Питання до екзамену з розділу «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія», і семестр

1. Фонетика як мовознавча дисципліна; предмет і завдання фонетики. Предмет і завдання української фонології.

2. Поняття про звуковий склад української літературної мови. Фонетичний та фонологічний аспекти вивчення звукового складу української літературної мови.

3. Творення мовних звуків, їх властивості та функції.

4. Поняття фонеми. Основні диференційні ознаки фонеми.

5. Інваріант і варіанти фонеми, її функції.

6. Система вокалізму. Артикуляційна та акустична характеристика голосних фонем у їх головних виявах. Варіанти голосних фонем.

7. Артикуляційно-акустична класифікація приголосних.

8. Головні вияви та варіанти губних приголосних фонем.

9. Головні вияви та варіанти передньоязикових приголосних фонем.

10. Головні вияви і варіанти середньоязикової, глоткової та задньоязикових приголосних фонем.

11. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові.

12. Зміни голосних звуків у потоці мовлення.

13. Чергування голосних фонем в українській літературній мові.

14. Асиміляція та дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних.

15. Чергування приголосних фонем в українській літературній мові.

16. Палаталізація приголосних. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-, -ств-, -ин- та -ін-.

17. Морфонологія як учення про регулярні фонологічні чергування в складі морфем, пов’язані зі словотворенням та словозміною. Узаємозв’язок фонеми і морфеми. Морфи як варіанти однієї морфеми.

18. Фонематична і фонетична транскрипція.

19. Фонетичне членування мовного потоку.

20. Поняття складу. Основні закономірності складоподілу в українській мові. Типи складів. Морфемне членування слова та складоподіл.

21. Наголос як нелінійна одиниця. Роль наголосу в розрізненні слів та їх форм. Головний та побічний наголоси. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Проклітики та енклітики.

22. Логічний та емфатичний наголоси. Інтонація як нелінійна фонетична одиниця.

23. Орфоепія як розділ мовознавчої науки. Вимова та правопис. Суспільне значення орфоепічних норм.

24. Сучасні орфоепічні норми. Евфонічні чергування голосних і приголосних.

25. Причини відхилень від орфоепічних норм. Дотримання орфоепічних норм як одна з умов забезпечення високої культури усного літературного мовлення.

26. Графіка української мови. Поняття графеми, український алфавіт. Позначення на письмі голосних і приголосних. Інші знаки, що використовуються в українському письмі.

27. Співвідношення між буквами українського алфавіту та фонемами української літературної мови

28. Українська орфографія як розділ мовознавчої науки. Співвідношення орфографії з графікою та орфоепією.

29. Принципи української орфографії.

30. Орфограма. Огляд орфограм сучасної української літературної мови.

Питання до екзамену

З розділу «Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія», іі семестр

1. Лексикологія як розділ мовознавства, її предмет і завдання. Зв’язок лексикології з іншими розділами науки про мову.

2. Поняття «лексичне значення слова». Семантична структура слова. Типологія лексичних значень (за ступенем узагальнення; за характером зв’язку з відображуваним предметом; за мотивованістю і немотивованістю; за хронологією виникнення тощо).

3. Номінативне, фразеологічно зв’язане і синтаксично зумовлене значення.

4. Зміст поняття «полісемічність». Джерела багатозначності. Види переносних значень.

5. Відмінність між полісемією й омонімією.

6. Лексичні омоніми, їх різновиди. Шляхи виникнення лексичних омонімів.

7. Омоформи. Омографи. Омофони. Міжмовні омоніми.

8. Пароніми та їх використання в мовленні.

9. Зміст поняття «синонімія». Синонімія на різних мовних рівнях. Лексичні синоніми, їх типи. Особливості синонімізації багатозначних слів.

10. Синонімічне гніздо, його будова. Джерела виникнення лексичних синонімів. Використання синонімічних багатств у мові художньої літератури.

11. Перифрази й евфемізми як різновиди синонімів.

12. Зміст поняття «антонімія». Антоніми однокореневі й різнокореневі, словникові й контекстуальні. Антоніми як засіб створення антитези та оксиморону.

13. Групи лексики української мови з погляду походження. Характеристика власне української лексики.

14. Місце іншомовних за походженням слів у складі української лексики.

15. Запозичення зі слов’янських мов. Старослов’янізми та їх ознаки.

16. Способи, шляхи і час запозичення лексики з грецької, латинської, німецької, французької мов. Поняття «інтернаціональна лексика», її ознаки.

17. Фонетичне, морфологічне і семантичне засвоєння іншомовної лексики.

18. Функціональний стиль та його різновиди в сучасній українській літературній мові.

19. Міжстильова лексика і її ознаки. Стилістичні групи лексики, їх ознаки.

20. Експресивна й емоційно забарвлена лексика. Особливості використання стилістично забарвленої лексики в мові художньої літератури.

21. Загальна характеристика територіальних діалектів української мови. Відношення між літературною мовою і територіальними діалектами.

22. Типи діалектизмів. Характеристика лексичних, семантичних, фонетичних, словотвірних, морфологічних і синтаксичних діалектизмів; особливості їх функціонування в українській мові.

23. Соціальна диференціація лексики. Ознаки жаргонізмів та арготизмів, особливості їх функціонування в українській мові.

24. Динамічність словникового складу мови. Активна лексика української мови, її ознаки.

25. Пасивна лексика, її ознаки і групи.

26. Поняття «лексикографія». Наукове поняття «словник». Типи словників.

27. Завдання енциклопедичних словників, їх загальна характеристика.

28. Завдання тлумачних словників. Характеристика «Словника української мови».

29. Завдання історичних словників, їх характеристика.

30. Завдання етимологічних словників, їх характеристика.

31. Завдання словників іншомовних слів. Характеристика «Словника іншомовних слів».

32. Завдання перекладних словників. Роль перекладних словників у культурному і мовному будівництві.

33. Завдання словника синонімів. Характеристика «Короткого словника синонімів української мови».

34. Завдання словників антонімів і омонімів, їх характеристика.

35. Завдання словника паронімів. Характеристика «Словника паронімів української мови».

36. Завдання термінологічних словників і їх типи.

37. Характеристика «Словника лінгвістичних термінів» Д. І. Ганича, І. С. Олійника і «Словаря лингвистических терминов» О. С. Ахманової.

38. Завдання діалектних словників. Характеристика «Словника поліських говорів».

39. Завдання словників власних назв, їх типи, назви. Характеристика словника «Власні імена людей».

40. Завдання орфоепічних словників, їх назви й загальна характеристика.

41. Завдання орфографічних словників. Характеристика «Орфографічного словника української мови».

42. Завдання морфемних словників, їх назви й загальна характеристика.

43. Завдання словотвірних словників, їх назви й загальна характеристика.

44. Завдання фразеологічних словників, їх типи і назви. Характеристика «Фразеологічного словника української мови» та словника «Крилаті вислови в українській літературній мові».

45. Завдання словників мови письменників, їх назви. Характеристика «Словника мови Т.Шевченка».

46. Фразеологія як розділ мовознавства. Зв’язок фразеології з лексикологією і синтаксисом. Спільне й відмінне між фразеологізмом і вільним словосполученням, фразеологізмом і словом.

47. Зміст поняття «фразеологізм / фразема». Принципи класифікації фразеологічних одиниць у вітчизняному мовознавстві.

48. Семантична класифікація Л. А. Булаховського, В. В. Виноградова, М. М. Шанського. Структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць.

49. Групи фразеологізмів за походженням. Системні відношення у фразеологізмах.

50. Суспільний характер мовної норми. Літературна норма на різних мовних рівнях. Поняття норми і культури мови.

Питання до екзамену