1. Поняття і мета опіки і піклування

Загальновизнаним є те, що кожна особа має право на життя, гідне її як людини, як члена суспільства і громадянина. Людині властиве прагнення до справед­ливого і гідного життя. Конкретний зміст життя кожної людини залежить від різних факторів і обставин. Якщо людина є фізично здоровою та дієздатною, то вона самостійно наповнює своє життя відповідним змістом, який відповідає її уявленням про гідне життя. Якщо ж особа з певних причин, зокрема внаслідок незадовільного стану психічного здоров'я, зловживання спиртними напоями, нар­котичними засобами, токсичними речовинами, або через недосяг-нення віку повноліття (з яким, як правило, пов'язують достатній рівень розвитку, знань та досвіду, можливість прийняття адекватних вольових рішень), не може подбати про здійснення, охорону та за­хист своїх прав, виконувати свої обов'язки, забезпечувати свої (своєї родини) життєві потреби, то охорону та захист прав та інте­ресів такої категорії осіб бере на себе держава. Встановлення опіки та піклування застосовується до найбільш вразливих категорій громадян - дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, які страждають на наркоманію, алкоголізм, психічні захворювання.

Опіка та піклування - це інститут, метою якого є охорона та захист особистих немайнових і майнових прав та інтересів дітей, повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не в змозі самостійно здій­снювати свої права і виконувати свої обов'язки, піклуватися про себе, а також охорона майна фізичних осіб, визнаних безвісно від­сутніми, та фізичних осіб, місце перебування яких невідоме. Завдан­нями опіки та піклування також є забезпечення виховання дітей.

Діяльність держави у сфері опіки та піклування спрямована на задоволення суспільного інтересу - запобігання небажаним діям з боку осіб, які не в змозі здійснювати свої права та захищати свої інтереси, захист сім'ї, дитинства, збереження здоров'я нації. Пра­вильно організовані опіка і піклування є тими обставинами, що на­дають можливість створити належні умови життя підопічної особи. Значну допомогу в цьому можуть надати нотаріуси. Опіка та піклу­вання встановлюються у випадках нездатності особи управляти своїм майном, можливості його витрати на шкоду рідним, близьким і собі та мають попереджувальний характер, а тому безпосередньо пов'язані з вирішенням питання про укладення правочинів.

Систему законодавства у сфері регулювання відносин опіки та піклування складають КУ, ЦК, СК,Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні»',«Про місцеві державні адміністрації»², «Про звернення громадян»³, «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім'ї»⁴, «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про основи соціального захисту без­домних громадян і безпритульних дітей», Постанови Кабінету Міністрів України від 24вересня 2008р. № 866«Питання діяль­ності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав

¹ Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97- ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим до­ ступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

² Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 p. № 586-XIV // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

³ Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

⁴ Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2789- III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. - Ст.70.

дитини»¹, від 8жовтня 2008p. № 905«Про затвердження Поряд­ку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»², Правила опіки та піклу­вання, інші нормативно-правові акти.