shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09
.pdfЧАСТИНА ІІ
ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
РОЗДІЛ
ПОТОЧНІ КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ
5.1.Валютний ринок
5.1.1.Поняття валютного ринку та його структура
Обмін валют відбувається у формі купівлі-продажу на валют-
ному ринку (foreign exchange market). У широкому розумінні ва-
лютний ринок не є якимось єдиним фізичним місцем. Він охоплює безліч операцій із купівлі-продажу валют, які щоденно здійснюються у світовому економічному просторі учасниками валютного обміну. З інституційного погляду — це офіційні центри, де зосереджено купівлю-продаж валют на основі попиту і пропозиції; банки, компанії, біржі, які здійснюють валютні операції.
Пропорція обміну валют називається валютним курсом
(exchange rate).
Валютний, або форексний (від англ. forex exchange) ринок
— це найбільший за величиною сегмент світового фінансового ринку, товаром на якому є безготівкова валюта. За безготівкового обороту безготівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, являють собою залишки по рахунках в іноземній валюті. Необхідні платежі переводяться з одного рахунку на іншій за допомогою бухгалтерських записів. Як правило, це депозит в іноземній валюті, що приносить відсотки.
Готівковий (банкнотний) валютний ринок забезпечує фізи-
чний рух валюти у просторі. При цьому підвищуються витрати на транспортування, охорону, страхування, підвищується спред з котирування іноземних банків, зберігання валюти здійснюється у спеціальних сховищах, без відсотків.
Структура світового валютного ринку характеризується за різними ознаками: за просторовою структурою; за інституційною
201
структурою; за організацією торгівлі; за частками валют, що торгуються; за видами операцій і формами валютних угод. Структуру світового (форексного) валютного ринку за кількома основними ознаками ілюструє рис. 5.11.
Форексний ринок
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Строкова |
|
|
Інституційна |
|
|
Просторова |
|||
|
структура |
|
|
структура |
|
|
структура |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ринок негайної |
|
|
Клієнтський ринок |
|
|
Нью-Йорк, Лондон, |
|||
|
поставки |
|
|
|
|
|
|
Токіо, Чикаго |
||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Міжбанківський |
|
|
|
|
|
|
Строкові ринки |
|
|
ринок |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Біржовий ринок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.1. Структура світового валютного (форексного) ринку
За просторовою структурою світовий валютний ринок складається з численних національних, або внутрішніх валютних ринків, тому працює цілодобово.
Внутрішні валютні ринки охоплюють сукупність операцій, які здійснюються банками, розташованими на території даної країни, з валютного обслуговування клієнтів — приватних осіб, фінансових установ, промислових і торговельних компаній.
Національні (місцеві) валютні ринки забезпечують рух грошових потоків усередині країни та обслуговують зв’язок зі світовими валютними центрами. Характер залучення національних ринків до операцій світового валютного ринку залежить од ступеня інтегрованості економіки країни у світове господарство, від стану її валютно-кредитної системи та системи оподатковування, рівня валютного контролю і валютного регулювання (ступеня свободи дій нерезидентів на національному валютному і фондовому ринках), стабільності політичної системи країни і, нарешті, від зручності її географічного розташування.
1 Котелкин С. В. Международная финансовая система: Учебник. — М.: Экономистъ, 2004. — С. 131.
202
За інституційною структурою у складі валютного ринку ви-
окремлюють:
—міжбанківський ринок (прямий і брокерський), на якому фі-
нансові інститути укладають угоди між собою;
—клієнтський ринок, на якому банки укладають угоди з не фінансовими клієнтами, тобто з урядами, промисловими, торговельними компаніями;
—біржовий ринок, де виконуються угоди з негайною поставкою валют на спеціалізованих валютних біржах та строкові угоди на товарних біржах.
За організацією торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий, тобто організований, та позабіржовий, або неорганізований.
Біржовий ринок представлений сукупністю валютних бірж.
Валютна біржа (exchange currency market) — організаційно оформлений ринок іноземної валюти, що постійно діє, де формуються курси валют на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.
Основні функції валютної біржі полягають в організації торгівлі валютою та мобілізації тимчасово вільних ресурсів у валюті, які утворюються в економічних агентів, тому валютна біржа не є комерційною структурою.
Велика частина валютних операцій — до 90 % — здійснюєть-
ся на неорганізованому, позабіржовому або міжбанківському ва-
лютному ринку, на якому дилери проводять операції з використанням електронного та супутникового зв’язку.
За видами валютних операцій і формами валютних угод у
складі міжбанківського валютного ринку можна виокремити спот-ринок, форвардний ринок, своп-ринок.
5.1.2. Учасники валютного ринку
Існуютьрізніпідходидокласифікаціїучасниківвалютногоринку. Серед учасників валютного ринку виокремлюють роздрібних клієнтів (retail clients) — бізнесменів, іноземних інвесторів, транснаціональні корпорації і решту тих, які потребують валютного обміну. Роздрібні клієнти розміщують свої платіжно-
розрахункові документи у комерційних банках.
Оптовими (wholesale clients) учасниками є центральні банки, транснаціональні банки, інвестиційні фонди,.
Головними учасниками валютного ринку є насамперед великі комерційні банки — дилери. Виконуючи різноманітні валютні
203
операції за дорученням своїх клієнтів (експортерів та імпортерів, пенсійних і страхових фондів, приватних інвесторів), комерційні банки водночас виступають самостійними учасниками ринку валютних обмінів. Вони активно формують власні ресурси та здійснюють операції на власну користь.
Таблиця 5.1
25 НАЙБІЛЬШИХ БАНКІВ СВІТУ ЗА РОЗМІРОМ АКТИВІВ (станом на 1.07.07)
Рейтинг |
Банк |
Країна |
Загальні активи, |
|
млрд дол. США |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
1963,9 |
|
1 |
UBS |
Швейцарія |
|
|
2 |
Barclays Bank |
Велика Британія |
1956,8 |
|
3 |
BNP Paribas |
Франція |
1896,9 |
|
4 |
Citigroup |
США |
1882,6 |
|
5 |
HSBC Holdings |
Велика Британія |
1860,8 |
|
6 |
Credit Agricole Groupe |
Франція |
1818,4 |
|
7 |
Royal Bank of Scotland |
Велика Британія |
1710,7 |
|
8 |
Mitsubishi UFJ Financial |
Японія |
1579,4 |
|
|
Group |
|
|
|
9 |
Deutsche Bank |
Німеччина |
1483,3 |
|
10 |
Bank of America Corp. |
США |
1459,7 |
|
11 |
JP Morgan Chase & Co. |
США |
1351,5 |
|
12 |
ABN AMRO Bank |
Нідерланди |
1300,0 |
|
13 |
Societe Generale |
Франція |
1260,2 |
|
14 |
Mizuho Financial Group |
Японія |
1235,4 |
|
15 |
ING Bank |
Нідерланди |
1178,7 |
|
16 |
HBOS |
Велика Британія |
1160,3 |
|
17 |
Santander Central Hispano |
Іспанія |
1098,2 |
|
18 |
UniCredit |
Італія |
1084,3 |
|
19 |
Credit Suisse Group |
Швейцарія |
1029,2 |
|
20 |
ICBC |
Китай |
961,6 |
|
21 |
Fortis Bank |
Бельгія |
888,6 |
|
22 |
Sumitomo Mitsui Financial |
Японія |
826,6 |
|
|
Group |
|
|
|
23 |
Commerzbank |
Німеччина |
801,2 |
|
24 |
Dexia |
Бельгія |
746,4 |
|
25 |
Rabobank Group |
Нідерланди |
732,7 |
|
Джерело: Top 1000 World Banks // The Banker. 2007. July// www.thebanker.com
204
Фізичні особи. Фізичні особи здійснюють широкий спектр операцій: переказів зароботної плати, пенсій, гонорарів, купівлі та продажу готівковоївалюти (неторговельних валютних операцій).
Фірми, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.
Компанії, що беруть участь у міжнародній торгівлі, формують стійкий попит на іноземну валюту (імпортерів) і пропозицію іноземної валюти (експортери), — залучають і розміщують вільні валютні залишки у короткострокові депозити. Ці учасники не мають прямого доступу на валютний ринок і проводять конверсійні та депозитні операції через банки.
Компанії, що здійснюють зарубіжні вкладання активів
(Investment Funds, Money Market Funds, International Corporations)
Ці учасники представлені міжднародними інвестиційними фондами, які здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, розміщуючи кошти в цінні папери урядів і корпорацій різних країн. На дилерському сленгу їх називають просто фондами (funds); найбільш відомий фонд — «Quantum» Джорджа Сороса, який проводить успішні валютні спекуляції.
Іноземні виробничі інвестиції здійснюють також великі міжднародні корпорації з метою створення філій, спільних підприємств і т. ін.
Валютні біржі. У низці країн функціонують валютні біржі, функціями яких є здійснення обміну валют для юридичних осіб і формування ринкового валютного курсу.
Валютні брокерскі фірми. До їх функцій входить зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. За своє посередництво брокерскі фірми стягують брокерску коміссію у вигляді відсотка від суми угоди.
Брокерска фірма, яка володіє інформацією про курси і ставки, є місцем, де формується валютний курс і процентні ставки за вже укладеними угодами. Комерційні банки отримують інформацію про поточний рівень курсу від брокерских фірм. Серед брокерских фірм на міжнародних валютних ринках найвідомішими є та-
кі, як Lasser Marshall, Bierbaum, Harlow Butler, Tullet and Tokyo, Coutts, Tradition тощо.
Усі учасники валютного ринку поділяються на активних і пасивних. Активні учасники ринку самі встановлюють курси валют, впливають на функціонування ринку в цілому, тому їх називають маркет-мейкерами (market makers). Маркет-мейкерами є комерційні банки та брокери.
205
На відміну від активних учасників пасивні учасники (market users) обмінюють валюти за курсами, встановленими маркетмейкерами.
Операції з обміну валют є різними за своїм характером. Учасники валютного ринку мають можливість виконувати операції з хеджування, вдаватися до валютних спекуляцій, отримувати прибуток від змін процентних ставок, здійснювати покритий процентний арбітраж.
Учасників валютного ринку, які надають послуги зі страхування операцій з метою мінімізації фінансових ризиків, назива-
ють хеджерами (hedgers).
Спекулянти (speculators) — учасники ринку, які мають на меті отримання доходу від динаміки курсів валют. Вони використовують коливання курсу однієї або кількох валют, скуповуючи валюту, коли її курс підвищується, і продаючи, коли курс знижується. Ризик спекулянта заздалегідь розраховується і виправдовується прагненням одержати максимальний прибуток. Професійними спекулянтами є валютні дилери.
Арбітражери (arbitragers) — учасники ринку, які заробляють на різниці валютних курсів на різних ринках. Прибуток отримують за рахунок одночасного продажу відносно переоціненого інструменту та купівлі відносно недооціненого. Арбітражери сприяють урівноваженню курсів, цін активів на різних сегментах валютного ринку.
Функціонування світового валютного ринку є цілодобовим і не припиняється на жодну хвилину. Ринок починає свою роботу на Далекому Сході, в Новій Зеландії (Веллінгтон), світові фінансові центри продовжують роботу ринку за послідовністю часових поясів: Сідней, Токіо, Гонконг, Сінгапур, Франкфурт-на-Майні, Лондон, Нью-Йорк і Лос-Анджелес. Із самого ранку активно працюють азіатські ринки, однак Сідней і Токіо вже закриваються, коли починає роботу європейський валютний ринок.
Відлік часових поясів традиційно ведеться від нульового меридіана, який проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), а
час має назву GMT — Greenwich Meridian Time, або світовий час.
Залежно від сезону (літнього або зимового) час у різних фінансових центрах земної кулі відрізняється від світового часу GMT на відповідну кількість годин.
Зручне розташування Києва в середньому часовому поясі дозволяє українським банкам в звичайні робочі години зв’язатися практично з усіма основними валютно-фінансовими центрами: зранку до полудня можна зв’язатися з Токійським ринком, до
206
обіду — із Сінгапурським; з Лондонським — приблизно о 10-й годині ранку за київським часом, а після 15-ої години починаються операції з Нью-Йорком.
5.1.3. Природа та функції валют
Будучи особливим товаром, гроші мають дуалістичну природу. Цей товар одночасно втілює суспільну працю та виконує сукупність функцій. Будь-який товар стає грошима тоді, коли він краще за інші товари виконує функції міри вартості, засобу платежу, засобу обігу і засобу нагромадження1.
На міжнародному валютному ринку грошові одиниці виступають як товари, мінова вартість яких може виявитися лише за умови, що вони мають споживчу вартість, тобто здатність слугувати грошима для резидентів інших країн.
Гроші використовуються за межами національних економікемітентів як державним сектором, так і приватними економічними агентами. Залежно від сфери використання — приватної чи державної, зовнішні прояви валютами функцій грошей набувають певних відмінностей (табл. 5.2)2.
|
|
Таблиця 5.2 |
|
ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ВАЛЮТИ |
|
|
|
|
Функції грошей |
Приватне використання |
Державне використання |
|
|
|
Засіб обігу і пла- |
Валюта платежу у зовнішній |
Валюта інтервенцій, |
тежу |
торгівлі; |
платежі з кредитів |
|
внутрішній обіг інших країн; |
|
Міра вартості |
валютнообмінні угоди |
Валюта прив’язки |
Валюта ціни у зовнішньотор- |
||
Засіб нагрома- |
говельних контрактах |
Резервна валюта |
Приватні інвестиції |
||
дження |
|
|
Розглянемо спочатку особливості використання валют державним сектором. Як міра вартості іноземні валюти використовуються державами для стабілізації курсу їх національних грошових одиниць. Найважливішим показником міжнародного використан-
1У багатьох джерелах функції грошей як засобу платежу і засобу обігу об’єднуються під однією з цих назв.
2Буторина О. В. Международные валюты: интеграция и конкуренция / РАН. Институт Европы, Национальнаявалютнаяассоциация. — М.: Деловаялитература, 2003. — С. 145.
207
ня державним сектором тієї чи іншої валюти як міри вартості є кількість прив’язаних до неї інших національних валют.
Як засіб обігу та платежу іноземні валюти використовуються державним сектором для інтервенцій на валютному ринку з метою підтримання обмінного курсу національної грошової одиниці. За сучасних умов двома основними валютами прив’язки є долар США та євро. Отже, саме ці валюти виступають також основними валютами інтервенцій з боку держави.
Табл. 5.3 демонструє позиціювання валют як засобу обігу на світовому валютному ринку.
|
|
|
|
|
Таблиця 5.3 |
|
ВАЛЮТНА СТРУКТУРА РИНКУ ФОРЕКС (квітень 2007 р.) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Частки валют у щоденному обороті, %% |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
2001 |
|
2004 |
|
2007 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Долар США |
90,3 |
|
88,7 |
|
86,3 |
|
Євро |
37,6 |
|
36,9 |
|
37,0 |
|
Єна |
22,7 |
|
20,2 |
|
16,5 |
|
Англійський фунт стерлінгів |
13,2 |
|
16,9 |
|
15,0 |
|
Швейцарський франк |
6,1 |
|
6,0 |
|
6,8 |
|
Австралійський долар |
4,2 |
|
5,9 |
|
6,7 |
|
Канадський долар |
4,5 |
|
4,2 |
|
4,2 |
|
Шведська крона |
2,6 |
|
2,3 |
|
2,8 |
|
Долар Гонконгу |
2,3 |
|
1,9 |
|
2,8 |
|
Норвезька крона |
1,5 |
|
1,4 |
|
2,2 |
|
Новозеландський долар |
0,6 |
|
1,0 |
|
1,9 |
|
Мексиканське песо |
0,9 |
|
1,1 |
|
1,3 |
|
Сінгапурський долар |
1,1 |
|
1,0 |
|
1,2 |
|
Республіки Корея вон |
0,7 |
|
1,2 |
|
1,1 |
|
Ренд |
1,0 |
|
0,8 |
|
0,9 |
|
Данська крона |
1,2 |
|
0,9 |
|
0,9 |
|
Російський рубль |
0,4 |
|
0,7 |
|
0,8 |
|
Злотий |
0,5 |
|
0,4 |
|
0,8 |
|
Індійська рупія |
0,2 |
|
0,3 |
|
0,7 |
|
Юань Женміньбі |
0,0 |
|
0,1 |
|
0,5 |
|
Новий тайванський долар |
0,3 |
|
0,4 |
|
0,4 |
|
Бразильський реал |
0,4 |
|
0,2 |
|
0,4 |
|
Усі валюти |
200,0* |
|
200,0 |
|
200,0 |
|
Валюти ринків, що розвиваються** |
16,9 |
|
15,4 |
|
19,8 |
*Загальний обіг усіх валют становить 200 %, оскільки у кожній операції беруть участь дві валюти.
** Розраховано як залишок після вирахування частки перших 8 валют, норвезької крони, новозеландського долара, данської крони.
Джерело: офіційний сайт Банку міжнародних розрахунків http://www.bis.org
208
209
Таблиця 5.4
СТРУКТУРА СВІТОВИХ ВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ
|
|
‘95 |
‘96 |
‘97 |
‘98 |
‘99 |
‘00 |
‘01 |
‘02 |
‘03 |
‘04 |
‘05 |
‘06 |
‘07 |
|
USD |
59,0% |
62,1% |
65,2% |
69,3% |
70,9% |
70,5% |
70,7% |
66,5% |
65,8% |
65,9% |
66,4% |
65,7% |
63,9% |
|
||||||||||||||
|
EUR |
|
|
|
|
17,9% |
18,8% |
19,8% |
24,2% |
25,3% |
24,9% |
24,3% |
25,2% |
26,5% |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DEM |
15,8% |
14,7% |
14,5% |
13,8% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
GBP |
2,1% |
2,7% |
2,6% |
2,7% |
2,9% |
2,8% |
2,7% |
2,9% |
2,6% |
3,3% |
3,6% |
4,2% |
4,7% |
|
YEN |
6,8% |
6,7% |
5,8% |
6,2% |
6,4% |
6,3% |
5,2% |
4,5% |
4,1% |
3,9% |
3,7% |
3,2% |
2,9% |
|
||||||||||||||
|
FRF |
2,4% |
1,8% |
1,4% |
1,6% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CHF |
0,3% |
0,2% |
0,4% |
0,3% |
0,2% |
0,3% |
0,3% |
0,4% |
0,2% |
0,2% |
0,1% |
0,2% |
0,2% |
|
Інші |
13,6% |
11,7% |
10,2% |
6,1% |
1,6% |
1,4% |
1,2% |
1,4% |
1,9% |
1,8% |
1,9% |
1,5% |
1,8% |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Джерела: 1995—1999, 2006-2007 МВФ (Міжнародний валютний фонд): : Currency Composition of Official Foreign Exchange ReservesPDF (84 KB)
Источник 1999—2005, ЕЦБ (Европейський центральний банк): The Accumulation of Foreign ReservesPDF (816 KB) п·о·р
209
Як засіб нагромадження іноземні валюти використовуються державним сектором в офіційних валютних резервах. Долар США як до запровадження євро, так і після цього, залишається основною резервною валютою.
Виконання валютами функції нагромадження ілюструє табл. 5.4. У приватному секторі міжнародних економічних відносин виконання валютою функції міри вартості є подібним до виконання цієї ж функції у національній економіці. Валюта використовується для встановлення ціни на товари і послуги у процесі укладання
зовнішньоторговельних контрактів.
Як засіб обігу і платежу національні валюти використовуються у міжнародних економічних відносинах для купівлі та продажу інших валют на ринку, сплати за товари і послуги у міжнародній торгівлі.
Таке розмежування функцій валюти є певною мірою умовним. У реальному житті функції валюти взаємопов’язані. Наприклад, збільшення частки якоїсь валюти у резервах означає, що вона використовуватиметься для здійснення інтервенцій. Державне використання валюти як засобу нагромадження та платежу стає неодмінним, якщо ця валюта є валютою прив’язки національної валюти даної країни. Встановлення світових цін на багато видів сировини у доларах США зумовлює використання американської валюти як засобу платежу за поставки сировинних ресурсів, а це, у свою чергу, робить долари засобом нагромадження для країнекспортерів.
Ієрархія валют, що обертаються на зовнішніх ринках, визначається ступенем їх інтернаціоналізації.
До валют нижчого ступеня належать замкнуті, або неконвер-
товані валюти.
Наступний рівень — внутрішні валюти. До внутрішніх валют належать як частково конвертовані, так і повністю конвертовані валюти. Відмітною рисою внутрішньої валюти є наявність попиту на неї тільки на внутрішньому ринку країни-емітента. Внутрішня валюта не бере участі в обслуговуванні зовнішньоекономічних операцій країни-емітента, не використовується для накопичення приватних та офіційних резервів в інших країнах. Внутрішні валюти — найчисленніша категорія грошових одиниць, наприклад, валюти країн СНД, Центральної та Східної Європи, країн, що розвиваються.
За внутрішніми йдуть міжнародні валюти. Міжнародна валюта (international currency) — це така, що виконує одну чи кілька функцій грошей (міри вартості, засобу обігу, засобу нако-
210