shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

учасниць угод про вільну торгівлю, наприклад, між Україною та Естонською Республікою, Україною та Латвійською Республікою, Україною та Республікою Македонія, Україною та Литовською Республікою.

Сертифікат форми ЕUR.2 підтверджує походження товарів, вартість яких не перевищує 3000 ЕUR на одну відправку. Для підтвердження походження товарів, вартість яких є вищою від 3000 ЕUR на одну відправку, повинен оформлятися сертифікат форми ЕUR.1.

Сертифікат видається за письмової заявки експортера чи його уповноваженого представника митними органами країни, з якої експортується товар. Сертифікат є чинним протягом 4 місяців з дати видачі. По закінченні даного періоду він може бути прийнятий митним органом країни-імпортера в тому разі, якщо затримка в представленні документів викликана форс-мажором або виключними обставинами чи якщо товари все ж були представлені до закінчення вказаного терміну.

Сертифікат про походження форми ЕSСS — документ, що оформляється для торгівлі деякими сталеливарними виробами і який є чинним для експорту товарів походженням з України, що продаються до країн ЄС. Видача даного сертифіката здійснюється на основі Угоди між Європейським Співтовариством з вугілля і сталі та урядом України про торгівлю деякими сталеливарними виробами. Цей документ може використовуватися для однієї чи кількох партій товару, який вже виготовлено на момент його видачі.

Сертифікат про походження NАFТА — сертифікат, що вико-

ристовується у торгівлі між країнами—членами Північноамериканського договору про вільну торгівлю (NAFTA): США, Канадою та Мексикою. Відповідно до Північноамериканського договору про вільну торгівлю, до товарів, вироблених у вказаних країнах, застосовуються преференційні мита.

Сертифікат про походження ЄС — сертифікат, що викорис-

товується для торгівлі між країнами—членами Європейського Союзу.

У разі якщо у митних органів інших держав виникають сумніви відносно справжності сертифікатів про походження товарів з України, на підставі запитів цих інстанцій Державна митна служба України здійснює їх верифікацію (перевірку достовірності). За результатами перевірки складається акт встановленої форми.

Сертифікат відповідності (сотрliапсе certificate) — доку-

мент, який підтверджує, що продукція, яка підлягає контролю відповідності технічним стандартам, відповідає встановленим

61

вимогам конкретного технологічного регламенту, стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідність технічним стандартам розуміють як контроль,

що забезпечує відповідність вантажів мінімальним вимогам міжнародних або національних стандартів, визначеним відповідними законами та правилами.

Технологічний регламент розуміють як нормативний документ, затверджений (прийнятий) органом державної влади краї- ни-імпортера, який встановлює обов’язкові вимоги до продукції чи пов’язаних з нею процесами та методами виробництва. Він може також включати окремі вимоги до термінології, символів, упакування, маркування або цілком бути присвячений цим питанням.

Під стандартом розуміється нормативний документ, затверджений уповноваженим органом країни-імпортера, який містить призначені для загального та багатократного використання правила, інструкції чи характеристики стосовно товарів або пов’язаних з ними процесів і методів виробництва, дотримання яких не є обов’язковим. Він може включати або виключно містити вимоги щодо термінології, позначень, упакування, маркування тією мірою, якою вони застосовуються до товару, процесу чи методу виробництва.

В Україні функції органів сертифікації виконують юридичні особи, які є резидентами України, та пройшли акредитацію відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» й отримали від органу виконавчої влади, на який покладено функції з технічного регулювання, повноваження здійснювати діяльність із підтвердження відповідності.

Держстандарт України веде державний реєстр сертифікатів відповідності і свідоцтв про визнання відповідності, виданих уповноваженими органами сертифікації.

Довідка

Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації «Про введення обов’язкової сертифікації продукції в Україні» від 30.06.93 р. за № 95 (в редакції наказу Держстандарту України від 27.11.1996 р. за № 499). Основними групами товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації, є: харчова продукція і продовольча сировина; товари легкої промисловості; посуд з чорних і кольорових металів, фарфору та фаянсу; іграшки; дитячі візочки та велосипеди; синтетичні миючі засоби; побутове й аналогічне обладнання та комплектуючі вироби; побутова апаратура, що працює на твердому, рідкому та газоподібному паливі;

62

радіоелектронна побутова апаратура; відео, телевізійна і дисплейна техніка; кіно-, фототехніка, хіміко-фотографічна продукція; джерела світла, світлотехнічна продукція і комплектуючі вироби до неї; ручні електромеханічні машини та переносні верстаки; електрифіковані будівельномонтажні інструменти; технічне обладнання для харчової та м’ясомолочної промисловості; медична техніка; малогабаритні трактори та мотоблоки; деревообробне і металообробне обладнання; машини сільськогосподарські для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва; дорожні транспортні засоби, їх складові та пристосування; обладнання і матеріали для зварювання; електричні машини; технічні засоби охоронної та охоронно-пожежної сигналізації; апаратура дротового зв’язку; засоби автоматизації та механізації контрольно-касових операцій і конторське обладнання; нафта і нафтопродукти.

Підтвердження відповідності товарів, що ввозяться на митну територію України, обов’язковим вимогам чинних нормативних документів з питань стандартизації і сертифікації продукції здійснюється шляхом сертифікації товарів в Українській державній системі сертифікації продукції УкрСЕПРО або визнання документів, що підтверджують відповідність товару вказаним вимогам і видані на ці товари за кордоном.

Визнанню підлягають сертифікати, видані уповноваженими органами інших держав, через укладання договорів про визнання результатів сертифікації продукції чи прийняття рішення про визнання відповідно до ДСТУ 3417-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації імпортованої продукції».

Свідоцтвом про визнання іноземних сертифікатів є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання.

Законодавством України передбачений посилений контроль правильності визначення країни походження окремих груп високоліквідних товарів, відносно яких можлива фальсифікація країни походження — так званих «груп ризику».

Перелік товарів «групи ризику» доведений листом Державної митної служби України від 10.07.02 р. за № 11/6-14.1-6021-ЕП.

Інші документи про відповідність спеціальним вимогам наведені у Додатку 2.3.

Дозвільна документація

Ліцензія експортна / імпортна (ехроrt / iтроrt license) — до-

кумент, що посвідчує право на експорт або імпорт певних товарів або валютних цінностей, на які поширюється ліцензійний режим ввозу і вивозу.

63

Ліцензування експорту та імпорту товарів — це адмініс-

тративний захід з регулювання зовнішньоторговельної діяльності, що передбачає видачу уповноваженим державним органом ліцензій на експорт або імпорт певних видів товарів на підставі заяви та інших документів, необхідних для оформлення ліцензії.

Розрізняють ліцензування, що:

•не має на меті кількісне обмеження експорту/імпорту чи запровадження дозвільного порядку. Таке ліцензування називається автоматичним;

•має на меті встановлення кількісного обмеження експорту /імпорту певних товарів;

•має на меті встановлення дозвільного порядку експорту / імпорту певних товарів.

Ліцензійний режим експорту та імпорту застосовується:

♦з метою захисту національної економіки: за різкого погіршення розрахункового балансу країни; перевищенні встановленого законодавством рівня зовнішньої заборгованості; значному порушенні рівноваги стосовно певних товарів на внутрішньому ринку країни; необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві; необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

♦як санкція за порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності;

♦з метою виконання зобов’язань за міжнародними товарними угодами, що передбачають запровадження режиму квотування.

Залежно від того, яке право — на ввезення чи на вивіз — засвідчується ліцензією, виокремлюють такі види ліцензій:

9 імпортна ліцензія (import liсепsе) — документ, що посвідчує право на імпорт товарів певного виду, стосовно яких встановлено кількісне обмеження чи дозвільний порядок імпорту.

9 експортна ліцензія (ехроrt license) — документ, що посвід-

чує право на експорт товарів певного виду, стосовно яких встановлені кількісні обмеження чи дозвільний порядок експорту.

Залежно від періоду дії вирізняють такі види ліцензій:

¾ генеральна ліцензія — відкритий дозвіл на експортні /імпортні операції щодо певного товару (товарів) і/або зпевною країною (групою країн) протягом періодудії режиму ліцензування цього товару (товарів);

¾ індивідуальна ліцензія — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду.

64

У свою чергу, виокремлюють різні види індивідуальних ліцензій залежно від:

•обсягу ввірених прав;

•підстав встановлення режиму ліцензування.

Залежно від обсягу ввірених прав маємо такі види індивідуальних ліцензій:

♦відкрита ліцензія — відкритий дозвіл на експорт(імпорт) товару протягом певного часу з визначенням його загального обсягу;

♦разова ліцензія— разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший од того, який необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції.

Залежно від підстав встановлення режиму ліцензування виокремлюються такі види індивідуальних ліцензій:

¾антидемпінгова ліцензія — документ, що посвідчує право на імпорт протягом певного терміну товарів, які є об’єктом антидемпінгового розслідування і / або антидемпінгових заходів;

¾компенсаційна ліцензія — ліцензія, що посвідчує право на імпорт протягом певного часу товарів, які є об’єктом антисубсидійного розслідування і / або компенсаційних заходів;

¾спеціальна ліцензія — документ, що посвідчує право на імпорт протягом певного часу товарів, які є об’єктом спеціального розслідування і / або спеціальних заходів.

Копія ліцензії, яку отримав суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, що підпадають під режим ліцензування та квотування.

Про ліцензування експорту та імпорту товарів в Україні — див. Додаток 2.4.

Митна документація. Митна документація складається з вантажної митної декларації, екологічної декларації, декларації про вантаж, декларації про небезпечний ватаж, загальної митної декларації та ін.

Вантажна митна декларація (сиstoms declaration) — заява розпорядника вантажу, що переміщується через кордон, яка містить відомості про товари, інші предмети і транспортні засоби, а також про мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму відносно цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

65

Вантажна митна декларація складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п’яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 на такій самій кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державною митною службою, замість уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 допускається використання фо- рмуляру-специфікації форми МД-8. Зокрема, застосування форми МД-8 допускається у випадках:

•розміщення на митних ліцензійних складах транспортноекспедиційними організаціями консолідованих вантажів у режимі митного складу;

•митного оформлення товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України з використанням внутрішнього транзитного документа, замість додаткових аркушів, що відповідають формі МД-3.

Оформлена вантажна митна декларація засвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у певний митний режим і підтверджує права та обов’язки вказаних у декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Екологічна декларація (ecological declaration) — документ,

що містить відомості про гарантії екологічної безпеки вантажу, що перевозиться, види екологічного контролю та суму сплачених за їх здійснення зборів.

Загальна митна декларація — документ, що використову-

ється в оформленні іноземних суден закордонного плавання і в якому наводяться відомості про наявність у членів екіпажу товарів та інших предметів, валюти і цінностей. Можуть використовуватися валютний список (money list) і зведена митна декларація

(crew effects declaration).

Акт про проведення митного огляду — документ, що посві-

дчує проведення митними органами огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів з метою встановлення законності їх переміщення через митний кордон, а також визначення розміру належних до сплати мита і митних зборів.

Митний огляд є етапом процедури митного контролю. Проведення митного огляду здійснюється тільки в присутності представника підприємства, що здійснює переміщення транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон.

66

Акт про прийняття-передачу товарів (предметів) на зберігання під митним контролем — документ, що посвідчує пере-

дачу перевізником товарів, які перебувають під митним контролем, на склад підприємства, що не є стороною зовнішньоекономічного договору чи власником товару.

Варіант зберігання товарів під митним контролем є альтернативнимваріантузберіганняцихтоварівнамитномуліцензійномускладі.

Зберігання товарів під митним контролем можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:

•підприємство має власні складські приміщення, що мають усі необхідні умови для здійснення митного контролю;

•відстань між місцезнаходженням відправника товаруі митним ліцензійним складом невиправдано великі;

•у зоні діяльності митного органу відсутні митні ліцензійні склади;

•наявні митні ліцензійні склади нездатні зберігати необхідні обсяги товарів;

•наявні митні ліцензійні склади нездатні забезпечити спеціальні умови зберігання відповідних товарів;

•товари, що ввозяться, є вантажами благодійної допомоги;

•митницею визнана необхідність подальшого зберігання товарів під митним контролем у разі, якщо митний ліцензійний склад, у якому розміщені такі товари, не забезпечує дотримання митного режиму, а в зоні діяльності митного органу відсутні інші митні ліцензійні склади.

Довідка-розрахунок митної вартості — документ, що міс-

тить обґрунтування заявленої митної вартості товарів. Довідка-розрахунок складається учасником зовнішньоеконо-

мічної діяльності під час митного оформлення товарів, перелік яких установлений додатком 1 до наказу державної митної служби України від 26.06.01 р. за № 433.

Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору

—документ, що посвідчує реєстрацію договорів, укладених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є:

♦товари, відносини щодо реекспорту яких регулюються чинним законодавством України і її міжнародними угодами;

♦товари походженням з України, відносно яких міжнародними договорами України передбачене добровільне обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;

♦товари походженням з України, відносно яких здійснюються антидемпінгові процедури;

67

♦товари походженням з України, імпорт яких в інші держави квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативними актами економічних угруповань, митних союзів;

♦товари походженням з України, експорт яких здійснюється

врамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею.

Облік і реєстрація зовнішньоекономічних контрактів здійснюється Міністерством економіки України у відповідності з нормативними документами, затвердженими наказом Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 29.06.00 р. за № 136.

Ключові терміни та поняття

Зовнішньоекономічний договір, валютне застереження (пряме, непряме, мультивалютне, індексне, застереження про перегляд контрактної ціни), базисні умови поставки INCOTERMS, комерційні зовнішньоторговельні документи, спеціальні зовнішньоторговельні документи, розрахункові документи, транспортні документи, товаросупровідні документи, страхові документи, дозвільні документи, митні документи, документи про відповідність спеціальним вимогам

Контрольні запитання та завдання

1.Якою є типова структура зовнішньоекономічного договору?

2.Що таке валютне застереження? Які види валютних застережень ви знаєте?

3.Розкрийте зміст розділу зовнішньоекономічного договору «Умови платежів».

4.Поясніть призначення Міжнародних правил інтерпретації термінів ІНКОТЕРМС.

5.Поясніть сутність класифікації термінів ІНКОТЕРМС.

6.Які документи належать до комерційних?

7.Дайте характеристику вантажної митної декларації.

8.Назвіть основні розрахункові інструменти.

68

Додаток 2.1

Транспортні та товаросупровідні документи у міжнародних перевезеннях

Коносамент (bill оf lading) — документ, що посвідчує прийняття вантажу до перевезення морським транспортом із зобов’язанням доставити вантаж у порт призначення і видати його законному держателю коносамента.

З юридичного погляду коносамент виконує три основні функції:

•посвідчує укладення угоди морського перевезення між експортером і перевізником;

•підтверджує передачу товарів перевізнику для відправки у вказане місце призначення на конкретному судні;

•надає право власності на товари держателю його оригіналу. Залежно від способів передачі прав на одержання вантажу коноса-

менти підрозділяються на: іменні; ордерні; на пред’явника.

Іменний коносамент (straight bill of lading) — коносамент, виписа-

ний на певного одержувача із вказуванням його назви й адреси. Він може передаватися іменними передаточними написами чи в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги. За таким коносаментом вантаж у порту призначення видається одержувачу, вказаному в коносаменті, чи особі, якій коносамент був переданий у вказаному порядку.

Ордерний коносамент (to-order bill of lading) — коносамент, що міс-

тить вказування «наказу відправника» або «наказу одержувача «. Він передбачає, що відправник або одержувач можуть передати свої права третій особі шляхом проставляння на коносаменті передаточного напису (індосамента) і вручення його цій особі. У порту призначення за ордерним коносаментом вантаж буде виданий відправникові чи одержувачу залежно від того, за чиїм наказом він виданий, а за наявності в ньому передаточних написів — особі, вказаній в останньому із безперервного ряду передаточних написів або пред’явнику коносамента з останнім бланковим написом.

Коносамент на пред’явника (bearer bill of lading) — передбачає, що то-

вар у порту призначення передається будь-якій особі — пред’явнику коносамента. Такийконосаментпередається за допомогою простоговручення.

Залежно від наявності застережень про претензії перевізника щодо кількості та якості прийнятого до перевезення вантажу або його упаковки розрізняють коносаменти:

♦чисті;

♦із застереженнями.

Чистий коносамент (clean bill of lading) — коносамент, що не міс-

тить додаткових застережень або позначок, що прямо констатують де-

69

фектний стан товару і/або пакування. Застереження, що не стосуються стану товарів в момент навантаження, але стосуються їх подальшої долі і стану під час розвантаження, не роблять коносамент коносаментом із застереженнями.

Необхідно зазначити, що видача вантажоперевізником чистого коносамента не обов’язково свідчить про те, що прийнятий до перевезення вантаж не має якихось дефектів або пошкоджень. Нерідко чистий коносамент видається і у випадках, коли під час приймання перевізником були виявлені якісь пошкодження чи дефекти вантажу або його пакування. Для того, щоб отримати від перевізника чистий коносамент, що не містить застережень про виявлені дефекти чи пошкодження, вантажовідправник видає йому гарантійний лист, у якому зобов’язується відшкодувати перевізнику будь-які збитки, що можуть виникнути у перевізника в зв’язку з такими дефектами або пошкодженнями.

Коносамент із застереженнями (foul bill of lading, ипс1еап bill of lading, claused bill of lading) — коносамент, що містить які-небудь застереження про те, що отримані перевізником товари або їх пакування мають певні пошкодження чи дефекти.

Залежно від особливостей перевезення розрізняють коносаменти:

•рейсові (лінійні);

•чартерні (фрахтові).

Рейсовий (лінійний) коносамент (liner bill of lading) — коносамент,

що застосовується в разі перевезень товарів на суднах, які здійснюють рейси за розкладом і для яких у порту призначення є зарезервований причал.

Улінійному судноплавстві коносамент відіграє роль договору перевезення, і третя особа (наприклад, індосат або інший держатель коносамента) має можливість дізнатися про суттєві умови договору перевезення із самого коносамента.

Чартерний (фрахтовий) коносамент (charter party bill of lading) — ко-

носамент, що застосовується в трампових (нерегулярних) перевезеннях.

Утрамповому судноплавстві між вантажовідправником (фрахтователем) і перевізником (фрахтовщиком) укладається окремий контракт перевезення — чартер або чартер-партія. Чартерний коносамент функції договору перевезення не виконує.

Залежно від режиму передачі вантажу судновласнику розрізняють:

♦бортові коносаменти;

♦коносаменти на прийнятий для завантаження товар. Бортовий коносамент (shipped bill of lading, on board bill of lading) — коносамент,

який посвідчує, що товар завантажений на борт судна. Бортовий коносамент містить відмітку «завантажений на борт судна» («оn board», «laden оn board «, «shipped оn board»). Він надає імпортерові та банкам найбільшу надійність, оскільки в ньому вказується, коли і на борту якого судна відправлено товар.

Коносамент на прийнятий для завантаження товар (received for shipment) — документ, який посвідчує, що вантаж прийнятий під охо-

70