7.8. Здійснення опіки та піклування органом опіки та піклу­ вання

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (ст. 65 ЦК).Таке положення

відповідає ст. 52КУ, згідно з якою утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу, а також ст. 46КУ, згідно з якою громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Норма ст. 65 ЦК неконкретизує повноваження органів опіки та піклування щодо здійснення ними повноважень як опікунів та пі­клувальників. Виходячи з міркувань здорового глузду, можна перед­бачити неможливість участі органів опіки та піклування як пред­ставників особи, якою вони опікуються, в правочинах, які стосуються цієї особи. Почасти тому, що неможливим є надання дозволу (згоди) органом опіки та піклування самому собі на вчи­нення або на надання згоди на вчинення правочинів. Здійснення функцій опіки та піклування органами опіки та піклування полягає у своєчасному застосуванні в інтересах особи, яка потребує опіки (піклування), всіх необхідних заходів щодо її влаштування.

За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштуван­ня дитини в сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу. До за­кладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності та підпорядкування, дитина може бути влаштована в разі, якщо з певних причин немає можливості вла­штувати її на виховання в сім'ю. Влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не позбав­ляє органи опіки та піклування за місцем походження та за місцем перебування дитини обов'язку продовжувати діяльність щодо реалі­зації права цієї дитини на сімейне виховання (ст. 6 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захис­ту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» ).

При одержанні відомостей про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані не­гайно здійснити відповідне обстеження і при встановленні факту відсутності опіки батьків забезпечити тимчасове влаштування не-

повнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника. Установами і місцями тимчасового влаштування неповнолітніх є: сім'ї громадян, які погодились утримувати дитину до визначення її подальшої долі; навчально-виховні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; при­тулки для неповнолітніх (п. 2.6 Правил опіки та піклування), при­тулки для дітей служб у справах дітей, Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, Соціально-реабілітаційні центри (дитячі містеч­ка) (ст. ст. 11, 11^і, II² та ін. Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»).