- •Глава 4. Загальні положення про фізичну особу
- •22 ЩлфьЬ-
- •Гаазької конвенції
- •(Гаага, 5 жовтня 1961 р.)
- •(Станом на 15.05.2008 р.)
- •2. Право на ім'я фізичної особи
- •3. Зміна імені фізичною особою
- •4. Використання імені фізичною особою
- •5. Захист права на ім'я фізичної особи
- •1. Призначення місця проживання
- •2. Поняття місця проживання
- •3. Критерії для визначення постійного, переваленого та тимчасового місця проживання
- •4. Підтвердження місця проживання
- •5. З'ясування співвідношення місця проживання та реєстрації
- •6. Місце проживання деяких категорій осіб
- •7. Взаємозв'язок місця проживання фізичної особи та місцезнаходження юридичної особи
- •8. Місце нотаріального посвідчення договору
- •9. Місце відкриття спадщини
- •5. Дієздатність малолітніх осіб
- •6. Дієздатність неповнолітніх осіб
- •3. Наслідки обмеження особи в дієздатності
- •4. Обсяг дієздатності фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності
- •5. Обсяг прав і обов'язків фізичних осіб, цивільну дієздатність яких обмежено, які вони можуть здійснювати самостійно
- •6. Питання перевірки нотаріусом обсягу дієздатності фізичної особи
- •Глава 5
- •9. Правовий статус підприємця має значення для виникнення окремих видів цивільних правовідносин. Зокрема, такий статус повинні мати:
- •10. Правовий статус підприємця впливає на зміст окремих договірних зобов'язань.
- •14. Порядок визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- •1. Поняття і мета опіки і піклування
- •2. Органи, уповноважені державою на встановлення опіки та піклування
- •3. Повноваження органів опіки та піклування
- •3.8. Відповідальність органів, уповноважених державою на встановлення опіки та піклування, та їх посадових осіб.
- •4. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування
- •6. Встановлення опіки над майном
- •7.8. Здійснення опіки та піклування органом опіки та піклу вання
- •7.9. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі.
- •8. Припинення опіки та піклування
- •9. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- •10. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування
- •Науково-практичний коментар
- •(Пояснення, тлумачення, рекомендації
- •З використанням позицій вищих судових інстанцій,
- •Міністерства юстиції, науковців, фахівців)
5. Захист права на ім'я фізичної особи
З правом на використання імені іншими особами тісно пов'язано також і повноваження вимагати зупинити «незаконне використання свого імені», під яким слід розуміти будь-яке використання імені фізичної особи, на яке той, хто здійснює таке використання, не має відповідних повноважень. Дане повноваження носить пасивний характер.
Наступним різновидом пасивного повноваження права на ім'я є можливість вимагати від інших осіб не розголошувати ім'я фізичної особи, що прямо випливає з рішення Конституційного
бо &ф*^
суду України у справі Г. К. Устименка1.Окрім цього, особаможе, не розголошуючи свого імені (анонімно), повідомляти правоохоронні органи про скоєний злочин, проходити медичний огляд на предмет захворювання різними хворобами і лікуватись від них, надавати інформацію в ЗМІ тощо.
Проте повноваження вимагати від інших осіб нерозголо-шення власного імені фізичної особи має певні обмеження. Так, відповідно до ст. 302 ЦК фізична особа не має права заборонити використання свого імені, якщо це загрожує національній чи громадській безпеці (оголошення про розшук особи, що підозрюється у злочині), або пов'язане з виконанням особою публічних функцій (інформація про отримання фізичною особою публічного права хабара чи іншу незаконну поведінку особи, яка обрана на відповідну посаду). Обмеженим може бути дане повноваження також і при розголошенні імені фізичної особи у випадку, коли фізична особа, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у скоєнні злочину, або фізична особа вчинила адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 298 ЦК). Однак у цих випадках ім'я фізичної особи може бути розголошене (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Таку позицію законодавця вважаємо правильною та такою, що відповідає встановленому принципу презумпції невинуватості (ст. 62Конституції України).
Окрім обмеження, законодавець вводить також декілька обставин, за яких використання імені фізичної особи без її згоди не вважається порушенням права на ім'я. До таких обставин відноситься, насамперед, використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах -звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо (ч. З ст. 296 ЦК). На думку законодавця, оскільки така інформація є об'єктивним відтворенням обставин, що віднаходить свою фіксацію на відповідних матеріальних носіях, то таке використання
1 Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) від 30 жовтня 1997 р. № S-зп // Офіційний вісник України. - 1997. - № 46.
імені фізичної особи допускається без її згоди. Ми ж вважаємо, що така обставина може мати місце, однак за умови, що подібне використання імені фізичної особи не призводить до порушення права на особисте життя.
Наступною обставиною законодавець визначає використання криптоніму (від гр. kryptos-таємний, скритий, та onyma-ім'я) -початкової літери імені фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах тощо. Однак, коли зазначається перша літера, але до неї додаються інші ідентифікуючі ознаки, наприклад, третій Президент України - Ю., всесвітньо відомий український боксер -чемпіон світу К, український поет, автор безсмертного «Кобзаря» -Т. Ш., то в такому випадку превенція законодавця щодо використання першої літери не повинна поширюватись.
Ще одним повноваженням, яке входить до пасивного аспекту права на ім'я, є передбачена законом можливість фізичної особи вимагати від інших звертатись до неї відповідно до її імені. Гарантіями цього повноваження, на думку законодавця, повинні стати заборона довільного спотворення в написанні чи вимові імені, оскільки вводиться презумпція, відповідно до якої будь-яке спотворення, наприклад, шляхом перекручування імені, є порушенням права на ім'я (ч. З ст. 294 ЦК). Однак перекручення чи спотворення імені може відбуватись не лише шляхом перестановки, невживання чи додавання окремих літер до імені особи, але й шляхом неправильної постановки наголосу чи іншого інтонаційного спотворення.
Увага, нотаріусе! Фізична особа при записі її імені у відповідних документах має право вимагати вказати правильний наголос в її імені, чим попередити можливість порушення її права на ім'я з боку інших осіб. Це дозволило б запобігти неправильній вимові імені під час публічних виступів та інших видів усного спілкування. Гарантією цього повноваження є передбачена законодавцем необхідність виправлення імені фізичної особи у випадку його перекручення чи іншого спотворення. Коли ж перекручення імені було здійснене у документі, то такий документ підлягає заміні, а якщо перекручення імені здійснене у засобі масо-
62 ^gl«^
вої інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової
інформації.
6. Право на професійне (творче) ім'я є унікальним особистим немайновим правом, яке дає можливість фізичній особі набувати цивільних прав та створювати цивільні обов'язки, що виникають у професійній сфері, не під власним іменем, а під іншим вигаданим іменем, відмінним від офіційного. На сьогодні неіснує законодавчого закріплення права на професійне (творче) ім'я, хоча окремі його складові мають правову регламентацію та широке застосування. Найбільш поширеною в наш час формою індивідуалізації фізичної особи через вигадане ім'я є використання псевдоніма. Бурхливий розвиток шоу-бізнесу та професійного спорту в Україні ставить необхідність регулювання та захисту відносин з приводу сценічного імені та творчого прізвиська (для артистів, шоуменів, телеведучих, спортсменів, діджеїв тощо), а розвиток комп'ютерних технологій вимагає у свою чергу ефективного захисту «піку» (прізвисько в Інтернеті) і т.д. З огляду на це, ідентифікація фізичної особи за професійним творчим іменем бачиться можливою лише у випадку, коли таке творче ім'я має відповідну легітимацію на рівні договірного регулювання.
Певною специфікою дане право наділене в авторських правовідносинах, де відповідно до закону автор може використовувати вигадане ім'я (псевдонім) або діяти без зазначення імені (анонім). Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автор твору має право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках, а також під час будь-якого його публічного використання.
-*%-*%&& бз
РОЗДІЛ 4
Місце проживання
фізичної особи
Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
1, Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлю-вачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання недієздатної особи є місце проживанням опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
64 *Ьфи%~
Місце проживання фізичної особи є однією з мало досліджуваних категорій, хоча існує велика практична необхідність її дослідження. Перелік проблемних питань, що виникають при практичному використанні місця проживання, достатньо широкий.
if