shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

Як правило, надаючи право телеграфного рамбурса, банкемітент указує в акредитиві, що платіж здійснюватиметься впродовж 2—3 робочих днів од рамбурсного телекса. У такому разі в рамбурсному телексі вказується конкретний термін валютування.

Якщо передбачено телеграфний рамбурс на третій банк, то звичайно банк-емітент також сповіщається телексом про відсилання документів на його адресу і про рамбурс на третій банк.

Якщо комісія за акредитивом, який передбачає телеграфний рамбурс, відноситься за рахунок іноземного банку, то телеграфні витрати чи витрати за SWIFT пред’являються іноземному банку в супровідному листі з іншою можливою комісією.

Уповноважений банк здійснює щоденний контроль за своєчасністю отримання платежів од іноземних банків. Щодня складається контрольна відомість залишків особових рахунків позабалансового рахунка, документи за якими не були оплачені вчасно. Виконавець скеровує на адресу іноземного банку запит про причини неоплати документів. У разі якщо рамбурсуючий банк проводить відшкодування із затримкою не з вини негоцюючого банку або бенефіціара, уповноважений банк пред’являє іноземному банку вимогу про оплату відсотків за затримку платежу. Сума процентів розраховується за формулою:

сума документів кілтьднівзатримкиплатежу % ставку . (4.1)

360 днів 100 %

Облік пред’явлених іноземному банку відсотків ведеться на позабалансовому рахунку. Питання про зняття пред’явленої вимоги про оплату процентів або про прийняття платежу в меншій сумі вирішується з дозволу керівництва банку.

Порядок нарахування і стягнення комісії та витрат. Ко-

місія і витрати, які належать уповноваженому банку за здійснення операцій за документарним акредитивом, нараховуються відповідно до Тарифу комісійного винагородження за виконання доручень іноземних банків і клієнтів, а поштові і телеграфні витрати, витрати за SWIFT — відповідно до розмірів, затверджених наказами по банку. Комісія за авізування відкриття акредитива нараховується в момент запису операції в досьє, а пред’являється іноземному банку в момент першого відсилання документів.

Нараховуються також комісії за збільшення суми акредитива, зміну умов акредитива, перевірку і відсилання документів.

161

Якщо комісія пред’являється в супровідному листі іноземному банку одночасно з вимогою платежу, то залежно від рамбурсних інструкцій комісія враховується таким чином.

1.За наявності повноважень на дебетування рахунку «Лоро» дебетується також і на суму комісії, про що вказується в супровідному листі іноземному банку.

2.Якщо платіж вимагається «at sight» або за розстрочки платежу до 30 днів, сума комісії враховується разом із сумою документів на позабалансовому рахунку.

3.Якщо платіж вимагається з розстрочкою понад 30 днів, то сума документів ураховується на позабалансовому рахунку, а сума комісії окремо на позабалансовому рахунку. У такому випадку один примірник супровідного листа іноземному банку є приходним ордером до рахунку.

4.У разі непредставлення бенефіціаром документів протягом строку дії акредитива комісія іноземному банку пред’являється окремим листом з рамбурсними інструкціями згідно з умовами акредитива і приходується на позабалансовий рахунок.

Таким же чином, як і стосовно рахунка, кожний день у відділ надходить контрольна відомість залишків особових рахунків. Виконавець контролює своєчасність оплат іноземними банками комісій і витрат і на основі цього скеровує іноземним банкам відповідні запити. По отриманні кредитового авізо від іноземного банку в оплату пред’явленої комісії сума списується з позабалансового рахунка, і робиться такий бухгалтерський запис: дебет рахунка іноземного банку, кредит рахунка доходів. За акредитивами, умовами яких передбачена оплата комісії за рахунок бенефіціара, під час відправлення документів іноземному банку сума комісії списується з рахунка бенефіціара: дебетрахункабенефіціара, кредитрахункадоходів.

Анулювання акредитивів. Акредитив підлягає анулюванню після закінчення терміну його дії. Так, на практиці через 20 днів по закінченні терміну дії акредитива у відповідний відділ надходить відомість залишків особових рахунків позабалансового рахунку, анульованих по закінченні 20 днів після терміну дії акредитивів. На основі цієї відомості проводиться вибірка досьє, яке підлягає анулюванню. У досьє робиться запис «анулювання».

Анулювання покритого акредитива вимагає згоди бенефіціара на повернення невикористаного залишку покриття іноземному банку. Після отримання згоди покриття повертається іноземному банку за допомогою кредитування відповідного рахунка іноземного банку. Дострокове анулювання безвідкличного акредитива за запитом банка-емітента також вимагає згоди бенефіціара.

162

4.2.5. Документарний акредитив у розрахунках за імпортовані товари й отримані послуги

Порядок відкриття імпортних акредитивів. Акредитиви за товари, що імпортуються в нашу країну і за отримувані послуги відкриваються банками за дорученням організацій, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, наказодавців акредитивів. Українські комерційні банки відкривають акредитиви в іноземній валюті на основі поданої клієнтом (імпортером) заяви на відкриттяакредитива в 2-х примірниках та копії зовнішньоекономічного контракту.

Заповнення заяви на відкриття імпортного аккредитива.

Бланки таких заяв заповнюються наказодавцем акредитива як мінімум у трьох примірниках. У заяві на відкриття акредитива повинні бути вказані всі необхідні реквізити:

номер рахунку клієнта — наказодавця акредитива, з якого списується сума іноземної валюти під відкриття акредитива;

номер рахунка, з якого списуються комісія та інші накладні витрати банку (поштово-телеграфні витрати);

назва та сума іноземної валюти цифрами і прописом; назва банку, що авізує; назва банку-виконавця;

назва й адреса бенефіціара іноземною мовою; строк дії акредитива; термін відвантаження; назва товару; умови поставки товару;

перелік необхідних для оплати документів; порядок оплати банківської комісії і витрат та інші реквізити,

які обов’язково повинні відповідати умовам контракту.

Заява на відкриття імпортного акредитиву має бути підписана двома вповноваженими особами організації — наказодавця акредитива і містити печатку цієї організації.

Перевірка заяви на відкриття імпортного аккредитива.

Отримавши заяву на відкриття імпортного акредитива від наказодавця акредитива, виконавець відповідного підрозділу вповноваженого банку ретельно перевіряє:

—за картотекою справжність підписів посадових осіб на цій заяві, звіряючи зі зразками їхніх підписів у картці зразків підписів осіб даної організації, уповноважених підписувати платіжні доручення на витрачання іноземної валюти, а також відповідність відбитка печатки і номерів рахунків наказодавця акредитива, вказаних у тій же картці;

163

—правильність заповнення заяви на відкриття акредитива наказодавцем, наявність усіх необхідних реквізитів, які проставляються наказодавцем згідно з умовами контракту;

—відповідність умов поставки передбаченому в переліку документів транспортному документу.

У разі виявлення якихось невідповідностей або неточностей заява в той самий день повертається наказодавцю без виконання з указуванням мотивів повернення для внесення необхідних корективів.

Оскільки акредитив відкривається з поточного валютного рахунку організації, на заяві обов’язково повинна міститися віза співробітника банку, який веде відповідний поточний валютний рахунок, яка має засвідчувати те, що сальдо валютного рахунку даної організації дозволяє здійснити таку операцію.

Інструкції наказодавця на відкриття імпортного акредитива мають бути точними та повними, але не надто детальними в частині, яка стосується опису товару й умов поставки.

Крім цього, в заяві на відкриття імпортного акредитива має бути вказівка стосовно часткових відвантажень і перевантажень товару. Усі ці реквізити перевіряє співробітник відділу імпортних акредитивів банка-емітента, отримавши від наказодавця заяву на відкриття акредитива. У перевірці заяви особлива увага звертається на перелік документів проти пред’явлення яких має бути здійснений платіж, маючи на увазі, що в цьому переліку мають бути чітко і правильно вказані назви всіх комерційних документів, включаючи рахунок-фактуру, транспортний документ та інші, а також необхідна кількість примірників для представлення. У разі якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви на відкриття акредитива, вказують його в додатку до умов акредитива, який складається на окремому аркуші в такій самій кількості примірників, як і сама заява.

Оригінал цього додатку підписується уповноваженими особами організації-імпортера і скріплюється печаткою за аналогією з оформленням заяви на відкриття акредитива. Провівши ретельну перевірку поданої в банк заяви на відкриття акредитива і не виявивши в ній жодних порушень, співробітник відділу імпортних акредитивів проставляє на ній банківський штамп та свій підпис; перший примірник заяви залишає в банку, а другий повертає клієнту.

Спосіб виконання акредитива. Встановлення авізуючого і виконуючого банків. Першим етапом роботи із заявою на відкриття імпортного акредитива є визначення способу його вико-

164

нання і встановлення авізуючого і виконуючого банків. При цьому акредитив може бути розмічений на інший іноземний банк, ніж той, який вказаний наказодавцем акредитива в заяві на його відкриття, виходячи з фінансових інтересів і кореспондентських відносин уповноваженого банку. Така зміна можлива тільки по одержанні згоди наказодавця акредитива за умови, що останній погодив дане питання з бенефіціаром і отримав його згоду на зміну авізуючого і виконуючого банків, про що робиться відповідна помітка на бланку заяви на відкриття акредитива з вказуванням прізвища і посади співробітника організації—наказодавця акредитива, з яким було узгоджене дане питання. Після цього заява на відкриття акредитива реєструється в спеціальному журналі за встановленою формою, де йому присвоюється порядковий номер, а також вказується термін його дії, назва наказодавця, сума в іноземній валюті. На основі заяви здійснюється комп’ютерний набір тексту акредитива та його відправка телекомунікаційними засобами до іноземного банку, що авізує.

Бухгалтерське оформлення операцій з відкриття акреди-

тивів. Для відображення відкриття акредитива в бухгалтерії складається меморіальний ордер, оригінал якого відсилається в обчислювальний центр (а за його відсутності — до бухгалтерії) банку. Одна з копій залишається в досьє акредитива, решта передається як додатки до тих підрозділів банку, де ведуться зазначені в меморіальному ордері поточні рахунки. У меморіальному ордері вказується номер акредитива, по дебету проставляється номер рахунку наказодавця акредитива, з нього списується валютне покриття, за кредитом указується номер балансового рахунку, за ним обліковується даний акредитив на балансі банку, потім проставляється код іноземної валюти, в якій відкривається акредитив, сума іноземної валюти.

Відображення в обліку операцій з відкриття акредитива залежить від виду акредитива.

Якщо банк відкриває непокритий акредитив, то виконується бухгалтерське проведення:

Дт 9122 «Непокриті акредитиви»; Кт 9900 «Контррахунок».

Відкриття покритого акредитива супроводжується проведенням: Дт 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»; Кт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяль-

ності».

Коли розміщується грошове покриття за акредитивом в іноземному банку, то виконується така проводка:

165

Дт 1511 «Гарантійні депозити та грошове покриття в інших банках»;

Кт1500 «Кореспондентськірахунки, яківідкритівіншихбанках».

Повідомлення банком, що авізує, про відкриття акредити-

ву. Акредитив вважається відкритим після того, як зроблено бухгалтерський запис по рахунках и відіслане повідомлення (поштою, телексом або системою SWIFT) на адресу іноземного банку, при цьому дати обох цих дій повинні збігатися. На адресу іноземного банку, що авізує, скеровується заключована телеграма чи послання через систему SWIFT (якщо банк-емітент і авізуючий банк є членами цієї системи) з указуванням номера акредитива, його повних умов, способу платежу з акредитива, місця виконання та місця закінчення строку його дії і робиться посилання на те, що акредитив підлягає «Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів» у чинній редакції. Якщо відсутня фраза: «Подробиці відправлені авіапоштою», авізуючий банк вважає дане телексне або телекомунікаційне повідомлення оперативним інструментом.

Ведення акредитивного досьє. Оригінал заяви на відкриття акредитива передається на зберігання в документи дня, копія залишається в досьє акредитива, друга копія повертається наказодавцеві документа разом з випискою з особового рахунку як підтвердження його відкриття. В акредитивному досьє є всі графи та колонки, необхідні для чіткого іправильного ведення акредитива, асаме:

номер акредитива; вид акредитива; термін його дії; місце закінчення;

відмітка про пролонгацію; номер акредитивного балансового рахунка; код інвалюти; сума відкриття акредитива;

назва авізуючого, виконуючого і рамбурсуючого банків; назва наказодавця акредитива; номер його поточного валютного рахунка, з якого відкрито

акредитив; графи з відмітками про дату відкриття акредитиву, всіх внесе-

них в його умови змін, всього листування, яке ведеться щодо акредитива;

порядок оплати витрат щодо акредитива, відмітка про процент покриття акредитива, а також про суму початкового платежу — в повній сумі або з остаточним розрахунком.

166

На внутрішньому боці акредитивного досьє ставляться відмітки про рух сум по акредитиву:

за кредитом вказуються суми відкриття і збільшення акредитива, за дебетом — суми виплат або зменшень акредитива на конкретну дату;

у графі «Залишок» виводиться залишок коштів на акредитиві на цю дату. Збільшення суми акредитива здійснюється аналогічно процесу його відкриття.

Зміна умов аккредитива. Усі зміни в умовах акредитивів вносяться згідно з листами клієнтів-наказодавців акредитивів, складених на фірмових бланках наказодавця з двома підписами осіб, уповноважених підписувати грошово-розрахункові документи, і скріплених печаткою даної організації. У таких листах має бути вказано номер акредитива, країна, де розташовується авізуючий банк, перелічено всі зміни, які слід внести в умови акредитива. На основі таких листів співробітник відділу імпортних акредитивів скеровує на адресу банку, що авізує, повідомлення (телексом або системою SWIFT) із чітким зазначенням усіх необхідних змін умов акредитива. При цьому у відповідній графі акредитивного досьє робиться помітка з датою змін. Особливу увагу слід звертати на помітку про пролонгацію терміну дії акредитива, оскільки недбалість у помітці нового строку дії може потягти за собою дострокове закриття акредитива, що є найнеприпустимішою помилкою співробітника банку.

Способи виконання імпортних акредитивів банком. Спосіб виконання імпортного акредитиву, як і визначення авізуючого і виконуючого банків, встановлюється відповідно до інструкцій наказодавця акредитива і наявності банків-кореспондентів у бан- ку-емітента за кордоном. Місце закінчення строку дії акредитива визначається залежно від місцезнаходження банку-виконавця.

Виконання акредитива банком-емітентом. У тих випадках,

коли банком-виконавцем є банк-емітент — наприклад, Укрексімбанк, Київ, — термін дії акредитива закінчується в Києві, і акредитив оплачується, відповідно, лише після отримання та перевірки документів співробітником відділу імпортних акредитивів банку. В даному разі, одержавши від іноземного банку документи і впевнившись у їх цілковитій відповідності умовам акредитива, співробітник відділу імпортних акредитивів здійснює їх оплату. Перевіряючи представлені до оплати документи, співробітник банку звертає особливу увагу на їх комплектність (відповідність переліку) і відповідність за зовнішніми ознаками умовам акредитива, тобто на те, щоб зазначені в документах реквізити — номер конт-

167

ракту, номер рахунку, дата відвантаження, місце призначення товару, місце відвантаження товару, умови поставки товару та ін. — збігалися з відповідними умовами в акредитиві. Як правило, авізуючий банк, пересилаючи документи на адресу банку-емітента, в своєму супровідному авізо наводить перелік представлених бенефіціаром до оплати документів. У разі виконання акредитива бан- ком-емітентом уся відповідальність за їх перевірку й оплату лежить на співробітнику відділу імпортних акредитивів цього банку, позаяк банк, що авізує, тут тільки приймає від бенефіціара документи і відсилає їх на адресу банку-емітента, не перевіряючи. Одначе на практиці авізуючий банк усе ж перевіряє документи, вказуючи знайдені розходження, але право приймати остаточне рішення про оплату представлених документів залишається за ба- нком-виконавцем. Зазвичай авізуючий банк бере комісію за перевірку документів. Мета такої перевірки — захист інтересів свого клієнта в разі відмови протилежної сторони від оплати документів, крім того, банку, що авізує, необхідно знати про виявлені розходження в разі подальшого листування з банком-виконавцем.

Співробітник відділу імпортних акредитивів банку-емітента перевіряє (зазвичай протягом п’яти днів) і оплачує документи протягом встановленого розумного терміну з дати отримання банком або в строки, передбачені умовами акредитива, якщо його відкрито з розстрочкою платежу.

Коли здійснюється платіж за акредитивом, співробітник відділу імпортних акредитивів на дебетовому боці акредитивного досьє записує суму платежу в іноземній валюті, в графі «Залишок» виводить суму залишку коштів на акредитиві з урахуванням поточного платежу, в графі «Комісія та витрати» вказує суму витрат, яку слід відшкодувати іноземному банку за здійснення даної операції з документами. При цьому співробітник відділу імпортних акредитивів банку-емітента повинен особливо ретельно перевіряти правильність нарахованих іноземним банком сум комісій і витрат згідно з тарифом комісійної винагороди цього банку, відображеним в акредитивному досьє.

У разі виявлення якихось помилок або неточностей у нарахуванні іноземним банком комісії співробітник відділу імпортних акредитивів переводить іноземному банку в процесі платежу комісію в правильній сумі, пояснивши свої дії. При цьому слід мати на увазі, що коли банком-виконавцем є банк-емітент, платіжна комісія на користь іноземного банку не переказується, позаяк усю відповідальність за перевірку документів несе банк-емітент, про що сповіщається іноземному банку.

168

Для відображення операцій у внутрішньому бухгалтерському обліку співробітник відділу імпортних акредитивів робить відповідні бухгалтерські записи. У разі документарного рамбурса, тобто коли банком-виконавцем є банк-емітент, всі платіжні телекомунікаційні повідомлення передаються за рахунок бенефіціара, від суми платежу віднімається вартість телекомунікаційного повідомлення в іноземній валюті, нарахована співробітником відділу імпортних акредитивів згідно з чинним тарифом.

Для оплати документів співробітник відділу імпортних акредитивів нараховує комісію із суми платежу відповідно до тарифу комісійної винагороди банку, списує суму цієї комісії з валютного рахунку наказодавця акредитива і записує на рахунок доходів банку, так само, як і комісію за відкриття акредитива. При цьому особливу увагу слід звернути на застереження наказодавця акредитива, зроблене під час його відкриття, відносно порядку оплати комісії та витрат, а також за рахунок якої сторони вони оплачуються. На адресу іноземного банку скеровується телекомунікаційне платіжне доручення на виплату даної суми за акредитивом на користь бенефіціара згідно з інструкціями, які містяться в супровідному авізо, з яким іноземний банк вислав документи на адресу банку-емітента з указуванням банку, що рамбурсує, через який слід здійснити платіж. Банк-емітент переводить кошти, інструктуючи банк рамбурсуючий виплатити належну суму за призначенням на користь банку, що авізує, вказуючи при цьому термін валютування, тобто дату, на яку рамбурсуючий банк може списувати суму платежу з кореспондентського рахунку банкуемітента у себе. При цьому банк-емітент повідомляє про платіж авізуючому банку чи інструктує рамбурсуючий банк зробити це самостійно. У разі, якщо банк-емітент має кореспондентський рахунок в авізуючому банку, він на основі інструкцій авізуючого банку може уповноважити його дебетувати свій рахунок у нього для платежу на користь бенефіціара. У разі, коли банк, що авізує, і банк-емітент входять у систему SWIFT, телекомунікаційні повідомлення надсилаються за допомогою цієї системи, що значно прискорює процес отримання платежу.

Повідомлення по системі SWIFT здійснюються за спеціально встановленими формами залежно від типу повідомлення. У разі, якщо банк-емітент має кореспондентський рахунок в авізуючому банку, для здійснення платежу він надсилає на адресу авізуючого банку системою SWIFT «Повідомлення про відшкодування або оплату». Дане повідомлення використовується для сповіщення одержувачеві про відшкодування чи оплату на його користь не-

169

обхідної за акредитивом суми. У спеціальних полях вказуються всі необхідні реквізити, причому якщо номер поля підкреслений рискою, заповнення даного поля є обов’язковим.

Увипадку, якщо платіж здійснюється не безпосередньо, тобто якщо банк-емітент не має кореспондентського рахунку в банку, від якого отримано документи, або якщо авізуючий банк просить переказати кошти на його рахунок у третьому банку, банкемітент виконує платіж системою SWIFT, використовуючи повідомлення «Переказ на користь третього банку». При використанні даної форми з необхідними для заповнення полями, окрім номера акредитиву, референса банку-одержувача, суми платежу в валюті, строку валютування, як у попередньому випадку, є поле із зазначенням назви банку бенефіціара, тобто банку, який вислав документи на адресу банку-емітента. Дана форма використовується також для платежу в кредит рахунка «Лоро» або за допомогою кредитування рахунка іноземного банку, який ведеться у ба- нку-емітенті.

Увсіх форматах платіжних послань системою SWIFT є спеціальне довільне поле, в якому вказуються спеціальні інструкції для банку отримувача або для банку бенефіціара. У разі відсилання послань системою SWIFT і заповнення відповідних форматів банки, які входять у цю систему, вказують чіткі закодовані адреси своїх зарубіжних партнерів, що містяться в спеціальному міжбанківському довіднику банків, які входять до системи

SWIFT.

Якщо український банк-емітент є банком-виконавцем, то, отримавши документи з іноземного авізуючого банку, які подав бенефіціар, він здійснює їх перевірку. У разі, коли документи відповідають умовам акредитива, банк здійснює їх оплату, що супроводжується такими бухгалтерськими записами:

для виконання платежу за непокритим акредитивом:

1)Дт 2620 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкрито в інших банках».

2)Дт 9900 «Контррахунок»;

Кт 9122 «Непокриті акредитиви»; для виконання платежу за покритим акредитивом без розмі-

щення покриття в іноземномубанку:

Дт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності»;

Кт1500 «Кореспондентськірахунки, яківідкритівіншихбанках»;

170