shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

для одержання готівки зі свого банківського рахунку в спеціальних банкоматах.

Довідка

Платіжні картки як носії електронної інформації

Усі картки виготовляють зі спеціальної пластмаси, більшість їх має стандартний розмір: приблизно 53,9 х 85,6 мм, завтовшки близько 0,76 мм.

Як носії електронної інформації платіжні картки поділяють на картки з магнітною смугою та картки з чипом (мікросхемою). Перші називають магнітними, другі — смарт-картами (smart carts), «розумними». На магнітній картці записано дані власника й інформацію про те, в який банк звертатися для списання необхідної суми за товар чи послугу. Тобто вона не містить інформації про суму, яка є на рахунку. Смарт-картка зберігає в собі зашифровану інформацію про збережену на ній сумі. Нині поширенішими є магнітні картки, однак, як твердять фахівці, майбутнє — за смарт-картками.

Картки можна також розрізнити за методом нанесення на них ідентифікаційної інформації (ім’я власника, номер картки, термін дії тощо). Цю інформацію може бути нанесено рельєфним шрифтом (витиснено) спеціальним апаратом ембосером (embosser), тоді ця картка — ембосована. На неембосованих ідентифікаційну інформацію випалюють, зазвичай такі картки призначені лише для електронного використання (напри-

клад, VISA Electron).

Зовнішній вигляд пластикової картки зображено на рис. 3.4. Нині більшість банків пропонує відкриття карткових рахунків. Для того, щоб відкрити такий рахунок у нашій державі, громадянинові України потрібно лише пред’явити паспорт (якщо картка міжнародна — закордонний) та ідентифікаційний код. Інші документи: угода, правила користування пластиковими картками та бланк заяви на відкриття рахунку — вам нададуть у банку. Відкрити рахунок можуть усі громадяни після досягнення 16 років, а також діти від 14 років з дозволу бать-

ків і в їхній присутності.

Плата за відкриття картки та її підтримку залежить од типу картки, послуг i тарифів, які пропонують банки, іноді цю послугу надають безплатно.

Будь-яка картка має термін дії рік-півтора (його зазначено на картці), після закінчення якого стає непридатною для використання, i її потрібно переоформляти. Під час переоформлення рахунок може залишатися тим самим.

Платіжні пластикові картки поділяють за територією їхньої дії (локальні та міжнародні), за валютою внеску (в національній,

111

іноземній валюті; мультивалютні, які обслуговують одразу кілька рахунків у різних валютах), та на кредитні й дебетні.

Рис. 3.4. Оформлення пластикової картки

Користуючись кредитною карткою, клієнт має змогу отримати в банку обмежений кредит у разі оплати карткою товарів або послуг, вартість яких перевищує залишок на його банківському рахунку. Виданий кредит він погашає пізніше. Дебетні картки дозволяють клієнтові банку одержувати готівку в банкоматах та оплачувати свої покупки лише в межах суми, яка є на картрахунку. І на це слід звертати увагу, адже поняття «кредитні картки» помилково застосовують до всіх банківських пластикових карток.

І кредитні, й дебетні картки можуть бути індивідуальними та корпоративними. Індивідуальні картки (Customer cards) — лише фізичним особам, корпоративні — тільки компаніям (організаціям). Корпоративна картка прив’язана до рахунку компанії, її оформляють лише на співробітника компанії. Компанія може лі-

112

мітувати картку. У такому разі її власникові встановлюють межу використання коштів із рахунку компанії. А якщо ліміту не встановлено, власник картки може розпоряджатися всією сумою (компанії), яка є на рахунку (прив’язаному до певної картки).

Картки класифікують і за приналежністю до платіжних систем та асоціацій, у рамках яких відбувається їх обслуговування. Найпоширенішими є картки глобальних систем: VISA, EuroCard/ MasterCard і American Express (AMEX).

Деякі платіжні системи виготовляють лише картки визначено-

го типу. Наприклад, American Express і Diners Club — тільки кре-

дитні картки, а інші менш відомі системи (зокрема ті, які працюють у межах однієї країни) не ризикують «зв’язуватися» з кредитними картками, відтак випускають дебетні. VISA та EuroCard/MasterCard працюють в обох напрямах.

Окрім цього, кожна система передбачає розподіл на класи та підкласи. Зокрема, у карток VISA є два основні класи — це

Classic і Gold. У MasterCard — Standart і Gold, American Express

— Mass і Gold. Суттєва відмінність класів — розмір страхового депозиту, який потрібно внести, щоб її отримати, решта — питання престижу. Усередині кожного із зазначених класів картки можуть поділяти ще на низку підкласів.

3.2.4. Платіжні картки в Україні

Загальні засади емісії та здійснення операцій із застосуванням платіжних карток регулюються нормами законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 за № 137 із змінами (далі — Положення), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до Положення встановлено порядок здійснення банками емісії платіжних карток, визначено операції, що здійснюються з їх застосуванням, і порядок розрахунків за цими операціями, а також установлено загальні вимоги до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються та функціонують в Україні. Визначено також особливості застосування платіжних карток внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем.

113

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).

Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні, банки можуть створювати внутрішньодержавні одноемітентні та багатоемітентні платіжні системи.

Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні та за її межами, банкирезиденти мають право створювати міжнародні платіжні системи чи укладати договори з платіжними організаціями відповідних міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах.

Банки — члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, фінансовими установами — резидентами, що не є членами цих платіжних систем, і торговцями про видачу останніми готівки за платіжними картками через власні каси чи банківські автомати (далі — банкомати).

Банк зобов’язаний у порядку, встановленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки в банку, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками.

Ідентифікація клієнта банку не є обов’язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Еквайр та емітент зобов’язані проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових і неналежних переказів, суб’єктів таких переказів та вжиття заходів із запобігання чи припинення здійснення зазначених переказів.

Емісія платіжних карток. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом.

Фізичним особам, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, та їх довіреним особам емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам — підприємцям

— корпоративні платіжні картки.

114

Для обліку коштів за операціями з використанням платіжних карток емітент відкриває клієнтам картрахунки на балансових рахунках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з питань бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.

Наперед оплачені платіжні картки можуть емітуватися банками виключно для фізичних осіб.

Емітент має право випустити наперед оплачену платіжну картку до замовлення її клієнтом. Наперед оплачена платіжна картка може мати фіксований номінал, щоможе зазначатисяна платіжнійкартці.

Максимальна сума емітованої банком наперед оплаченої платіжної картки, кошти за якою обліковуються на консолідованому рахунку банку, не може перевищувати суму 1000 гривень або її еквівалент в іноземній валюті.

Еквайринг та операції із застосуванням платіжних карток.

Еквайринг — це здійснення розрахунків за операціями, виконаними з використанням пластикових карток у підприємствах торгівлі й сервісу. Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами — резидентами, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Клієнти та їхні довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов угоди з емітентом як засіб для таких операцій:

•безготівкової плати за товари (послуги), зокрема в системах електронної торгівлі (комерції);

•перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;

•одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.

Наперед оплачені платіжні картки застосовуються їх держателямидлябезготівковоїплатизатовари(послуги) таодержанняготівки.

Операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими законодавчими актами України. За допомогою платіжних карток забороняється здійснення інвестицій в Україну та за її межі.

У межах України переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, здійснюється в гривнях.

Держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:

•одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, зокрема для оплати витрат на відрядження в межах України з урахуван-

115

ням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами — підприємцями;

•здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов’язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження

вмежах України;

•одержання готівки в іноземній валюті за межами України та

вустановленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження;

•здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух у розмірах, установлених для вивезення готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).

Правилами платіжної системи можуть бути передбачені також інші обмеження щодо застосування корпоративних платіжних карток.

Держатель платіжної картки зобов’язаний використовувати її відповідно до вимог законодавства України й умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання платіжної картки особами, які не мають на це законного права чи повноважень.

Держатель платіжної картки зобов’язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (зокрема ПІН), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітентові про операції, які не виконувалися держателем.

Емітент зобов’язаний не розкривати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати операції з використанням платіжної картки, нікому, крім її держателя.

116

Емітент має право прийняти рішення про тимчасове зупинення здійснення операцій з використанням платіжної картки, а також про вилучення платіжної картки за наявності обставин, що можуть свідчити про неправомірне використання платіжної картки чи її реквізитів, користування платіжною карткою не уповноваженою на це особою, в інших випадках, установлених договором. Емітент зобов’язаний повідомити держателю платіжної картки про прийняте рішення в порядку, передбаченому угодою. Емітент після надходження від клієнта (держателя платіжної картки) повідомлення (заяви) зобов’язаний зупинити надання дозволу на проведення операцій із застосуванням платіжної картки.

Розвиток ринку платіжних карток в Україні висвітлюють До-

датки 3.1 і 3.2.

Ключові терміни та поняття

Вексель, простий вексель, переказний вексель (тратта), трасант, трасат, чек, єврочек, дорожній чек, індосамент, банківський переказ, платіжна картка, дебетна картка, кредитна картка, індивідуальна (особиста) картка, корпоративна картка, міжнародна картка, мультивалютна картка, еквайрінг.

Контрольні запитання та завдання

1.Яким є механізм розрахунку за допомогою банківського переказу?

2.Розкрийте особливості міжнародного вексельного обігу.

3.Сформулюйте підстави для платежу за допомогою чека замість переказу.

4.Наведіть перелік реквізитів чека.

5.Дайте порівняльну характеристику розрахунків чеками та векселями.

6.Що таке еквайрінг?

7.Яі операції можуть здійснювати держателі корпоративних платіжних карток?

8.Які платіжні картки застосовуються на території України?

117

РОЗДІЛ

ДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ

4.1.Документарне інкасо

4.1.1.Поняття і види документарного інкасо

Інкасо — (Collection; Encashment; італ. Incasso) — банківська операція, за якої кредитна організація від імені та на користь свого клієнта-експортера чи довірителя зобов’язується отримати платіж або його підтвердження від імпортера, надавши йому фінансові чи комерційні документи.

Операції з документарного інкасо регулюються Уніфікованими правилами з інкасо (ICC Uniform Rules for Collections, скорочено

— URC 522), розробленими і виданими Міжнародною торговельною палатою (далі — Правила з інкасо). Уперше Правила по інкасо були опубліковані у 1936, потім перероблені у 1967 і 1978 рр. Більшість банків країн світу дотримується цих правил, які визначають порядок здійснення даної операції, роль та обов’язки банків тощо.

Указ Президента України від 04.10.1994 р. за № 566/94 «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України». зобов’язує використовувати Уніфіковані правила (та зміни до них) тільки після офіційногоопублікування. НасьогодніостанньоюредакцієюУніфікованих правилпо інкасо є публікація №522, здійснена в 1995 р., яку не було офіційноопубліковановУкраїні. Зоглядунате, щопублікація№522 є найсучаснішою і банки інших країн у своїй роботі використовують цю редакцію, нижче йдеться саме про останнє видання Уніфікованих правил. До того ж, слід пам’ятати, що сторони у зовнішньоекономічному договорі мають обов’язково зазначити, що розрахунки здійснюються відповіднодоПравил зінкасовредакції1995 р.

При цьому правила та визначення понять відповідно до Правил з інкасо є обов’язковими лише в тій частині, в якій не було досягнуто інших явно виражених домовленостей між сторонами і немає національних, державних або інших місцевих законів (постанов), що суперечать цим правилам і від яких не можна відсту-

120