19. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

Система інформаційного забезпечення (ІЗ) (інформаційна сис­тема) фінансового менеджменту являє собою безперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефек­тивних управлінських рішень за всіма напрямами фінансової діяль­ності підприємства. Інформаційна система фінансового менеджменту призначена не тільки забезпечувати необхідною інформацією управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти ін­тереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Зовнішні користувачі (кредитори п-ва, потенційні інвестори, податкові органи, аудиторські фірми, фін. консультанти й експерти, що залуч-ся зі сторони, фондова біржа, контрагенти п-ва з операційної д-сті) можуть використовувати лише ту час­тину інформації, яка характеризує результати фінансової діяль­ності підприємства та його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіційній фінансовій звітності, яка на­дається підприємством. Внутрішні користувачі (керівники п-ва; фін менеджери; власники (акціонери) п-ва; інші внутр.), крім вищеназваної, використовують значний обсяг оперативної інформації про фінансову діяльність підприємства, що є комерційною таємницею. Основні класифікаційні складові ІЗ фінансового менеджменту можна віднести: 1) Звітні та оперативні дані, зокрема баланс, форми 2-4 бух­галтерської звітності, статистичні та фінансові оперативні дані. 2) Нормативна та інструктивна інформація всіх рівнів (держав­на, регіональна, галузева). 3) Планово-прогнозна інформація (статистичні збірники (державні, регіональні, галузеві, відомчі) з питань фінансової діяльності, фі­нансових ринків, банківської діяльності; публікації з відповідних питань у періодичних виданнях; прогнозні дані, бюджети всіх рівнів та їх проекти; курси валют у динаміці, біржову та банківську оперативну інформацію). 4) Довідково-аналітична інформація (накопичувальна або різного роду ра­зову інформацію, яка формується відповідними службами під­приємства: різні аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснюва­льні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності з питань фінансово-господарської діяльності підприємства, а та­кож накопичувальні аналітичні збірники, таблиці, форми, макети, бізнес-довідки з різних аспектів фінансів підприємства). ІЗ фінансового менеджменту має бути бухгалтерська звітність за формами 1-4, тобто баланс під­приємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал підприємства, а також оператив­ні дані з фінансово-господарської діяльності підприємства. Дані бухгалтерської звітності та фінансової інформації під­приємства дають змогу: аналізувати за відповідні періоди стан і тенденції управління фінансами підприємства, складати фінансо ві плани та фінансові прогнози діяльності підприємства на корот­ко-, середньо- та довгострокову перспективу; формувати бюдже­ти доходів і витрат підприємства з різних елементів його фінан­сово-економічної діяльності; контролювати стан фінансових комерційних і виробничих операцій підприємства; розробляти на основі аналітичних оцінок рекомендації щодо фінансового оздоровлення підприємства, поліпшення формування і використання його фінансових ресурсів. ІЗ фінансового менеджменту дає змогу, зокрема, оцінити стан управління активами і пасивами підприємства, визначити ефективність управління власним капіталом підприємства і всіма його майновими засобами, виявити в ході такого оцінювання резерви поліпшення майнового стану підприємства і спрогнозувати відповідні тенденції в цих проце­сах у майбутніх періодах. На основі інформаційних даних з фінансового управління під­приємством також оцінюються його взаємовідносини з банківськими установами, іншими кредиторами, партнерами, інвесторами. Таке оцінювання дає можливість підприємству розробити заходи щодо поліпшення банківських відносин, оптимізації взає­мовідносин з інвесторами та кредиторами, з'ясувати ефектив­ність різних варіантів інвестиційних проектів, доцільність виплати дивідендів та прийняти на підставі перелічених даних виважені фінансово-управлінські рішення. ІЗ фінансового менеджменту також використовується для оцінки ефективності фінансових угод під­приємства. На підставі аналізу інформаційних даних щодо фінансового менеджменту можна зробити висновок, чи дотримуються підприємство та його партнери умов здійснення фінансових операцій.

20. Управління ліквідністю та фінансовою гнучкістю підприємства.

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Під час аналізу ліквідності слід аналізувати фін гнучкість п-ва, тобто визначити наскільки ліквідні активи п-ва, який відсоток незадіяного к-лу та чи спроможне п-во швидко змінити свою інв-ну д-сть. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи: 1. Найбільш ліквідні активи (А1) - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей. 2. Активи, що швидко реалізуються (А2) - це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість. Ліквідність цих активів є різною і залежить від субєктивних та обєктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо. 3. Активи, що реалізуються повільно (А3) - це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи. Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки, щоб їх можна було продати, а на все потрібен час. 4. Активи, що важко реалізуються (А4) - це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»). Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобовязань групуються так: 1. Негайні пасиви (П1) - це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити. 2. Корткострокові пасиви (П2) - це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями, векселі видані. 3. Довгострокові пасиви (П3) - це довгострокові зобовязання - 3-й розділ пасиву балансу. 4. Постійні пасиви (П4) - це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власний капітал»), забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Ліквідність балансу - це рівень покриття зобовязань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобовязань. Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови: 1) А1 >= П1; 2) А2 >= П2; 3) А3 >= П3; 4) А4 < П4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу: К_м = [власні кошти] / [власний капітал] показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку - капіталізовано. Нормативне значення - 0,4...0,6. Змен­шення значення цього коефіцієнта негативно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зменшення можливості вільно маневрувати власними коштами.