- •Глава 4. Загальні положення про фізичну особу
- •22 ЩлфьЬ-
- •Гаазької конвенції
- •(Гаага, 5 жовтня 1961 р.)
- •(Станом на 15.05.2008 р.)
- •2. Право на ім'я фізичної особи
- •3. Зміна імені фізичною особою
- •4. Використання імені фізичною особою
- •5. Захист права на ім'я фізичної особи
- •1. Призначення місця проживання
- •2. Поняття місця проживання
- •3. Критерії для визначення постійного, переваленого та тимчасового місця проживання
- •4. Підтвердження місця проживання
- •5. З'ясування співвідношення місця проживання та реєстрації
- •6. Місце проживання деяких категорій осіб
- •7. Взаємозв'язок місця проживання фізичної особи та місцезнаходження юридичної особи
- •8. Місце нотаріального посвідчення договору
- •9. Місце відкриття спадщини
- •5. Дієздатність малолітніх осіб
- •6. Дієздатність неповнолітніх осіб
- •3. Наслідки обмеження особи в дієздатності
- •4. Обсяг дієздатності фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності
- •5. Обсяг прав і обов'язків фізичних осіб, цивільну дієздатність яких обмежено, які вони можуть здійснювати самостійно
- •6. Питання перевірки нотаріусом обсягу дієздатності фізичної особи
- •Глава 5
- •9. Правовий статус підприємця має значення для виникнення окремих видів цивільних правовідносин. Зокрема, такий статус повинні мати:
- •10. Правовий статус підприємця впливає на зміст окремих договірних зобов'язань.
- •14. Порядок визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- •1. Поняття і мета опіки і піклування
- •2. Органи, уповноважені державою на встановлення опіки та піклування
- •3. Повноваження органів опіки та піклування
- •3.8. Відповідальність органів, уповноважених державою на встановлення опіки та піклування, та їх посадових осіб.
- •4. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування
- •6. Встановлення опіки над майном
- •7.8. Здійснення опіки та піклування органом опіки та піклу вання
- •7.9. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі.
- •8. Припинення опіки та піклування
- •9. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- •10. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування
- •Науково-практичний коментар
- •(Пояснення, тлумачення, рекомендації
- •З використанням позицій вищих судових інстанцій,
- •Міністерства юстиції, науковців, фахівців)
8. Місце нотаріального посвідчення договору
Окремо слід торкнутися питання про місце нотаріального посвідчення договору, оскільки численними є дискусії з приводу використання в ч. 4ст. 55Закону України «Про нотаріат» виразу «місцезнаходження однієї зі сторін правочину» та його співвідношення з «місцем проживання» фізичної особи2.
Внесення в 2005 р. змін до ч. 4 ст. 55 Закону Украіїш «Про нотаріат» сприймається таким чином, що законодавець надав можливість обрання варіанта місця посвідчення правочину з нерухомістю: або за місцем її розташування, або за місцезнаходженням однієї зі сторін правочину. Але справа у тому, що виникло непорозуміння стосовно:
словосполучення «місцезнаходження однієї зі сторін правочину», якою може бути як юридична, так і фізична особа;
можливості обрання цих варіантів всіма суб'єктами чи лише юридичними особами, оскільки тільки щодо них законодавець використовує термін «місцезнаходження» у той час, як стосовно фізичних осіб використовується термін «місце проживання». Місце проживання є властивим тільки фізичним особам, оскільки юридичні особи в силу своєї правової природи проживати не можуть. Але не виключені випадки, як зазначалося вище,
1 Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2 Зазначені питання досить часто обговорювалися в літературі, втім й до цього часу відсутня єдина позиція з цього приводу. Напр. Ковальова О. Місце посвідчення угод про відчуження або заставу нерухомого майна за участі фізичних осіб // Мала енциклопедія нотаріуса. - 2006. - № 2; Зайцев О. Щодо питання посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна (ст. 55 Закону України «Про нотаріат») // Мала енциклопедія нотаріуса. - 2007. - № 6; Никитина А. Нормативные коллизии о месте нотариального удостоверения договора купли-продажи земельного участка // Юри дическая практика. - 2007. - № 36 (506) // Офіційний сайт газети «Юридическая практика». - Режим доступу: http://yurpraktika.com/article.php?id=10007890. - За головок з екрану.
78 €«sgB^=-
коли місцезнаходженням юридичної особи буде адреса місця
проживання фізичної особи. Це викликано винятково прямою
вказівкою закону (ст. 93 ЦК).
Аналіз численних нормативних актів свідчить, що у законодавстві, в тому числі й в ЦК,відбувається протиставляння термінів «місце проживання» і «місцезнаходження». Причому другий використовується тільки у поєднанні із словосполученням «юридичної особи». Наприклад, абз. 5 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, абз. З і 5ч. З ст. 9Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»1 та ін.
Видається, що місцезнаходження та місце проживання мають різну правову природу, що і вплинуло на практичне застосування ч. 4ст. 55Закону України «Про нотаріат». Адже зведення в ній воєдино місця проживання фізичних осіб та місцезнаходження юридичних під один «дах» з тим, щоб можна було здогадуватися про те, що цей термін вживається як родовий, викликав багато нарікань.
У результаті внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 1жовтня 2008р.2 ч. 4ст. 55була викладена в новій редакції. Аналіз цієї норми дозволяє вести мову про те, що місце нотаріального посвідчення правочину пов'язується із а) місцезнаходженням (місцем реєстрації) майна або б) за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. Тобто на законодавчому рівні відбулося розмежування місця нотаріального посвідчення правочину для юридичних та фізичних осіб шляхом вказівки на місцезнаходження та на місце реєстрації.
Однак вбачається за доцільне акцентувати увагу на декількох суттєвих моментах тлумачення цих термінів:
- по-перше, місцезнаходження стосується юридичних осіб і має встановлюватися відповідно до вимог, передбачених ст. 93 ЦК.Хоча законодавством не виключається й встановлення місця реєстрації юридичної особи згідно зі ст. 5Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;
1 Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 1 липня 2004 року № 19SS-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 52. - Ст. 562.
2 Про внесення змін до Закону України « Про нотаріат»: Закон України від 01 жовтня 2008 р. № 614-VI // Голос України. - 2008. - № 209.
-*^4£ 79
по-друге, місцем реєстрації фізичної особи, як вже зазначалося вище, вважається адреса житла, в якому особа проживає (перебуває), і яка внесена до її паспортного документа. Тобто місце реєстрації може пов'язуватися із місцем проживання або перебування і має підтверджуватися відміткою про це у паспортному документі.
по-третє, використання терміну «місце реєстрації» не позбавить колізій щодо визначення місця нотаріального посвідчення правочину. Оскільки практично можливим виглядає виникнення декількох ситуацій: а) місце проживання і реєстрації фізичної особи співпадають, в результаті чого визначення місця нотаріального посвідчення відбуватиметься без певних проблем; б) місце проживання (перебування) і реєстрації не співпадають, що обумовить необхідність нотаріального посвідчення за місцем реєстрації фізичної особи або за місцезнаходженням майна; в) відсутнє місце реєстрації, що як наслідок викличе потребу нотаріального посвідчення правочину за місцезнаходженням майна;
по-четверте, необхідно звернути увагу й на той момент, що законодавцем при внесенні змін до ч. 4ст. 55не враховане правило, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (ч. 2ст. 2Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).