ утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. В АТ частки, на які поділений статутний капітал, виражені акціями, сукупна номінальна вартість яких і утворює розмір статутного капіталу.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування статутних капіталів господарських товариств»¹¹⁰, забороняється формувати статутний капітал АТ за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних у кредит і під заставу. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим від розміру, встановленого законом.

Згідно із ч. 1 ст. 14 ЗУ мінімальний розмір статутного капіталу АТ становить 1250 мінімальних заробітних плат на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) АТ. Слід зазначити, що подальша зміна законодавцем розміру мінімальної заробітної плати не обумовлює необхідності зміни розміру статутного капіталу, створеного в період дії попереднього розміру мінімальної заробітної плати, крім випадків, коли в разі підвищення мінімальної заробітної плати статутний капітал АТ став меншим від законодавчо регламентованого мінімального розміру статутного капіталу АТ. Наприклад, розмір статутного капіталу АТ становив на початок 2011 р. 1 176 250 грн (розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2011 р. – 941 гривні, або 1250 мінімальних заробітних плат, із 1 грудня 2011 р. розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 1004 грн і згідно із цією сумою статутний капітал аналізованого АТ становив приблизно 1 172 мінімальних заробітних плат. Отже, в цьому разі засновники повинні в обов’язковому порядку збільшити розмір статутного капіталу АТ або ліквідувати товариство.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ передбачено наявність власного капіталу АТ.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства – різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов’язань перед іншими особами.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов’язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

Резервний капітал. Згідно із ч. 1. ст. 19 ЗУ резервний капітал формується в розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 % суми чистого прибутку товариства за рік. Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Законами можуть бути додатково передбачені також інші напрями використання резервного капіталу. АТ, яке здійснює розміщення тільки простих акцій, має право формувати резервний капітал у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 19 ЗУ. АТ, яке здійснює розміщення простих та привілейованих акцій, зобов'язане формувати резервний капітал у порядку, передбаченому ч. 1 цієї статті.

Також згідно із ч. 5 ст. 14 ЗУ статутом АТ може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється ДКЦПФР. Згідно із чинним законодавством, АТ має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити або зменшити статутний капітал.

Збільшення статутного капіталу АТ. Процедура збільшення статутного капіталу АТ регламентується ст. 156 ЦК, ст. 15 ЗУ, Положенням «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства»¹¹¹ та Рішення НКЦПФР від 31 липня 2012 р. № 1073 «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій».

Згідно з вищезгаданими нормативно-правовими актами, процедура збільшення статутного капіталу АТ повинна відповідати таким вимогам:

• АТ має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій;

• АТ не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу;

• збільшення статутного капіталу АТ в разі наявності викуплених товариством акцій не допускається;

• збільшення статутного капіталу АТ для покриття збитків не допускається.

Згідно зі ст. 15 ЗУ статутний капітал АТ може збільшуватися шляхом:

1) розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості;

2) підвищення номінальної вартості акцій. Джерелами збільшення розміру статутного капіталу АТ можуть бути: додаткові внески; реінвестиція дивідендів; спрямування прибутку до статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу АТ із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

3) збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості. Спосіб розміщення (приватний чи публічний) додаткових акцій існуючої номінальної вартості залежить від виду АТ.

Під час збільшення розміру статутного капіталу публічного акціонерного товариства акції, які передбачені до розміщення, можуть розповсюджуватися шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розміщення. Відкрите (публічне) розміщення акцій ПАТ здійснюється, якщо пропозиція акцій адресована більш ніж 100 фізичним та/або юридичним особам, крім акціонерів товариства. Закрите (приватне) розміщення акцій ПАТ здійснюється, якщо акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, крім акціонерів товариства.

При збільшенні розміру статутного капіталу приватного акціонерного товариства акції, які передбачені до розміщення, розповсюджуються шляхом закритого (приватного) розміщення.

Рішення загальних зборів акціонерів про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення акцій повинне містити відомості про строк і порядок реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково та передбачені до розміщення.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 3 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості включає таку послідовність дій:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про:

• збільшення розміру статутного капіталу АТ шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків;

• закрите (приватне) розміщення акцій та затвердження протоколу рішення про закрите (приватне) розміщення акцій;

• затвердження переліку інших інвесторів, серед яких передбачено розміщення акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення;

• визначення уповноваженого органу емітента (загальні збори акціонерів товариства, виконавчий орган, спостережна (наглядова) рада), якщо це не визначено статутом товариства, якому надаються повноваження щодо:

• затвердження результатів реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що пропонуються до розміщення;

• прийняття рішення про дострокове закінчення закритого (приватного) розміщення акцій (у разі, якщо запланований обсяг акцій буде розміщено достроково);

• затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

2. Персональне повідомлення емітентом всіх акціонерів АТ та інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами АТ, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та закрите (приватне) розміщення акцій, а також опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні НКЦПФР про прийняті загальними зборами акціонерів товариства рішення.

3. Отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень – про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами розміщення акцій), у строки, передбачені в рішенні про розміщення акцій.

4. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій.

5. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

6. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера.

7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладених договорів.

8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

9. Закрите розміщення акцій, яке здійснюється у два етапи.

1-й етап – реалізація акціонерами свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення в строки та порядку, передбачені в цьому рішенні.

Процедура реалізації акціонерами свого переважного права за додаткової емісії акцій. Переважне право акціонерів за додаткової емісії акцій зафіксоване в ст. 27 ЗУ. Мета цієї правової норми – запобігти «розмиванню» частки акціонера в статутному капіталі товариства та «видавлювання» акціонерної меншості з товариства.

Акціонерам надається переважне право на придбання акцій перед зовнішніми інвесторами.

Переважним правом акціонерів за додаткової емісії акцій визнається:

• право акціонера – власника простих акцій – придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно до частки належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

• право акціонера – власника привілейованих акцій – придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно до частки належних акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальній кількості привілейованих акцій цього класу;

• переважне право обов’язково надається акціонеру – власнику простих акцій – у процесі приватного розміщення в порядку, встановленому законодавством.

Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі. Повідомлення має містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.

Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає АТ в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що він придбаває. У заяві акціонера повинне зазначатися його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що він придбаває. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.

У разі порушення АТ порядку реалізації акціонерами переважного права НКЦПФР може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.

Під час закритого (приватного) розміщення акцій строк, протягом якого реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, не може бути менше 15 календарних днів. У разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) або відкритого (публічного) розміщення, власники акцій надають АТ письмові підтвердження про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій.

2-й етап – закрите (приватне) розміщення акцій серед інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства, та наявних акціонерів у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер реалізував своє переважне право. Протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку першим власником подається заява, укладається договір купівлі–продажу акцій. Перший власник здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

10. Затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

11. Затвердження загальними зборами акціонерів товариства змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ, з урахуванням результатів розміщення акцій.

12. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту АТ в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

13. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

14. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

15. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10).

16. Надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії акцій та оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент), копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі відкритого (публічного) розміщення акцій. Процедура відкритого (публічного) розміщення цінних паперів регламентується Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», положеннями «Про порядок реєстрації випуску акцій» та «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – це їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів для заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Згідно з п. 2 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі відкритого (публічного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості включає таку послідовність дій:

1. Прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення. Детально ця процедура регламентована в підпункті 2.1 п. 2 гл. 2 розд. 2 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

2. Отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийняте рішення про розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами розміщення акцій), у строки, передбачені в рішенні про розміщення акцій. За відкритого (публічного) розміщення акцій порядок реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково та передбачені до розміщення, установлюється АТ.

3. Подання заяви й усіх необхідних документів НКЦПФР для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії. Для реєстрації випуску акцій та проспекту емісії акцій емітент подає до ДКЦПФР документи, що передбачені в підпунктах 1.3–1.7 п. 1 гл. 1 розділу II Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій» та документи, що передбачені в гл. 2 розділу II цього ж Положення. Заява для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії оформляється згідно з додатком 12.

4. Реєстрація НКЦПФР випуску цінних паперів і проспекту їх емісії та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

5. Прийняття в разі потреби рішення про залучення андеррайтера до розміщення цінних паперів. Згідно зі ст. 34 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» під час відкритого (публічного) розміщення цінних паперів емітент має право користуватися послугами андеррайтера. Вимоги до операцій, що здійснює андеррайтер, встановлюються НКЦПФР.

Згідно з п. 1 ч. 1 розд. 2 «Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами»¹¹² андеррайтинг – розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

У свою чергу, згідно з п. 7 ч. 1 розд. 2 цих Правил договір андеррайтингу – договір, який укладається між торговцем (андеррайтером) та емітентом, щодо розміщення цінних паперів або інших фінансових інструментів торговцем (андеррайтером) за дорученням, від імені та за рахунок емітента за винагороду. Типовий договір про андеррайтинг затверджений рішенням НКЦПФР «Про затвердження форми Типового договору про андеррайтинг»¹¹³.

6. Присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера.

7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних акцій, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства України або за наявності попередньо укладених договорів.

8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

9. Розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів. Проспект емісії акцій – документ, у якому ПАТ, яке здійснює публічне розміщення акцій в Україні, зобов'язане розкрити інформацію про себе та свою діяльність, а також про умови розміщення акцій. Вимоги до проспекту емісії цінних паперів зафіксовані в ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Згідно з підпункту 2.9, п. 2 гл. 2 розд. II Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» розкриття емітентом інформації, що міститься в проспекті емісії акцій, відбувається шляхом опублікування зареєстрованого проспекту емісії акцій у повному обсязі в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР не менше як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення акцій. Вимоги до розкриття інформації про емітента і його фінансово-господарський стан установлює ДКЦПФР.

До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується:

• виду, форми випуску, типу, кількості й номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення;

• дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

• строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

• порядку й форми виплати доходу за цінними паперами.

Проспект емісії цінних паперів підписує керівник емітента (голова виконавчого органу) та аудитор, потім емітент засвідчує печаткою. Особи, що підписали проспект емісії, тим самим підтверджують достовірність відомостей, які в ньому містяться, а аудитор – достовірність перевірених відомостей.

У разі, якщо емітент користується послугами андеррайтера щодо відкритого (публічного) розміщення випуску цінних паперів, проспект емісії погоджується з андеррайтером.

Особи, винні в поданні недостовірних відомостей у проспекті емісії цінних паперів, несуть відповідальність згідно із законами України. Проспект емісії цінних паперів реєструється ДКЦПФР одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

10. Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» відкрите (публічне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг.

Відкрите розміщення акцій відбувається таким чином: протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку першим власником подається заява, укладається договір купівлі–продажу акцій. Перший власник здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів відкритого (публічного) розміщення акцій та звіту про результати відкритого (публічного) розміщення акцій.

Забороняється відкрите (публічне) розміщення цінних паперів раніше ніж через 10 днів після опублікування проспекту їх емісії відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент повинен закінчити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх відкрите (публічне) розміщення, але не пізніше ніж протягом одного року з дня початку розміщення.

Під час відкритого (публічного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною, меншою від їх номінальної вартості. Установлення переважного права на придбання цінних паперів одними інвесторами стосовно інших забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

Кількість відкрито (публічно) розміщених цінних паперів не повинна перевищувати кількості цінних паперів, визначеної в проспекті емісії цінних паперів. Фактично розміщених цінних паперів може бути менше, ніж кількість цінних паперів, визначена в проспекті їх емісії. Кількість фактично розміщених цінних паперів зазначається у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, та подається НКЦПФР.

11. Затвердження результатів розміщення цінних паперів та змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ. Протягом 60 днів з дня завершення розміщення цінних паперів, зазначеного в проспекті емісії таких цінних паперів, орган емітента, уповноважений приймати відповідне рішення, повинен затвердити результати розміщення цінних паперів. Затвердження результатів розміщення цінних паперів та змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу АТ, відбувається на загальних зборах АТ.

12. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

13. Подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент подає НКЦПФР в 15-денний строк з дня реєстрації змін до статуту в органах державної реєстрації звіт про результати відкритого (публічного) розміщення, а також інші документи, визначені НКЦПФР, необхідні для реєстрації звіту.

14. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Згідно із ч. 2 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» НКЦПРФ протягом 15 днів після отримання від емітента необхідних документів зобов’язана прийняти рішення про реєстрацію звіту або відмову в реєстрації.

У ч. 3 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачені підстави для відмови в реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, якими є порушення вимог законодавства, пов’язане з розміщенням цінних паперів. До таких правопорушень належить передбачена ст. 36 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» недобросовісна емісія цінних паперів.

15. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів. Згідно із ч. 4 ст. 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» НКЦПФР у двотижневий строк з дня реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів видає емітенту свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів (додаток 10).

16. Надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії акцій й оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент) копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

17. Розкриття інформації, що міститься у звіті, про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Розкриття емітентом інформації, що міститься у звіті, про результати відкритого (публічного) розміщення акцій відбувається шляхом опублікування звіту в офіційному друкованому виданні НКЦПФР не пізніше 15 робочих днів після реєстрації цього звіту НКЦПФР.

Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок підвищення номінальної вартості акцій. Збільшити розмір статутного капіталу АТ за рахунок підвищення номінальної вартості акцій можливо двома способами:

1. За рахунок реінвестиції дивідендів;

2. За рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу.

Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок реінвестиції дивідендів. Згідно з гл. 3 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать акціонерам, які є акціонерами товариства на дату початку терміна виплати дивідендів.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості акцій включає таку послідовність дій:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів АТ рішень про:

а) затвердження річних результатів діяльності АТ та порядку розподілу прибутку;

б) збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості акцій;

в) випуск акцій шляхом збільшення номінальної вартості акцій та обміну акцій старої номінальної вартості на акції нової номінальної вартості;

г) затвердження змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій.

2. Персональне повідомлення емітентом всіх акціонерів товариства про прийняті рішення та опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні НКЦПФР.

3. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 30 цього ж ЗУ передбачені підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

1. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій. Для реєстрації випуску акцій у разі збільшення розміру статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів товариство не пізніше 15 календарних днів з дня реєстрації змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу, в органах державної реєстрації подає до ДКЦПФР документи.

2. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача товариству свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10). Згідно з п. 6 розд. I Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій» НКЦПФР протягом 30 днів після прийняття заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій здійснює реєстрацію випуску акцій або відмовляє в реєстрації.

3. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії та розміщення або з реєстратором – договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладеного договору.

4. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу. Чинним законодавством також передбачено можливість збільшення статутного фонду АТ за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу. Проте згідно з п. 1 гл. 4 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» збільшувати статутний капітал АТ за рахунок спрямування прибутку товариства до статутного капіталу має право АТ, прибуток якого відповідно до закону не підлягає розподілу між засновниками (учасниками, акціонерами). Це АТ яке не є суб’єктом підприємницького права, і ми не будемо розглядати таку можливість збільшення статутного капіталу.

Зменшення статутного капіталу АТ. Процедура зменшення статутного капіталу АТ регламентується ст. 157 ЦК, ст. 16 ЗУ та Положенням «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

Згідно з вищезгаданими нормативно-правовими актами статутний капітал товариства може зменшуватися шляхом:

• зменшення номінальної вартості акцій;

• купівлі товариством частини випущених акцій для зменшення їх загальної кількості.

Процедура зменшення статутного капіталу АТ повинна відповідати таким вимогам:

• зменшення статутного капіталу АТ допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. Згідно із ч. 2 ст. 16 ЗУ після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу АТ виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до АТ не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення. Кредитор, вимоги якого до АТ не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного в ч. 2 ст. 16 ЗУ повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства:

• забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави чи поруки;

• дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.

У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений чинним законодавством, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним. Зменшення статутного капіталу АТ шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена в статуті товариства;

• під час зменшення розміру статутного капіталу АТ не допускається:

• поєднувати шляхи (способи) зменшення розміру статутного капіталу, зазначені в п. 1 гл. 1 розд. III Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства»;

• приймати рішення про зменшення розміру статутного капіталу до реєстрації усіх попередніх випусків акцій, до реєстрації звітів про результати розміщення акцій та видачі свідоцтв про реєстрацію випусків акцій відповідно до законодавства України;

• під час зменшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом купівлі товариством частини випущених акцій або шляхом зменшення номінальної вартості акцій розміщення акцій не здійснюється, звіт про результати розміщення реєструвальним органом не реєструється;

• зменшення статутного капіталу АТ для приведення розміру статутного капіталу у відповідність до розміру чистих активів у випадках, передбачених ч. 3 ст. 155 ЦК, здійснюється виключно шляхом зменшення номінальної вартості акцій;

• зменшення АТ статутного капіталу нижче від установленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Зменшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості. Згідно з підпунктом 7.1 п. 7 гл. 1 розд. 3 Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» порядок зменшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом придбання товариством частини випущених власних акцій з метою їх анулювання відбувається в певній послідовності:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про:

а) зменшення розміру статутного капіталу товариства;

б) придбання (викуп) власних акцій з метою їх анулювання та затвердження протоколу рішення про придбання (викуп) власних акцій згідно з вимогами положення «Про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску»¹¹⁴, якщо питання придбання акцій віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів статутом товариства;

в) визначення уповноваженого органу емітента (загальні збори акціонерів товариства, виконавчий орган, спостережна (наглядова) рада), якщо це не визначено статутом, якому надаються повноваження передбачені, чинним законодавством.

2. Персональне повідомлення уповноваженими особами емітента всіх акціонерів товариства про прийняті рішення щодо зменшення статутного капіталу.

3. Розкриття інформації про зменшення статутного капіталу та про придбання (викуп) власних акцій.

4. Затвердження загальними зборами АТ змін до статуту, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу товариства, за результатами придбання (викупу) власних акцій.

5. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації. Реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації відбувається згідно зі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

6. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій. Для реєстрації випуску акцій у разі зменшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості не пізніше 15 календарних днів з дня реєстрації змін до статуту, пов'язаних із зменшенням розміру статутного капіталу, в органах державної реєстрації товариство подає до НКЦПФР певні документи.

7. Реєстрація в НКЦПФР випуску акцій та видача АТ свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

8. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера.

9. Унесення до системи реєстру змін (у разі документарної форми існування акцій) або депонування нового глобального сертифіката (у разі бездокументарної форми існування акцій).

Зменшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок зменшення номінальної вартості акцій. Згідно з п. 8 гл. 1 розд. III Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» порядок, зменшення розміру статутного капіталу АТ шляхом зменшення номінальної вартості акцій включає певну послідовність дій:

1. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про:

а) зменшення розміру статутного капіталу товариства;

б) випуск акцій шляхом зменшення номінальної вартості акцій та обміну акцій старої номінальної вартості на акції нової номінальної вартості й затвердження протоколу рішення про випуск акцій;

в) затвердження змін до статуту, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу товариства.

2. Персональне повідомлення уповноваженими особами емітента всіх акціонерів товариства про прийняті рішення й розкриття інформації про зменшення статутного капіталу та про придбання (викуп) власних акцій.

3. Реєстрація змін до статуту товариства, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу АТ, в органах державної реєстрації.

4. Подання до НКЦПФР заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій.

5. Реєстрація в НКЦПФР випуску акцій та видача товариству свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

6. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера.

7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором – про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладених договорів.

8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі випуску акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі випуску акцій у бездокументарній формі).