Тема 1. Дієслово як частина мови. Система дієслівних форм.

Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних утворень у сучасній українській літературній мові: інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові дієслівні форми на -но, -то. Характеристика інфінітива. Дві основи дієслова. Класи дієслів.

Тема 2. Дієслівні категорії виду, перехідності / неперехідності, стану, валентності.

Сутність категорії виду дієслова. Поняття про видову пару. Творення форм доконаного й недоконаного виду. Одновидові й двовидові дієслова. Поняття про способи дієслівної дії. Категорія перехідності / неперехідності, ознаки розмежування грамем перехідності й неперехідності. Поняття про категорію валентності дієслів. Різні погляди мовознавців на сутність категорії стану дієслів. Дієслова активного, пасивного, зворотно-середнього стану.

Тема 3. Категорії дієслівного способу, часу, роду.

Категорія способу дієслова. Дійсний, умовний і наказовий способи дієслів. Уживання однієї способової дієслівної форми в значенні іншої. Категорія часу і роду дієслова, їх зв’язок із категоріями способу й виду. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення. Абсолютне й переносне вживання часових форм дієслова.

Тема 4. Словозмінні категорії дієслова. Дієвідмінювання.

Дієслівні категорії особи, числа і роду. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Дієвідмінювання.

Тема 5. Дієприкметник, дієприслівник як форми дієслова. Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Питання про статус дієприкметника. Активні і пасивні дієприкметники. Граматичні категорії дієприкметника, особливості творення. Особливості перекладу російських дієприкметникових конструкцій українською мовою. Граматичні категорії дієприслівника, особливості творення й уживання в реченні. Перехід дієприслівників у прислівники і прийменники. Безособові дієслівні форми на -но, -то. Вияв національної специфіки української мови у функціонуванні безособових форм.

Тема 6. Прислівник як частина мови.

Загальна характеристика. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників. Структура прислівникових основ. Правопис прислівників. Питання про слова категорії стану й модальні слова.

Тема 7. Службові частини мови. Прийменник як частина мови.

Поняття про службові частини мови, критерії виділення й класифікації. Різні погляди мовознавців на статус службових частин мови. Загальна характеристика прийменника. Структурні і функціональні розряди прийменників. Особливості вживання й правопису прийменників. Складні випадки перекладу російських прийменникових конструкцій українською мовою.

Тема 8. Сполучник.

Загальна характеристика сполучника. Принципи класифікації. Функціональні і структурні розряди сурядних і підрядних сполучників. Семантичні й асемантичні сполучники. Поняття про сполучні слова.

Тема 9. Частка. Вигук.

Загальна характеристика частки як частини мови. Функціонально-комунікативні розряди часток. Словотворчі, формотворчі, фразові частки. Статус вигуків і звуконаслідувань. Функціональні розряди вигуків.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

• розмежування за категоріально-значеннєвим, формально-граматичним і функціонально-синтаксичним критеріями повнозначних іменних і неіменних частин мови; аргументацію важливої когнітивної функції протиставлення іменник – дієслово;

• відповідні особливості специфіки дієслова як частини мови, диференційований характер узагальненого поняття дії;

• специфіку дієслівних граматичних категорій, закономірності їх вираження й функціонування;

• систему дієслівних форм; семантичні й граматичні особливості інфінітива, особових форм дієслова, дієприкметника, дієприслівника, безособових дієслівних форм на -но, -то;

• природу прислівників як незмінного лексико-граматичного класу слів; поняття про слова категорії стану, модальні слова; правила правопису прислівників;

• лінгвістичні засади поділу частин мови на повнозначні (номінативні) і службові (реляційні);

• характеристику службових частин мови, літературні норми вживання прийменникових і сполучникових конструкцій в усному й писемному мовленні, особливості функціонування часток і вигуків.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

• аналізувати й обґрунтовувати лінгвістичну сутність дієслова, з’ясовувати відмінності і взаємозв’язки між поняттями процесуальності і явища;

• характеризувати лінгвістичну природу граматичних категорій дієслова (виду, перехідності, стану, способу, часу);

• з’ясовувати принципи і конкретні засоби творення дієслів одного виду від дієслів іншого виду, розкривати зміст поняття «видова пара», виділяти одновидові і двовидові дієслова, розрізняти власне видові пари дієслів і випадки видового протиставлення різних дієслівних лексем;

• коментувати співвідношення і взаємозв’язки між дієслівним видом як граматичною категорією й аспектологічною категорією способів дієслівної дії;

• диференціювати випадки варіювання перехідності / неперехідності, пояснювати зміст поняття «перехідність» дієслова як вияв специфічного зв’язку в семантичному плані речення;

• коментувати особливості творення й уживання дієслівних форм;

• пояснювати взаємозв’язки між різними граматичними категоріями дієслова, випадки функціональної транспозиції часових і способових форм в усному й писемному мовленні;

• з’ясовувати частиномовну природу прислівника як незмінюваного лексико-граматичного класу слів, різноманітного за джерелами становлення та синтаксичними функціями;

• правильно послуговуватися правилами правопису прислівників;

• з’ясовувати функціональне призначення службових частин мови (прийменника, сполучника, частки; вигуку);

• характеризувати службові частини мови як важливі засоби вираження формальних і значеннєвих зв’язків між словами, як засоби вираження ставлення мовця до повідомлюваного, як знаки емоційного стану мовця;

• виконувати повний морфологічний аналіз повнозначних і службових частин мови.

Модуль 10. Синтаксис. Словосполучення. Просте речення.