Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

shemet_intern_rozrah_valyut_oper_09

.pdf
Скачиваний:
619
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
3.83 Mб
Скачать

рону перевізника. Коносамент на прийнятий для завантаження товар не свідчить, що товар завантажений на борт судна. Коносамент такого типу зазвичай використовується, коли товари підготовлені до відправки в контейнерах на заводі, на складі експортера або на контейнерному терміналі поза портом, а також у разі вимушеного складування вантажу поза судном у випадку перевантаженості порту чи в разі страйків портових робітників.

Після розміщення вантажу на судні за вимогою вантажовідправника перевізник повинен замінити коносамент на прийнятий для завантаження товар на бортовий коносамент або зробити на коносаменті на прийнятий для завантаження товар відмітку про назву судна або суден, на які товари завантажені, дату або дати відправки. Доповнений таким чином коносамент на прийнятий для завантаження товар буде вважатися бортовим коносаментом.

Залежно від характеру перевезення розрізняють:

внутрішні коносаменти;

морські коносаменти.

Внутрішній коносамент (inland bill of lading) — коносамент, що по-

свідчує передачу вантажу перевізнику для його переміщення до митного кордону країни експортера.

Морський коносамент (осеап bill of lading) — коносамент, що посві-

дчує передачу вантажу міжнародному перевізнику для його доставки вантажоодержувачу.

Залежно від маршруту перевезення розрізняють:

прямі коносаменти;

наскрізні коносаменти.

Прямий коносамент (роrt tо роrt bill of lading) — коносамент, що за-

стосовується для прямих перевезеннях від порту до порту.

Наскрізний коносамент (through bill of lading , сотbined transport bill of lading) — коносамент, що використовується у випадку, коли морське перевезення становить тільки частину загального перевезення, і товари повинні перевозитися різними наземними та морськими перевізниками. Наскрізний коносамент застосовується також, коли саме морське перевезення розділене на окремі стадії, і його здійснюють різні перевізники вдаючись до перевантаження.

Експортеру необхідно укласти договір перевезення тільки з перевізником, котрий підписує наскрізний коносамент. Такий перевізник організовує перевантаження з наступними перевізниками. Товари вважаються доставленими тільки останнім з перевізників після передачі однієї оригінальної частини наскрізного коносамента, яка підлягає передачі вантажоодержувачу.

Однак у морських перевезеннях наскрізні коносаменти використовуються рідко коли. Зазвичай міжнародні морські перевезення вимагають оформлення двох окремих документів — внутрішнього коносамента для перевезення до митного кордону і морського коносамента для міжнародного перевезення.

71

Залежно від наявності в коносаменті строків і умов доставки вантажів судноплавною компанією виокремлюють:

стислі коносаменти;

повні коносаменти.

Стислий коносамент (short form bill of lading) — коносамент, у яко-

му на зворотній стороні відсутні умови судноплавної компанії. Такі умови містяться в окремому документі. У разі якщо строки й умови доставки вантажів судноплавною компанією змінюються, немає необхідності друкувати нові бланки коносамента.

Повний коносамент (long form bill of lading) — коносамент, на зво-

ротній стороні якого надруковані строки й умови доставки вантажу судноплавною компанією.

Договір морського перевезення, договір фрахту ( freight ) — уго-

да, згідно з якою судновласник за певну винагороду приймає на себе зобов’язання перевезти вантаж, що належить фрахтувальнику, і надати в його розпорядження для цього судно або його частину.

Вельми поширеним є укладання генеральних договорів фрахту

договорів морського перевезення, згідно з якими фрахтувальник зобов’язується здати, а перевізник — протягом обумовленого часу прийняти для перевезення між певними портами обумовлену кількість вантажу. Генеральний договір використовується для перевезень великої кількості однорідного вантажу. У генеральних договорах, як правило, не вказується назва суден, а судновласник має право здійснювати перевезення на будь-якому судні за умови, що це судно за конструкцією і технічним станом відповідає вимогам перевезення.

Форма договору фрахту визначається характером транспортних послуг, що надаються перевізником, залежно від якого прийнято виокремлювати:

трампове судноплавство — це форма транспортних послуг, за якої робота морських вантажних суден не закріплюється за постійними портами;

лінійне судноплавство — форма транспортних послуг, за якої перевізник організовує регулярне переміщення вантажів між встановленими портами згідно заздалегідь оголошеним розкладом.

Утрамповому судноплавстві зазвичай застосовують договори фрахту у формі чартер-партії або берс-нота, а в лінійному — у формі букінгнота або берс-нота.

Чартер, чартер-партія (сharter, сharter-раrty) — договір, у відпові-

дності з яким обумовлена частина судна чи все судно орендується фрахтувальником у судновласника на певний період або для виконання певного рейсу.

Розрізняють такі види чартерів:

бербоут-чартер (bereboat сharter) — це договір фрахтування судна без екіпажу, коли фрахтувальник несе всі витрати щодо його використання і виплачує орендну плату судновласнику;

72

тайм-чартер (time сharter) — договір фрахтування судна з екіпажем, коли все судно, укомплектоване екіпажем, або його частина надається на певний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямах;

димайз-чартер (demise сharter) — договір фрахтування судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений строк разом з командою, члени якої стають службовцями наймача.

У торговельному мореплавстві, як правило, використовуються типові форми чартеру. Іноді сторонивносять уних деякі зміни та доповнення.

Букінг-нот (booking поtе) — угода фрахту, згідно з якою окремі партії вантажу закріплюють для чергового рейсу лінійного судна, що перевозить вантажі за розкладом. Регулярні вантажні лінії завчасно реєструють вантажі для чергового рейсу або рейсів.

Берс-нот (berth поtе) — договір фрахту на перевезення вантажу, головно на суднах трампового судноплавства або суднах вантажних ліній, що здійснюють рейси регулярно, але без строкового розкладу. Лінійні судноплавні компанії застосовують цю форму, коли для заповнення невикористаний під генеральні вантажі тоннаж судна довантажується яким-небудь масовим вантажем на трампових, а не на звичайних для даної компанії лінійних умовах.

Інструкція про відвантаження (shipping instruction, shipper’s letter of instruction) — документ, що містить перелік операцій, які доручаються експедитору вантажовідправником, і детальні інструкції щодо їх виконання.

Як правило, відвантажувальне доручення містить інформацію, необхідну для складання експортної декларації. Іноді відвантажувальне доручення містить також інструкцію щодо складання коносамента / авіанакладної.

Відвантажувальне доручення оформляється щодо морських і повітряних перевезень. Для оформлення відвантажувального доручення транспортно-експедиторскі фірми, як правило, надають вантажовідправнику заздалегідь підготовлений бланк.

Зазвичай до відвантажувального доручення додаються копії експортних ліцензій, сертифікатів і дозволів, необхідних для митного оформлення вантажу.

Інструкція про складання коносамента / товарної накладної

(instruction for preparation of bill of landing / waybill) — документ, що містить вказівки вантажовідправника експедитору щодо основних вимог і умов перевезення вантажу.

Інструкція складається тоді, коли вантажовідправник-експортер бажає зберегти в конфіденційності інформацію, що міститься в отриманому від імпортера акредитиві. Виклавши в інструкції основні вимоги акредитива до змісту транспортних документів, вантажовідправник забезпечує експедитора інформацією, необхідною для точного дотримання умов акредитива під час доставки вантажу й уникає розголошення іншої інформації, що міститься в акредитиві.

73

Зазвичай до інструкції додаються копії комерційного рахунку та пакувального аркуша.

Інструкція про доставку (delivery instruction) — документ, що міс-

тить розпорядження перевізнику, який здійснює доставку вантажу в порт відправлення, прийняти вантаж у певному місці та доставити у вказаний порт.

Інструкція про доставку складається вантажовідправником або експедитором у морських і повітряних перевезеннях у разі, коли для доставки вантажу в порт відправлення необхідно використовувати автомобільний або залізничний транспорт.

Дозвіл на вантаження (shipping оrder, shipping permit) — доку-

мент, що посвідчує бронювання місця на судні і уповноважує представника порту на прийняття певного обсягу вантажу від вказаного вантажовідправника.

Дозвіл на вантаження видається перевізником вантажовідправнику, уповноваженому ним експедитору або митному брокеру.

Для отримання дозволу на вантаження відправник повинен представити пакувальний лист і в певних випадках — експортну ліцензію.

Удеяких країнах оформлення дозволу на вантаження як окремого документа не вимагається, оскільки інформація, що міститься в дозволі на вантаження, аналогічна тій, яка є в доковій розписці.

Доручення на відвантаження (shipping instruction) — документ,

що надається вантажовідправником або уповноваженою ним особою, містить відомості про відправника, одержувача, назву та характеристики товару.

Після посвідчення митницею доручення на відвантаження є підставою для вантаження товару на судно.

Докова розписка (dock receipt, shipping поtе) — документ, що по-

свідчує прийняття перевізником вантажу в док або на склад для подальшого вантаження на судно.

Докова розписка складається вантажовідправником, його експедитором або митним брокером і підписується представником перевізника. Докова розписка складається відповідно до пакувального аркуша і дозволу на вантаження.

Уразі виявлення видимих пошкоджень або невідповідності вантажу його описанню перевізник перш ніж підписати розписку вносить у неї нотатки відповідного змісту.

Як правило, докова розписка відіграє роль попереднього документа, який потім служить основою для складання коносамента. У деяких країнах докова розписка після навантаження товару на судно обмінюється на штурманську розписку.

Штурманська розписка (таtе’s rесеiрt) — документ, що посвідчує прийняття вантажу перевізником на борт судна.

Як правило, штурманська розписка відіграє роль попереднього документа, який потім служить основою для складання коносамента. Доволі нечасто штурманська розписка є єдиним документом, що викорис-

74

товується для засвідчення передачі вантажу перевізникові і виконує роль товаророзпорядчого документа, якщо тільки в ній не вказано, що вона є необоротним документом («Non-negotiable»).

Штурманська розписка зазвичай використовується для засвідчення прийняття вантажу перевізником у тих випадках, коли товари доставляються безпосередньо на судно, минаючи складування на пристані.

Делівері-ордер (ship’s delivery order) документ, що містить роз-

порядження про видачу вантажу або його частини вказаній особі. Делівері-ордер видається вантажоодержувачу фірмою-перевізником

або її агентом в країні імпортера в обмін на коносамент чи гарантійний лист у випадку, коли коносамент ще не отриманий вантажоодержувачем від вантажовідправника.

Основним призначенням делівері-ордера є надання морському чи авіаперевізнику повноважень на передачу вантажу для подальшого перевезення наземним транспортом — залізничним або автомобільним.

Делівері-ордери також використовуються з метою:

надання повноважень на одержання вантажу іншій особі, а не вантажоодержувачеві, вказаному в коносаменті;

дроблення коносамента на частини.

Дроблення коносамента на частини вимагається в разі, коли вантажоодержувач до прибуття вантажу в порт призначення продав його кільком особам. У такому випадку вантажоодержувач оформлює деліве- рі-ордери в необхідній кількості і на необхідний обсяг вантажу. Після передачі таких ордерів покупцям кожний із них зможе вимагати від перевізника належну йому частину вантажу.

Тальманська розписка (tallyman rесеiрt) документ, у якому ві-

дображаються відомості про кількість вивантаженого із судна і прийнятого портом вантажу.

Повідомлення про прибуття вантажу (arrival поtiсе) документ,

що містить повідомлення перевізником вантажоодержувача про те, що адресована йому партія надається чи буде надана в його розпорядження у визначеному місці призначення.

Часто повідомлення про прибуття вантажу виконує також функцію фрахтового рахунку.

Гарантійний лист (letter of indemnity) документ, що посвідчує зобов’язання особи, яка його видала, відшкодувати особі-адресату обумовлений в ньому збиток.

У зовнішньоекономічній діяльності гарантійний лист часто використовується для урегулювання взаємовідносин між вантажовідправником, вантажоодержувачем і перевізником.

Вантажовідправник може надати перевізнику гарантійний лист із метою:

отримати чистий коносамент;

розпорядитися про доставку вантажу не в той порт, що вказаний у коносаменті, а в інший.

75

Вантажоодержувач надає перевізнику гарантійний лист із проханням про передачу вантажу в його розпорядження без надання оригіналу коносамента. Така необхідність виникає у випадках, коли строк пересилки коносамента вантажоодержувачу перевищує термін доставки вантажу до порту призначення.

Пакувальний лист (packing list) — документ, що містить перелік видів і сортів товару, що перебуває у кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері), у випадку, коли в одному пакуванні — різні за асортиментом товари.

У пакувальному листі не подається інформація про ціну вказаних у ньому товарів.

Пакувальний лист використовується як доповнення до комерційного рахунку, коли відправляється велика кількість назв товарів або коли кількість, вага чи вміст кожного індивідуального місця різні.

Пакувальний лист має бути прикріплений до контейнера (ящика, коробки) у водонепроникному конверті з відміткою «пакувальний лист додається» («packing list enclosed»).

Цей документ використовується компаніями-перевізниками й експедиторами для визначення загальної ваги та обсягу вантажу, а також для перевірки того, чи правильний вантаж перевозиться. Пакувальний лист може також використовуватися митними органами для перевірки вантажів.

Специфікація, відвантажувальна специфікація (specification, shipping specification) товаросупровідний документ, за змістом і призначенням аналогічний пакувальному листу.

На відміну від пакувального листа специфікація містить інформацію про ціну кожного із товарів, що перебувають у кожному товарному місці, і їх загальну вартість.

Маніфест, декларація суднового вантажу (manifest, cargo manifest) товаросупроводжувальний документ, що містить деталізоване описання вантажів, розміщених на морському чи авіаційному судні.

Маніфест складається капітаном судна після того, як оформлено накладні, коносаменти чи інші документи, що засвідчують прийняття вантажу до перевезення.

Маніфест пред’являється митній службі при митному догляді судна. Розрізняють такі види маніфестів:

вантажний маніфест, карго-маніфест (cargo manifest)-

документ, у якому перелічуються всі товари, з яких складається вантаж, що перевозиться на якому-небудь транспортному засобі або транспортній одиниці;

фрахтовий маніфест (freight manifest) — документ, який крім ін-

формації, яку містить вантажний маніфест, включає додаткові дані, що стосуються плати за перевезення, інших витрат і т. ін.;

контейнерний маніфест, контейнер-маніфест (containermanifest)

документ, у якому міститься перелік умісту конкретних вантажних

76

контейнерів або інших транспортних одиниць. Він виписується стороною, відповідальною завантаження цього товару в контейнер або транспортну одиницю.

Подорожній лист (driver’s trip ticket) — документ, що характеризує роботу автомобіля та водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до моменту повернення на підприємство.

Подорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Завірений організацією-перевізником подорожній лист, пред’явлений водієм, який виконує обов’язки експедитора, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення.

Належним чином оформлений подорожній лист є підставою для виставлення транспортною організацією рахунків на оплату транспортних послуг.

77

Додаток 2.2

Зовнішньоекономічна страхова документація

Договір страхування (insurапсе аgreement) — письмова угода між страхувателем і страховиком, у відповідності з якою страховик приймає на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувателю чи іншій особі, визначеній в угоді страхування страхувателем, а страхуватель зобов’язується виплачувати страхові платежі в певні строки та виконувати інші умови договору.

Факт укладання договору страхування може засвідчуватися страховим полісом або страховим сертифікатом.

Страхова гарантія (insurапсе guarantee) — документ, що посвід-

чує зобов’язання страховика оплатити передбачену страховим договором суму за свій рахунок у разі настання визначених умов неплатежу з боку страхувателя.

Страхова гарантія посвідчується страховим полісом.

Страховий поліс (insurапсе роliсу) — документ, що підтверджує умови укладеного договору страхування.

Страховий поліс видається страховиком. У ньому страховик зобов’язується за конкретну плату відшкодувати страхувателю збитки, пов’язані з ризиками та нещасними випадками, вказаними в угоді.

Залежно від особливостей визначення страхової суми прийнято виокремлювати два види страхових полісів:

таксований поліс (valued роliсу) — страховий поліс, у якому зафіксована страхова сума. Перед страховою сумою валютованого поліса зазвичай вказується «Valued at»або «So valued»;

нетаксований поліс (unvalued роliсу, ореп роliсу) — страховий поліс,

уякому страхова сума заздалегідь не вказується, а в разі загибелі застрахованого майна оцінка його вартості встановлюється документально.

Залежності від періоду дії розрізняють такі категорії страхових полісів:

генеральний поліс (general роliсу) — страховий поліс, що посвідчує страхування всіх товарів, які експортер має намір продати протягом певного періоду;

рейсовий поліс (voyage роliсу, specific роliсу) — страховий поліс,

що посвідчує страхування торгового судна (зазвичай включаючи вантаж, що перевозиться, і фрахт) тільки на один рейс від порту відправлення до порту призначення;

змішаний поліс (mixed роliсу) — страховий поліс, що посвідчує страхування торгового судна (зазвичай включаючи вантаж, що перевозиться, і фрахт) на заздалегідь обумовлений термін, протягом якого торгове судно здійснює рейси між двома портами, вказаними в страховому полісі.

78

Залежно від ризиків, які покриваються страховим полісом, розрізняють:

відвантажувальний поліс (shipments роliсу) — страховий поліс, що покриває ризики експортера з моменту відвантаження товарів до моменту отримання платежу;

кредитний поліс (credit роliсу) — страховий поліс, що покриває ризик неплатежу, пов’язаний з можливим банкрутством покупця або якимись іншими причинами.

Біндер, тимчасовий страховий документ (binder) — документ,

що закріплює волевиявлення сторін про укладання договору страхування.

Біндер виконує роль тимчасової угоди між страхувателем і страховиком, яка діє протягом періоду від подачі страховиком заяви про укладання договору страхування до оформлення страхового полісу.

Зазвичай складання біндера вимагається в разі розробки нестандартних умов страхування.

Ковернот (соver поtе) — документ, що видається страховим брокером страхувателю на підтвердження того, що договір страхування за його дорученням укладений.

У коверноті вказуються умови страхування і тарифна ставка. Страховик не несе юридичної відповідальності за ковернотом, виданим страховим брокером.

Ковернот підлягає наступній заміні на страховий поліс.

Страховий сертифікат (certificate of insurance) — документ, який посвідчує, що договір страхування укладений і страховий поліс оформлений.

Страховий сертифікат видається страхувателю і має юридичну силу тільки в тому разі, коли за ним стоїть оформлений у встановленому порядку страховий поліс.

У страхуванні вантажів даний сертифікат посвідчує страхування окремої партії вантажу, яка підпадає під дію генерального поліса. Страховий сертифікат складається з двох частин. У першій перелічуються основні умови генерального поліса. Друга частина містить інформацію про товари із зазначенням страхової вартості.

Авізо про страхування (letter of insurance) — лист страхового бро-

кера, адресований особі, зацікавленій у страхуванні, в якому повідомляється про здійснене страхування із зазначенням страхової суми, умов

іназви страховика.

Авізо про страхування не є формальним страховим документом.

Страхове оголошення (insurance notice) — документ, яким страху-

ватель повідомляє своєму страховику детальні відомості про окремі відправки, на які поширюється договір страхування, укладений між сторонами.

Бордеро (bordero) — у страхуванні — документ, що містить перелік ризиків, прийнятих до страхування, які підлягають перестрахуванню, із зазначенням страхової суми та належних премій.

79

Бордеро видається перестрахувателем перестраховику в строки, вказані в договорі перестрахування.

У практиці страхової діяльності розрізняють:

попередній бордеро — характеристику ризиків, які страховик має намір застрахувати;

завершальний бордеро — повну характеристика ризиків, фактично прийнятих до страхування. У завершальному бордеро також вказуються страхова сума, строк страхування, термін відповідальності, що припадають на цедента і перестрахувателя.

Страховий акт (official survey) — документ або група документів, що підтверджують настання страхового випадку. На підставі страхового акта й інших документів здійснюється виплата чи відмова від виплати страхового відшкодування.

Складати страховий акту може страховик або уповноважений експерт (аварійний комісар).

Абандон (abandonment) — заява страхувателя страховику про відмову від своїх прав на застраховане майно. Заява має бути зроблена протягом 6 місяців з моменту виникнення підстав; вона може бути односторонньою і не потребувати підтвердження страховика. В силу абандона до страховика переходять всі права на застраховане майно.

Відповідно до Кодексу торговельного мореплавства, страхуватель може заявити страховику про відмову від своїх прав на все застрахова-

не майно й отримати повну страхову суму в разі: пропажі судна без вісти;

економічної недоцільності відбудови чи ремонту застрахованого

судна; економічної недоцільності ліквідації пошкоджень або доставки

застрахованого вантажу в місце призначення; захоплення судна чи вантажу, застрахованих від такої небезпеки,

якщо захоплення триває більше двох місяців.

Якщо абандон прийнятий страховиком, і страхова сума виплачена ним, а об’єкт страхування в кінцевому підсумку виявиться таким, що не загинув, то страхуватель повинен повернути страховику виплачену ним суму і вступити в права володіння таким майном.

Акт про суброгацію (subrogation form; subrogation statement) —

документ про передачу страхувателем своїх прав на стягування шкоди з третіх осіб страховику після виплати ним страхового відшкодування страхувателю.

80

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]