shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

незалежна

повзучі прив’язки

фіксація щодо єдиної валюти

валютна рада

доларизація/

..

Стабільність

Рис. 5.2.1 Трикутник Джеймса Діна [4, с. 124]

271

РОЗДІЛ

ТЕРМІНОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ

6.1.Форвардні операції

6.1.1.Поняття форвардної валютної угоди

Форвардна валютна операція є строковою угодою, за якої сторони угоди домовляються про поставку обумовленої суми іноземної валюти через певний час після укладання угоди за курсом, фіксованим на момент її укладання.

З визначення форвардної угоди випливають її основні відмітні риси:

—існує інтервал у часі між моментом укладання і виконанням угоди;

—безпосередня поставка валют відбувається через певний час, найчастіше — 30, 90, 120, 180 днів;

—укладання угоди відбувається поза межами біржі і не опосередковується переказом будь-яких грошових сум;

—курс обміну валют фіксується на момент укладання угоди;

—курс валют за форвардною угодою відрізняється від курсу за операціями спот.

Форвардна угода є обов’язковою для виконання. Предметом угоди можуть бути валюти, акції, облігації, товари та інші активи. На форвардному ринку не застосовується стандартизація форвардних угод.

Форвардні валютні угоди укладаються або для здійснення реального продажу/купівлі відповідного активу, або з метою страхування сторін угоди від ризику втрат, що виникають через притаманну валютним курсам волатильність (мінливість).

6.1.2. Форвардний курс

Форвардний курс — це ціна валюти для поставки у майбутньому за умовами форвардної угоди. Здійснення форвардних операцій супроводжується виникненням форвардних диферен-

ціалів, які мають назву премій і дисконтів.

272

Очікуване зростання курсу спот у майбутньому виявляється у перевищенні форвардного курсу над поточним курсом спот. І, навпаки, очікуване зниження курсу спот у майбутньому виявляється у перевищенні поточного курсу спот над форвардним курсом. Форвардна премія — це величина перевищення форвардного курсу над поточним курсом спот. Відповідно, форвардна знижка, або дисконт — це перевищення поточного курсу спот над форвардним курсом.

Розрахунок форвардного диференціалу здійснюється або в абсолютній формі, або у відносній за формулою:

де f — форвардний диференціал (премія, дисконт); FR — форвардний курс;

SR — поточний курс спот;

t — період строкового контракту.

Наприклад, якщо курс спот фунта стерлінгів проти долара становить 2,0000, а за річним форвардом — 2,0400, то премія за фунтом в абсолютній формі становить 400 базових пунктів або у відносній формі — 2 % річних:

f = 2,0400 −2,0000 360100% = 2% . 2,0000 360

Якщо курс спот фунта стерлінгів проти долара становить 2,0000, а за шестимісячним форвардом — 2,0260, то премія за фунтом в абсолютній формі дорівнює 260 базовим пунктам або у відносній формі — 2,6 % річних:

f = 2,0260 −2,0000 360100 = 2,6% . 2,0000 180

Отже, форвардний курс складається з курсу спот на момент укладання угоди і премії чи дисконту. Якщо курс спот перевищує форвардний курс валюти, то з курсу спот вираховується дисконт, а про валюту кажуть, що вона котирується з дисконтом. У протилежному разі, коли форвардний курс перевищує курс спот, до курсу спот додається премія, отже, валюта котирується з премією.

Форвардний диференціал утворюється під впливом різниці процентних ставок по валютах, які обмінюються. Форвардний курс перевищує курс спот настільки, наскільки банківські ставки

273

валюти, яка котирується, є нижчими за процентні ставки валютиконтрагента.

Для визначення форвардного курсу береться до уваги величина процентних платежів по депозиту, які може отримати власник валюти. Для цього валютні дилери керуються правилом «великого пальця»:

• валюти з високими процентними ставками котируються на міжбанківському ринку з дисконтом проти валют з низькими процентними ставками;

• валюти з низькими процентними ставками котируються на міжбанківському ринку з премією проти валют з високими процентними ставками.

Для визначення форвардного курсу валютні дилери користуються також ставкою ЛІБОР — ставкою пропозиції на Лондонському міжбанківському ринку депозитів

ЛІБОР (LIBOR — London Interbank Offered Rate) — це процент-

на ставка, за якою банки позичають грошові ресурси (стандартні ринкові суми) в інших банках на Лондонському міжбанківському ринку. ЛІБОР розраховується Британською Банківською Асоціаці-

єю (BBA — British Banking Association)1 і є найпоширенішим індек-

сним показником короткострокових процентних ставок. У Лондоні здійснюється понад 20 % усіх міжбанківських позичкових операцій і 30 % усіх операцій з обміну валют, понад 500 банків та інших фінансових інституцій мають представництва у Лондоні. Тому розрахунок ЛІБОРу Лондоні має справді об’єктивну природу.

Механізм розрахунку ЛІБОР є відкритм і зрозумілим. ВВА формує базу розрахунку індексу на основі котирувань базових банків. Банки обираються за параметрами їхньої репутації, активності на ринку визначеної валюти, вони мають високий кредитний рейтинг і є маркет-мейкерами. ВВА спостерігає за ринковою активністю банків, що входять до базового списку, і регулярно (як мінімум один раз на рік) переглядає цей список.

Банки, що входять до базового списку, надають свої котирування між 11.00 та 11.30 за Лондонським часом. Близько 12.00 публікується ЛІБОР, який розраховується за допомогою усереднення отриманих від базових банків котирувань з урахуванням у разі необхідності поправок і уточнень. ЛІБОР розраховується за 7-ма валютами: британським фунтом стерлінгів, американським доларом, японською єною, швейцарським франком, канадським доларом, австралійським доларом, євро.

1 www.bba.org.uk

274

У зв’язку із запровадженням валюти євро розрахунки щодо неї прийшли на зміну розрахункам щодо ЕКЮ на початку 1999 р. ЛІБОР фіксується на різні строки до 12 місяців з кожної валюти.

Курс аутрайт. Форвардна валютна операція може бути самостійною або становити частину операції своп, яка поєднує купівлю валюти за курсом спот з її одночасним продажем на строк. У першому випадку, тобто для простої форвардної угоди, яка не є частиною операції своп, застосовується термін «аутрайт» (від англ. autright).

З викладеного випливає: якщо валюта на форвардному ринку котирується з дисконтом, то вона є дешевшою, ніж за умов негайної поставки за курсом спот, і навпаки, якщо з премією, то валюта на форвардному ринку є дорожчою, ніж на ринку спот.

6.1.3. Форвардні терміни

Як правило, форвардні угоди укладаються на термін до 1 року, при цьому стандартними періодами є 1, 2, 3 місяці, 6 місяців і рік з прямими датами валютування (straight dates, або flat dates).

Наприклад, якщо сьогодні, 15 липня (тобто термін щодо споту 17 липня) укладається угода аутрайт на 2 місяці, то дата валютування припадає точно на 17 вересня (за умови, що ці дати не впадають на вихідні чи святкові дні).

Якщо в разі укладання форвардної угоди аутрайт на стандартні терміни дата спот випадає на останній день місяця, то для визначення дати валютування діє правило останньої дати місяця («end of month rule»). Наприклад, якщо угода на 2-місячний аутрайт укладена 26 лютого з датою спот 28 лютого, то дата валютування випадатиме на 30 квітня (але не на 28 квітня).

Якщо виконання форвардного контракту відбувається до 1 місяця (1 день, 1 тиждень або 2 тижні), то він вважається укладе-

ним на короткі дати (short dates).

Проте клієнтам банку часто необхідно укладати форвардні контракти, дати валютування яких не збігатимуться зі стандартними строками (наприклад, угода аутрайт на 40 днів). Вважається, що в цих випадках угоди мають «ламану дату» (broken dates). Дилерам, які укладають форвардну угоду з ламаною датою, слід, одначе, брати до уваги, що ринок таких операцій менш ліквідний, ніж ринок угод зі стандартними строками і може бути складно знайти для неї контрагента для закриття.

275

6.2. Валютні свопи

Учасникам практично будь-якого фінансового ринку доводиться зустрічатися з коливаннями цін на базовий інструмент або товар: транснаціональні корпорації, які беруть участь у великих інвестиційних проектах, зустрічаються з коливаннями відсоткових ставок за довготерміновими позиками; організації, що займаються експортом й імпортом товарів чи послуг, зустрічаються з коливаннями валютних курсів; авіакомпанії вирішують питання зі змінами цін на паливо; зростання і падіння фондових індексів має дуже велике значення для менеджерів й інвесторів.

Учасники ринку постійно шукають шляхів зниження фінансового ризику, пов’язаного з інвестиціями. Вони хеджують свої позиції від несприятливого руху цін і намагаються застрахувати операції, особливо довготермінові, беруть на себе фінансові ризики з метою отримання прибутку.

Угода про своп припускає обмін ризиками, що відповідає потребам багатьох учасників ринку.

Своп — це одночасна купівля і продаж одного і того самого базового активу або зобов’язання на еквівалентну грошову суму, за якої обмін фінансовими умовами забезпечує обом сторонам операції певний виграш, який вони не можуть отримати інакше.

Розміри платежів сторін розраховуються за різними формулами, виплати здійснюються в майбутні дати за встановленим графіком. Наведене визначення стосується простого свопу (plain vanilla), який не містить особливих умов і тому є простим у своєму виконанні.

Виокремлюють такі основні види свопів:

•валютні свопи (FX swap);

•відсоткові свопи (Interest Rate Swap — IRS);

•валютно-відсоткові свопи (currency swap), які не слід плутати з валютними свопами (FX swap);

•товарні свопи;

•фондові свопи.

Свопи можуть передбачати платежі за фіксованими чи плаваючими відсотковими ставками. Фіксовані ставки залишаються незмінними, наприклад, купонні ставки облігацій, тоді як плаваючі ставки прив’язуються до якогось індексу чи ставкиорієнтиру, наприклад, S&Р 500 або LIBOR.

Свопи належать до позабіржових операцій, що укладаються за допомогою конфіденційних переговорів. Оскільки умови свопів є предметом переговорів, то термін їх дії може бути практично

276

будь-яким, проте частіше він не перевищує 10 років. Тривалі терміни — перевага свопів перед опціонними або ф’ючерсними контрактами, у яких термін дії відносно невеликий. Наприклад, авіакомпанії, якій необхідно хеджувати ціну на паливо для літаків на два роки, знадобився б стрип щонайменше із восьми ф’ючерсних контрактів, щоб замінити один дворічний своп. Використання свопів може бути набагато ефективнішим як з огляду на витрати, так і на час.

Хоча умови свопів установлюються за допомогою переговорів, усе ж існують дві професійні організації, що випускають стандарти стосовно свопів:

•Асоціація британських банкірів (British Bankers Association

—BBA);

•Міжнародна асоціація дилерів зі свопів (International Swap and Derivatives Associations — ISDA). ISDA було засновано в

1985 р. як глобальну торговельну асоціацію учасників ринку, що користуються позабіржовими відсотковими, валютно-відсотко- вими, товарними та фондовими свопами, а також пов’язаними з ними інструментами, зокрема відсотковими опціонами та свопціонами — опціонами на свопи.

Діяльність цих організацій спрямована на стандартизацію умов свопів. Крім того, ISDA надає дані та статистику на ринку свопів загалом.

Валютний своп — це дві валютні операції — купівля та продаж із двома різними датами валютування. Валютний своп — один з найпоширеніших інструментів валютного ринку; частка цих операцій в обороті істотно вища за частку як операцій спот, так і форвардів автрайт.

Валютний своп здійснюється як єдина операція з єдиним контрагентом. Але з метою підрахунку прибутків і збитків у бухгалтерському обліку своп відображається як дві самостійні, але взаємопов’язані операції, кожна з яких відповідає певному боку (або «нозі») свопу. У валютних свопах проводиться лише обмін основними сумами надати валютуваннябез жодних відсотковихплатежів.

Найбільшого поширення набули такі види валютних свопів.

♦ Спот-форвард (spot against forward). У цьому разі перший обмін (перша нога) припадає на спот-дату, тобто на другий робочий день після здійснення операції, а зворотний обмін (друга нога) на форвардну дату (наприклад, за один місяць після першої

дати).

♦ Форвард-форвард (forward against forward). Тут перший об-

мін (перша нога) припадає на першу форвардну дату, а зворотний

277

обмін (друга нога) на пізнішу форвардну дату. Наприклад, фор- вард-форвард своп може починатися за три місяці (перша нога) після спот-дати, а закінчуватися через шість місяців (друга нога) після спот-дати. Таку угоду називають 3 × 6 форвард-форвард свопом.

♦ Короткі свопи (short dates). Це свопи, термін яких менше одного місяца. Наприклад, перша нога може бути виконана сьогодні, а друга — завтра чи овернайт (O/N — overnight).

Форвардні дати валютування. Форвардні дати валютування у валютних свопах встановлюються так само, як і у форвардних операціях аутрайт із фіксованими, короткими та нестандартними термінами. Існують основні групи дат валютування, які необхідно знати для розуміння суті валютних свопів.

Фіксовані періоди. Терміни валютних свопів збігаються з термінами міжбанківських депозитів грошового ринку.

Для валютних свопів із фіксованими періодами першою датою валютування є спот-дата, а другою — одна з форвардних дат, яка відраховується від спот-дати і називається терміном від спот-

дати.

Стандартна тривалість таких термінів дорівнює 1, 2, 3, 6 і 12 місяцям, повний набір термінів включає також 4, 5, 7, 8, 9, 10 і 11 місяців. Фіксовані періоди також називаються стандартними датами.

Короткі дати. Короткі дати валютування застосовуються у валютних свопах, термін дії яких не перевищує одного місяця.

Найпоширеніші короткі дати і їх позначення наведено в табл. 6.1.

278

Нестандартні дати. На практиці багатьом клієнтам потрібні валютні свопи із проміжними термінами дії. Такі терміни називаються нестандартними, нетиповими. У прикладах із фіксованими періодами, що розглядалися до даного моменту, першою датою валютування валютного свопу є спот-дата, проте існують і форвард-форвардні контракти. Для форвард-форвардного свопу 2 × 5 зі спот-датою 3 липня обидві форвардні дати відраховуються від спот-дати через два та п’ять місяців.

Відсоткові свопи. Відсоткові свопи в наш час мають найбільше поширення і значення.

Відсотковий своп — це угода між сторонами про здійснення серії платежів один одному у визначені дати до закінчення тер-

міну угоди. Розмір відсоткових платежів кожної зі сторін обчислюється на основі різних формул, виходячи з умовної основної суми угоди.

У відсоткових свопах умовна основна сума рідко переходить з одних рук в інші — вона використовується лише як основа для визначення розміру платежів. Фактично це означає, що сторони обмінюються відсотковими платежами за борговим зобов’язанням без зміни номінальної суми позики. Важливо зазначити, що відсотковий платіж проводиться у валюті позичання.

Особливості відсоткових свопів:

9 відсотковий своп — це обмін відсотковими платежами, розмір яких визначається з використанням різних формул виходячи з умовної основної суми угоди;

9 своп не передбачає обміну основними сумами — учасники свопу не надають один одному кредитів і не позичають;

9 відсоткові платежі підраховуються, виплачується лише різниця між ними;

9 своп не впливає на базову позику чи депозит. Своп — це самостійна операція.

Валютно-відсоткові свопи. Ці похідні інструменти дуже схожі на відсоткові свопи та часто використовуються разом з ними.

Відзначимо принципові відмінні ознаки валютно-відсоткових свопів:

—відсоткові платежі за ними здійснюються в різних валютах;

—вони припускають обмін основними сумами, зазвичай як на початку, так і в кінці терміну. Обмін проводиться, як правило, за первинним спот-курсом.

Валютно-відсотковий своп — це угода між сторонами, згідно з якою одна сторона здійснює платежі в одній валюті, а друга —

279

в іншій в узгоджені дати до закінчення терміну угоди. Сторони можуть проводити періодичні платежі за фіксованою чи плаваючою ставкою в обох валютах.

Своп дозволяє учасникам обмежити вплив обмінних курсів або знизити вартість фінансування в іноземній валюті. Валютновідсотковий своп (currency swap) слід відрізняти від валютного свопу (FX swap). Валютний своп припускає одночасну купівлю та продаж або продаж і купівлю однієї валюти за іншу для двох дат валютування. Валютно-відсоткові свопи передбачають періодичні платежі протягом усього терміну дії.

Валютно-відсоткові свопи — це позабіржовий інструмент, який існує із 70-х рр. XX ст., проте першу велику довготермінову угоду було укладено в 1981 р. між Світовим банком і компанією

IВМ.

Товарні свопи. Найбільше поширення серед товарних свопів дістали прості позабіржові угоди з обміну фіксованого ризику на плаваючий. Це суто фінансові операції, що не передбачають поставки фізичного товару.

Товарний своп — це угода між сторонами, згідно з якою одна серія платежів визначається ціною товару або товарним ін-

дексом. Товарні свопи використовуються багатьма споживачами і виробниками товарно-сировинної продукції з метою довготермінового хеджування від зростання цін. Наприклад, виробники хліба та печива хеджують ціни на зерно, а авіакомпанії — ціни на авіаційне паливо. Із часів війни в Персидській затоці 1990— 1991 рр. на ринках деривативів значно зросла роль фіксованих/плаваючих енергетичних свопів на нафтопродукти.

Виробники та споживачі товарно-сировинної продукції нерідко укладають довготермінові контракти на купівлю чи продаж, у яких ціна поставки залежить од котирування індексу. У цій ситуації ціна поставки стає відомою лише в момент поставки чи незадовго до його настання, що веде до виникнення значного плаваючого цінового ризику.

Фондові свопи. Фондові свопи дають інвестиційним менеджерам й інституційним інвесторам можливість переміщувати активи, зокрема з однієї країни в іншу, без виплати значних винагород, пов’язаних з операціями купівлі-продажу. Свопи дозволяють також уникнути складнощів, зумовлених законодавством, оподаткуванням, виплатою дивідендів тощо на іноземних фондових ринках.

Фондовий своп — це угода між двома сторонами, за якою одна виплачує відсотковий дохід на основі фондового індексу

280