2. Мета

Курс «Сучасна українська літературна мова» є провідною лінгвістичною дисципліною у фаховій підготовці вчителя української мови і літератури. Основна мета курсу – озброїти студентів системними знаннями з усіх основних аспектів, які відображають структуру сучасної української літературної мови: фонетики й фонології, лексикології та фразеології, морфеміки і словотвору, морфології, синтаксису; формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість із високим рівнем комунікативної компетенції. Студенти повинні усвідомити винятково важливе значення рідної мови для функціонування й розвитку України.

Курс спрямований на те, щоб майбутній словесник усвідомив взаємозв’язки і взаємовідношення мовних одиниць, закономірності творення й функціонування цих одиниць, системність мови, складність і багатоплановість її будови. У процесі опанування курсу сучасної української літературної мови у вищій школі студент повинен виробити наукові погляди на мову, глибоко усвідомити взаємозв’язки між мовними підсистемами і навчитися розкривати їх, розвивати в собі навички самостійного аналізу мовних фактів, використовуючи при цьому знання, здобуті з інших лінгвістичних дисциплін, учитися самостійно працювати з науково-навчальною та власне науковою літературою лінгвістичного характеру. Зміст програми розрахований на те, щоб майбутній фахівець набув умінь сприймати красу рідної мови, використовувати мовні багатства в процесі власної мовленнєвої діяльності, правильно оцінювати стилістичні властивості мовних одиниць, їх емоційно-експресивні відтінки. Програмовий матеріал передбачає систематичне підвищення культури усного й писемного мовлення студентів.

3. Програма

Модуль 1. Вступ до курсу.

Тема 1. Сучасна українська літературна мова як предмет наукового вивчення і фахової підготовки вчителя середньої школи.

Місце української мови серед слов’янських мов. Поняття про літературну мову. Функції української літературної мови. Зміни поняття «літературна мова» на різних етапах життя мови.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

– положення про мову як знакову систему;

• загальнотеоретичні положення про природу і функції літературної мови та їх конкретні вияви щодо української мови;

• основні закономірності розвитку та особливості функціонування української мови в різні історичні періоди;

• сутність та законодавче забезпечення державного статусу української мови.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

• з’ясовувати загальнонаціональний характер української літературної мови, визначати обов’язкові для дотримання норми різного типу, що мають винятково важливе значення для функціонування й розвитку освіти, науки, літератури, мистецтва, засобів масової комунікації, для державного управління;

• обґрунтовувати надання українській мові статусу державної як необхідну засаду розширення її комунікативних і державотворчих функцій.

Модуль 2. Фонетика і фонологія.

Тема 1. Фонетичний і фонологічний аспекти вивчення звукового складу української мови.

Предмет і завдання фонетики, що вивчає артикуляційні та акустичні характеристики звуків, особливості їх сполучуваності в потоці мовлення. Основні фонетичні одиниці мовлення. Акустичний аспект вивчення звуків мови. Склад, наголос та інтонація як фонетичні одиниці. Основні правила українського складоподілу. Фонетична транскрипція.

Тема 2. Лінгвістичний аспект вивчення звуків мови.

Предмет і завдання фонології, що вивчає звуки мови з погляду їх функцій. Поняття фонеми. Функції фонеми як мовної одиниці. Поняття «інваріант» (головний вияв) і «варіант» фонеми. Позиційні, комбінаторні, факультативні варіанти фонем. Фонологічні школи. Фонематична транскрипція.

Тема 3. Фонетичний та фонологічний аналіз голосних і приголосних української мови.

Склад фонем сучасної української літературної мови. Голосні фонеми української мови, їх класифікація. Звукова реалізація голосних фонем. Класифікація приголосних фонем української мови, їх звукова реалізація.

Тема 4. Фонетичні процеси, зумовлені сполучуваністю звукових одиниць у мовленнєвому потоці.

Чергування фонем. Звукові процеси, зумовлені сполучуваністю звукових реалізацій фонем. Поняття про позиційні та комбінаторні зміни голосних і приголосних у мовленнєвому потоці. Зміни голосних (акомодація, редукція). Зміни приголосних (акомодація, асиміляція (її різновиди), подовження приголосних в українській мові, дисиміляція, спрощення в групах приголосних).

Тема 5. Чергування голосних фонем. Історичне коментування чергувань.

Історичні чергування фонем. Чергування голосних фонем в українській мові: найдавніші чергування /е/ : /о/; /і/ : /а/; /о/ : /а/; /е/ : /і/; /е/ : /ø/ : /и/; /у/ : /а/ та інші; чергування, зумовлені пізнішими фонетичними процесами: /о/, /е/ : /ø/; /о/, /е/ : /і/; зміна /е/ на /о/ після шиплячих та /j/; /и/ : /о/, /е/ та інші.

Тема 6. Чергування приголосних фонем. Історичне коментування чергувань.

Чергування, зумовлені першою перехідною палаталізацією: /г/ : /ж/, /к/ : /ч/, /х/ : /ш/; чергування, зумовлені другою перехідною палаталізацією: /г/ : /з΄/, /к/ : /ц΄/, /х/ : /с΄/; зумовлені третьою перехідною палаталізацією: /г/ : /з/, /к/ : /ц/, /х/ : /с/; зумовлені позицією приголосного перед /j/: /г/ : /ж/, /к/ : /ч/, /х/ : /ш/, /д/ : /дж/, /т/ : /ч/, /з/ : /ж/, /с/ : /ш/, /р/ : /р΄/, /л/ : /л΄/, /н/ : /н΄/, чергування губних із сполученням „губний + /л΄/”; зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств-, -ин-, -ш- та інші.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

• основні ознаки та функції фонеми як мовної одиниці;

• системну організацію складу фонем як кількісно обмеженої множини одиниць фонологічного рівня сучасної української літературної мови (СУЛМ);

• основні закономірності функціонування фонетичної системи української мови;

• закономірності фонетичного членування мовленнєвого потоку;

• реалізацію фонем у конкретних звуках як одиницях живого мовлення;

• властиві усному мовленню позиційні реалізації голосних і приголосних звуків;

• причини й наслідки історичних змін у фонологічній (звуковій) системі української мови.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

• з’ясовувати артикуляційно-акустичну та функціональну природу голосних і приголосних звуків;

• з’ясовувати загальну природу й конкретні вияви акомодаційних, асимілятивних та дисимілятивних звукових змін у мовленнєвому потоці;

• виявляти природу історичних чергувань голосних і приголосних, що не мають пояснення з синхронного погляду;

• виконувати фонетичну й фонематичну транскрипції та повний фонетичний аналіз слів.

Модуль 3. Орфоепія.