9. Правовий статус підприємця має значення для виникнення окремих видів цивільних правовідносин. Зокрема, такий статус повинні мати:

• одна зі сторін публічного договору (ст. 633 ЦК);

• продавець (постачальник) у договорі поставки (ч.І ст. 712 ЦК);

• наймодавець в договорі прокату (ч.І ст. 787 ЦК);

• підрядник у договорі побутового підряду (ч.І ст. 865 ЦК);

• охоронець в договорі охорони (ч.І ст. 978 ЦК);

• управитель в договорі управління майном (ст. 1033 ЦК);

• сторони (фактор і клієнт) договору факторингу (ст. 1079 ЦК);

• сторони договору комерційної концесії (ст. 1117 ЦК).

10. Правовий статус підприємця впливає на зміст окремих договірних зобов'язань.

• Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного зако­ нодавства (ч. З ст. 685 ЦКУкраїни).

• Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч. 2ст. 936 ЦК).

• Відповідно до ч. З ст. 1008 ЦК,якщо повірений діє як підпри­ємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений до­говором. Натомість, якщо повірений не є підприємцем, сторони мають право відмовитися від договору в будь-який час.

• Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відсту­пи (ч. 2ст. 1017 ЦК).

• Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією зі сторін

172 Jgsgg^j^

(ч. 2 ст. 1048 ЦК). Тому якщо однією зі сторін договору позики є підприємець, він вважатиметься процентним в силу закону.

• Розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом (ч. 2ст. 1087 ЦК).

• Ст. 1198 ЦК передбачає особливі правила визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця.

• Якщо сторони договору за законом повинні мати статус під­приємця, в договорі слід зазначати це і витребовувати документи, які підтверджують такий статус.

Увага, нотаріусе! Водночас відомості про правовий ста­тус фізичної особи-підприємця як сторони договору мо­жуть мати значення для податкових правовідносин. Тому на вимогу сторони договору, яка є підприємцем, нотаріус повинен зазначити про такий її правовий статус і в тих договорах, які за законом можуть укладатися будь-якими фізичними особами. Цивільно-правовий статус сторони в договорі від цього не зміню­ється і на нотаріальне провадження це не впливає.

11. Фізична особа-підприємець не зобов'язана виготовляти пе­чатку. Тому навіть у тому випадку, коли фізична особа-підприємець має печатку, вона не зобов'язана прикладати її відбиток до тексту договору. Відсутність відбитку печатки на тексті договору, укладено­го за участю підприємця, не впливає на дійсність такого договору.

До 1січня 2004 р. взаконодавстві використовувався термін «суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа». За юридичною природою поняття «суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа» і «фізична особа-підприємець» тотожні. На думку Мініс­терства юстиції України, не потрібно міняти правовстановлюючі документи, печатку, які містять поняття «суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа»¹.

¹ Щодо надання роз'яснення по трактуванню понять «суб 'єкт підприємницької діяльності-фізична особа» та «фізична особа-підприємець»: Лист Міністерства юстиції України від 1 серпня 2005 р. № 19-34-1030 // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.

12. В ст. 51 ЦК закріплено норму про те, що до підприємниць­ кої діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті від­ носин.

Слід звернути увагу, що йдеться про нормативно-правові акти, а не правові норми ЦК.Таким чином, норми ЦК,які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, до підприємницької діяльності фізичних осіб не застосовуються, якщо інше не зазна­чено в ЦК.

13. Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями,

пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стяг­нення.

Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, визначено в додатку до Закону України «Про виконавче провадження».

Увага, нотаріусе! Фізична особа-підприємець, що пере­буває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності по­дружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. При

цьому слід враховувати положення шлюбного договору.

Відповідальність фізичної особи-підприємця не обмежується

майном, яке використовується для здійснення підприємницької

діяльності. Він відповідає усім своїм майном.