shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

є розпорядженням однієї установи банку іншій здійснити банківські операції (перерахувати на рахунки клієнтів кошти) або списати з його рахунку відповідні суми. Для оптимізації операцій застосовуються зведені А., складені на підставі багатьох розрахункових документів.

Авізуючий банк. Аdvising bank. Банк, який відповідно до доручення банку-емітента повідомляє бенефіціару про акредитив на його користь і здійснює виконання акредитиву. В останньому випадку він виступає як банк-виконавець.

Авіста. Avista. 1. Вексель на пред’явника, виданий без зазначення строку платежу (сплати). Він може бути оплачений відразу після пред’явлення. 2. Спеціальний напис на векселі чи на будь-якому іншому цінному папері, що засвідчує можливість одержання грошей у будьякий час після пред’явлення зазначеного документа або після завершення визначеного векселем строку. Напис А. може бути на чеках та на поштових переказах.

Авуари. Assets. Кошти банку в іноземній валюті, які перебувають на його рахунках в іноземних банках-кореспондентах (активи, якими здійснюються платежі та погашаються зобов’язання).

Акредитив. Letter of credit. Умовне грошове зобов’язання банку сплатити встановлену суму грошей третій особі (бенефіціару), видане ним за дорученням клієнта (наказодавця), згідно з яким банк-емітент може сам провести платіж або надати повноваження іншому банку (ба- нку-посередникові) проводити такі платежі та здійснювати інші дії, пов’язані з виконанням акредитиву, за умови представлення одержувачем коштів (бенефіціаром) належних документів, указаних в умовах акредитиву і раніше визначених клієнтом (наказодавцем) у заяві на відкриття акредитиву.

А. компенсаційний. Форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою А. к. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є посередником. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові, який є постачальником товарів.

А. револьверний. Акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом).

А. безвідкличний. Гарантоване, стабільне, фінансово забезпечене зобов’язання банку-емітента повсякчас проводити платежі чи купувати перевідні векселі, виставлені (пред’явлені) бенефіціаром (одержувачем коштів) під час надання банкові відповідних документів. А.н. відкривається на певний строк, протягом якого він є дійсним і не може бути погашеним.

А. неподільний. Акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

312

А. покритий. Акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

Акцепт. Acceptance. Зобов’язання (підтвердження згоди) платника сплатити у встановлений термін перевідний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити інші вимоги щодо оплати. Акцепт оформляється у формі напису «акцептовано» на бланку платіжної вимоги і підписом. Коли говорять, що документ акцептується, це означає, що є згода платника (банку) на його оплату. Акцептом називають також згоду однієї з договірних сторін на укладення договору за пропозицією (офертою) іншої сторони.

Алонж. Allonge. Додатковий аркуш паперу, прикріплений до векселя, на якому здійснюються написи про передачу, коли на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передатний напис на А. робиться впоперек з’єднання векселя та додаткового аркуша так, щоб він починався на векселі й закінчувався на алонжі.

Арбітраж. Аrbitrage. 1. Спосіб розв’язання спорів, коли сторони звертаються до третейського судді (незалежний від сторін, які сперечаються, посередник). 2. Арбітр, який виконує роль судді-експерта залежно від зазначених сторонами в договорі умов розв’язання спорів. Арбітри можуть визначатися за згодою сторін або в порядку, визначеному чинним законодавством, найчастіше органами арбітражного суду.

Арбітраж валютний. Arbitrage of exchange. Купівля/продаж іно-

земної валюти з наступною зворотною угодою з метою одержання прибутку від різниці валютних курсів у часі (валютний арбітраж «у часі»), а також за рахунок розходжень у курсі валюти на різних валютних ринках (валютний арбітраж «у просторі»). Арбітраж валютний може здійснюватися з двома (простий валютний арбітраж) і більшим числом валют (складний валютний арбітраж).

Арбітраж валютний простий (двосторонній). Валютна операція з метою отримання прибутку за рахунок різниці, що існує в даний момент у курсах однієї і тієї самої валюти на валютних ринках двох країн.

Арбітраж валютний складний (багатобічний). Валютні операції з метою витягу прибутку за рахунок різниці в курсах кількох валют на різних валютних ринках.

Арбітраж процентний. Interest arbitrage. Угода, яка поєднує ва-

лютну (конверсійну) і депозитну операції, спрямована на регулювання банками та фірмами (арбітражерами) валютної структури своїх короткострокових активів і пасивів з метою отримання прибутку за рахунок різниці у процентних ставках по різних валютах.

Арбітражер. Arbitrager. Особа, яка отримує прибуток за рахунок одночасної купівлі-продажу того самого активу на різних ринках, якщо на них існують різні ціни, чи взаємозалежних активів за умови порушення між ними паритету.

313

Базовий (базисний) пункт. Вasic points, bps. Поділ шкали, що ста-

новить 1 %, на 100 частин. Використовується для відображення коливань процентного доходу по облігаціях. Наприклад, дохід, який надходить постійно, змінюється дуже часто і в невеликих розмірах, а шкала базисного пункту легко відображає такі зміни в сотих частках 1 %. Так, різниця між 10,85 % і 10,89 % дорівнює 4 Б.п.

Бай-бек. Buy-back. Особливі умови контрактів товарообмінних операцій, за якими продавець, який постачає обладнання, одержує від покупця оплату за нього не грішми, а сумою вартості товарів, виготовлених на цьому обладнанні.

Банк-гарант. Bank-guarantor. Банк, який дає гарантію — поручительство (поруку) за свого клієнта — юридичну чи фізичну особу щодо дотримання (виконання) майнових (фінансових) зобов’язань свого клієнта перед третьою (юридичною чи фізичною) особою (стороною) щодо виконання умов контракту, забезпечення кредиту, інвестиційних проектів. За цю послугу гарантоотримувач сплачує Б.-г. певний відсоток од забезпеченої гарантією суми. Гарантії надаються у внутрішньодержавних і міждержавних фінансово-комерційних операціях. Поширеними є платіжні гарантії, коли Б.-г. зобов’язується перед кредитором (експортером) відповідати за виконання платником (імпортером) його платіжних зобов’язань за контрактом. Б.-г. може забезпечувати виконання інших договірних зобов’язань у грошовій формі (повернення авансу, виконання комерційних контрактів та ін.) — надавати т. зв. контрактні гарантії.

Банк-емітент. Іssuing bank. Банк, що випускає акредитив од свого власного імені або на прохання наказодавця акредитиву. Банк-емітент з метою здійснення платежу використовує послуги одного чи кількох банків країни-експортера, так званих банків-виконавців, які відіграють винятково велику роль у здійсненні акредитивної операції.

Банк-кореспондент. Bank-correspondent. Банк, який виконує на під-

ставі кореспондентського договору доручення іншого банку із платежів та розрахунків. Часто здійснюєпредставницькі функції закордоннихбанків.

Банк міжнародних розрахунків. Bank for International Settlements. Міжнародна фінансова організація. Заснований у 1930 р. у Базелі згідно з планом Юнга для розрахунків щодо репараційних платежів Німеччини та міжсоюзницьких боргів після першої світової війни. Від початку 60-х років БМР координує дії з підтримки міжнародної валютної системи, надання допомоги національним валютам. Функціонує на суто комерційній основі як акціонерне товариство.

Банк офшорний. Оff-shore bank. Банк, розміщений в офшорній зоні і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку.

Банк-ремітент. Remitting bank. Банк, що пересилає платіжні документи банку-кореспондентові, якому довіритель доручає провести операції з інкасування, оплати.

314

Банк, що інкасує. Collecting bank. Банк, якому банк-ремітент надсилає векселі, чеки й інші платіжні документи для оплати (на інкасо).

Банк, що підтверджує. Сonfirming bank. Банк, якому банк-емітент передає свої повноваження або який на прохання банку-емітента підтверджує безвідзивний акредитив і тим самим стає зобов’язаним з акредитива разом з банком-емітентом.

Банк, що представляє. Presenting bank. Банк, що робить пред-

ставлення платникові. Як правило, банк, що представляє, є банком покупця.

Банківська гарантія. Bank guarantee. Поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Б.г. означає, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк платежів за договором чи за одержаний кредит. Б.г. видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення.

Банківський консорціум. Bank consortium. Добровільне об’єднання комерційних банків під егідою великого банку для поєднання капіталів і спільних зусиль з метою розв’язання великомасштабних кредитно-фінансових програм, реалізації спільної політики та утвердження на фінансово-кредитному ринку. До Б.к. можуть входити банки з різними розмірами статутних та оборотних коштів. Члени консорціуму зберігають юридичну й фінансову самостійність.

Банківські метали. Bank metals. Золото, срібло, платина, метали платинової групи найвищих проб, відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Бартерна операція. Вarter transaction. Товарообмінна двостороння дія, у якій сторони обмінюються еквівалентно товарами (послугами) без грошових розрахунків — без участі грошей.

Бенефіціар. Вeneficiary. Особа, на користь якої відкривається акредитив і який зобов’язаний надати в банк-емітент або авізуючий банк документи, що підтверджують виконання умов, передбачених акредитивом (як правило, це продавець товару, виконавець із надання послуг або підрядник з виконання робіт).

Бланковий індосамент. Blank endorsement. Передавальний напис,

що не містить вказівки про особу, на користь якої здійснений індосамент. Бланковий індосамент містить лише підпис індосанта. За наявності бланкового індосамента подальша передача цінного папера може здійснюватися без оформлення передавального напису — за рахунок фактичної передачі, і будь-який пред’явник цінного папера передбачається її законним утримувачем.

Бордеро. Bordero. 1. Витяг із бухгалтерських документів. 2. Перелік (опис) документів, що надсилаються. 3. Комплект документів, на підставі яких здійснюється передача перестраховиком страхових ризиків щодо реалізованих цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо), який складає банківська установа чи біржовий маклер.

315

Валюта. Currency. 1) грошова одиниця певної країни (національна валюта); 2) грошові знаки інших країн, кредитні та платіжні документи, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках (іноземна валюта); 3) в широкому розумінні

— будь-який товар, здатний виконувати грошову функцію засобу обміну на міжнародній арені; у вузькому — готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет.

Валюта базова. Валюта, відносно якої котируються інші валюти (як правило, це валюти головних промислово розвинутих країн).

Валюта блокована. Currency blocked. Іноземна валюта на рахунках банків, операції з якою (обіг, продаж, обмін) заборонені чи обмежені органами державної влади країни, національним банком. До Б. в. не належать кошти на банківських рахунках, що мають обмежений режим використання (кліринговий рахунок, рахунок цільового призначення).

Валюта замкнута, неконвертована. Inconvertable currency. Наці-

ональна валюта, що функціонує лише в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Валюта іноземна. Foreign currency. Це національна валюта, яка використовується у міжнародному обігу як засіб обігу, платежу та нагромадження.

Валюта котирування. Валюта, що котирується до базової валюти. Валюта кредиту. Currency of credit. Встановлена сторонами кредитної угоди валюта для надання кредиту (національна валюта кредитора, імпортера, валюта третьої країни, міжнародні розрахункові оди-

ниці).

Валюта національна (внутрішня). National currency. Грошові знаки, що емітуються державою і є єдиним законним засобом платежу на території держави-емітента.

Валюта резервна. Reserve currency. Національні кредитно-грошові засоби головних промислово розвинутих країн, які використовуються для обслуговування міжнародних розрахунків із зовнішньоекономічних операцій, іноземних інвестицій, накопичення їх центральними банками країн як резервів для здійснення розрахунків та валютних інтервенцій.

Валюта паралельна. Bimetallism. Інший вид грошових знаків, які емітовані державою та обертаються поряд з раніше емітованими грошима.

Валюта платежу. Currency of payment. Валюта, яка використовується для сплати за товари, послуги чи погашення кредиту. В.п. може бути будь-яка валюта за погодженням із контрагентами; може збігатися з валютою угоди, але може й відрізнятися від неї. У цьому разі у контракті передбачається порядок визначення курсу через перерахунок валют.

Валюта угоди. Currency of transaction. Валюта, в якій встановлю-

ється ціна товару в зовнішньоторговельному контракті чи сума наданого міжнародного кредиту. В.у. може бути валютою експортера, імпортера, кредитора, позичальника, валютою третьої країни, штучними

316

рахунковими одиницями. Як правило, В.у. є стійкими валютами, які найчастіше використовуються у міжнародних розрахунках.

Валюта ціни. Currency of price. Грошова одиниця, в якій визначено ціну товару в зовнішньоторговельному контракті; називається вона також валютою угоди. Встановлюється з метою страхування ризику зміни курсу валюти платежу.

Валютна біржа. Еxchange currency market. Організаційно офо-

рмлений, такий, що постійно діє, ринок іноземної валюти, де формуються курси валют на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Валютний виторг (виручка). Currency receipts. Іноземна валюта,

отримана відекспорту товаріві послуг, отриманняміжнародних кредитів. Валютна звітність. Currency reporting. Інформація про стан валютнихрозрахунків, що надається до органів державного валютного контролю юридичними та фізичними особами, уповноваженими здійснювати валют-

ніоперації. Форма В.з. визначаєтьсянаціональним законодавством.

Валютна інтервенція. Currency intervention. Цільові операції центральних банків країн з купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на динаміку курсу національної валюти.

Валютна операція. Foreign exchange transaction. Банківська, або фінансова операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності.

«Валютна лихоманка». «Hot money» movements. Одна з форм прояву валютної кризи — переміщення «гарячих грошей», масовий продаж нестійких валют, коли очікується їх девальвація; гра на підвищення курсів валют, коли очікується їх ревальвація.

Валютна монополія. Currency monopoly. Виняткове право держави на здійснення операцій з валютними цінностями, а також на управління державними золотовалютними резервами. В.м. — складова частина монополії держави на зовнішньоекономічні зв’язки.

Валютна система. Currency system. Сукупність грошовокредитних відносин, які склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя і розвитку світового ринку та закріплені в міжнародних договірних і державно-правових нормах.

Валютна система національна. National currency system. Сукуп-

ність економічних, грошово-кредитних відносин, які передбачають функціонування валюти для забезпечення зовнішньоекономічних відносин країни. Охоплює національну валюту, певний обсяг і склад валютних резервів, валютний паритет, курс національної валюти, умови конвертованості валюти, сукупність державно-правових норм, що регулюють валютні відносини.

Валютна спекуляція. Currency speculation. Діяльність банків і фірм, розрахована на одержання прибутку від зміни курсів валют на валютних ринках; валютний арбітраж, а також навмисне прийняття валютного ризику. Результати залежать од правильності оцінки її учасниками можливої динаміки валютних курсів.

317

Валютна угода спот. Spot. Операція з негайним постачанням валют. Kупівля-продаж валюти на умовах її постачання банкамиконтрагентами на другий день із дня укладання угоди за курсом, що фіксується на момент укладання угоди.

Валютна позиція. Currency position. Співвідношення вимог та зобов’язань банку (фірми) в іноземній валюті. За умови їх рівності В.п. є закритою, у протилежному разі — відкритою. Відкрита В.п. може бути «довгою» (вимоги перевищують зобов’язання) і «короткою» (зобов’язання перевищують вимоги). Відкрита В.п. пов’язана з валютним ризиком і зумовлює додаткові доходи чи збитки банків (фірм).

Валютна політика. Monetary policy. Сукупність економічних, правових та організаційних форм і заходів, які здійснюються державними органами, центральними банківськими та фінансовими закладами, міжнародними фінансовими організаціями у галузі валютних відносин.

Валютна угода строкова (форвардна). Currency fixed date deal.

Угода, за умовами якої сторони зобов’язуються обміняти валюту через точно обумовлений термін за визначеним заздалегідь курсом. Термін виконання угоди може становити до 1 року і більше.

Валютне законодавство. Currency legislation. Сукупність право-

вих норм, які регулюють порядок здійснення угод з валютними цінностями всередині країни, угод між організаціями і громадянами однієї країни та організаціями і громадянами іншої, а також порядок увезення, вивезення, переказу та пересилання з інших країн національної та іноземної валюти і валютних цінностей.

Валютне застереження. Currency clause. Умова контракту, яка обумовлює курс однієї валюти відносно іншої з метою втрат від девальвації. В.з. визнаються більшістю країн і містяться в статутах деяких міжнародних організацій.

Валютне котирування. Currency quotation. Встановлення курсів іноземних валют згідно з чинними законодавчими нормами і усталеною практикою. Котирування валют здійснюють державні (національні) або найбільші комерційні банки. Котирування здійснюється прямим або непрямим способом. Котирування пряме (direct quotation) — визначення вартості одиниці іноземної валюти у більшості країн світу. Котирування непряме, або обернене (іndirect quotation) — визначення вартості одиниці національної валюти у більшості країн світу.

Валютний кошик. Currency busket. Метод вимірювання середньозваженого курсу однієї валюти відносно певного набору валют. Кількість валют у наборі, їх склад і розмір валютних компонентів (кількість одиниць кожної валюти у наборі) встановлюється довільно — залежно від мети визначення середньозваженого курсу. Валютний кошик використовується у створенні міжнародних рахункових грошових одиниць, міжнародних штучних грошей, індексації валюти ціни та валюти позики у міжнародних економічних відносинах.

Валютний курс спот. Spot rate. Результат котирування двох валют за умовами їх негайної поставки.

318

Валютний курс форвард. Forward сurrency rate. Курс форвардної угоди, тобто курс, установлений на момент укладання угоди, за яким можна купити чи продати валюту у визначений час у майбутньому (1, 3, 6, 9 місяців та рік).

Валютний опціон. Currency option. 1. Контракт на право купівлі чи продажу протягом терміну дії угоди та за договірною ціною лота валюти; 2. Опціон, що передбачає право вибору альтернативних валютних умов контракту.

Валютний паритет. Currency parity. Законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу. За умов золотого стандарту поняття валютного паритету майже збігалося з поняттям паритету, що визначався золотим вмістом валют.

Валютний ризик. Currency risk. Небезпека валютних утрат унаслідок зміни курсу іноземної валюти щодо національної за здійснення кредитних, валютних, зовнішньоторговельних операцій, а також операцій на фондових та товарних біржах. Валютний ризик наявний за відкритої валютної позиції. Для імпортерів та експортерів валютний ризик виникає тоді, коли валютою ціни є іноземна валюта. Імпортер зазнає збитків за підвищення курсу валюти в період між укладенням контракту і здійсненням платежу по ньому, експортер — за зниження курсу валюти. В обох випадках отримані кошти в національних валютах менші від тих сум, які експортер і імпортер розраховували отримати в момент підписання контракту. Валютний ризик зростає в умовах сучасного режиму «плаваючих» валютних курсів. Він ускладнює міжнародні економічні відносини.

Валютний своп. Currency swap. Угода між двома компаніями про обмін визначеною кількістю валюти в певний момент нині і про зворотний її обмін у певний час у майбутньому. Практичне значення застосування валютного свопа схоже на компенсаційну позику, але з тією різницею, що сторонам немає потреби реєструвати надходження та виплати валют у вигляді фінансових активів і пасивів у своїх балансових звітах. Крім того, валютні свопи не мають кредитних ризиків.

Валютний, або форексний ринок. Foreign exchange market. Най-

більший за величиною сегмент світового фінансового ринку, товаром на якому є валюта. З інституційного погляду — це офіційні центри, де зосереджено купівлю-продаж валют на основі попиту і пропозиції; банки, компанії, біржі, які здійснюють валютні операції.

На ВР здійснюється широке коло операцій по зовнішньоторговельних розрахунках, туризму, міграції капіталів, робочої сили і т. д., які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими та банківськими установами і фірмами. ВР охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різноманітні заходи валютного втручання. Із ВР пов’язані операції спекулятивного характеру, розраховані на отримання прибутків од зміни валютних курсів. При цьому, роль даного сектора ринку валют зрос-

319

тає, що пояснюється різким посиленням руху валютних ризиків, відривом національних грошових одиниць од золота і змінами в їх купівельній спроможності. Для ВР характерні два основні види валютних операцій: готівкові та строкові.

Валютні відносини. Monetary relations. Грошові відносини,

пов’язані з функціонуванням валюти при здійсненні зовнішньої торгівлі, наданні економічної та технічної допомоги, наданні та отримання за рубежем різного роду кредитів і позик, здійсненні угод з купівлі валюти тощо. Учасниками валютних відносин є держави, міжнародні організації, юридичні та фізичні особи. Правовою основою для виникнення, зміни чи припинення валютних відносин є міжнародні та в внутрішньодержавні акти.

Валютні обмеження. Exchange restrictions. Система економічних,

правових та організаційних заходів, що регламентують операції з національною та іноземною валютою, золотом і т. ін. Охоплюють: заходи з цільового регулювання платежів і переказів за кордон, часткову чи повну заборону вільної купівлі-продажу іноземної валюти.

Валютні операції. Currency operations. Вид діяльності підпри-

ємств, банківських та фінансово-кредитних закладів, інших юридичних і фізичних осіб з купівлі-продажу, розрахунків та надання позик в іноземній валюті на валютному ринку (угоди банків з клієнтурою та міжбанківські угоди), а також на біржах.

Валютні цінності. Currency values. Іноземна валюта, платіжні документи та фондові цінності в іноземній валюті, банківські метали і дорогоцінне каміння за винятком ювелірних та побутових виробів.

Вексель. Bill of exchange. Чітко встановлена форма, що засвідчує нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця або пропозицію іншому вказаному у векселі платникові сплатити після настання передбаченого векселем терміну певну грошову суму.

Простий вексель (боргове зобов’язання) — цінний папір, що містить безумовне зобов’язання боржника (векселедавця) провести платіж указаної суми в обумовлений термін векселедержателеві (бенефіціару); виписується і підписується векселедавцем (боржником). Платником є сам векселедавець.

Переказний вексель (тратта) — це безумовний письмовий наказ, адресований однією особою (векселедавцем) іншій особі (платникові) і підписаний особою, яка видала вексель про виплату на вимогу або на певну дату суми грошей третьому учасникові (одержувачу) за його наказом, або пред’явникові. Тратта має бути акцептована, тобто вона має містити акцепт — підпис трасата, яким той підтверджує свою згоду здійснити платіж за векселем.

Вексель акцептований. Вексель, який має акцепт (згоду) платника (трасата) на його оплату. Оформляється відповідним написом на векселі й підписом платника. Акцептант (платник) бере зобов’язання сплатити вексель у встановлений термін. Акцептовані банками векселі використовуються також для надання позик одними банками іншим.

320