Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори 6.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
824.32 Кб
Скачать

17. Структура капіталу, оптимізація структури капіталу.

Під структурою капіталу розуміють співвідношення між власним і позичковим капіталом. Власний і позичковий капітал мають певну відмінність, яка випливає з різного рівня дохідності останніх і рівня ризику для власників цього к-лу. Оцінка і порівняння вартості різних елементів капіталу дають можливість сформувати цільову стр-ру к-лу. Процес упр-ня активами п-ва, який предбачає зростання прибутку, у ФМ хар-ся пок-ком ліверідж. Він означає, що зміна будь-якого фактора (обсягу реалізації, постійних витрат) зумовлює значні зміни результату (операційного прибутку, дохідності вкла­дених коштів). Існують три види лівериджу: 1)операційний; 2) фінансовий; 3) комбінований. Операційний ліверидж (важіль) характеризує потенційну можливість впливу на операційний і чистий прибуток підприєм­ства. Тобто інструментом операційного лівериджу є співвідно­шення постійних і змінних витрат і зміна обсягу реалізації за ін­ших незмінних умов, що зумовлює зміни прибутку. Ефект операційного лівериджу, або сила його впливу, визна­чається відсотковою зміною операційного прибутку у разі зміни обсягу реалізації. Фінансовий ліверидж стосуються використання позичкового (залученого) капіталу — боргових зобов'язань і привілейованих акцій. Фінансовий ліверидж характеризує взає­мозв'язок загального і чистого прибутку. Ефект фінансового важеля (лівериджу) — це прирощення до рентабельності (збільшення рентабельності) власного капіта­лу, яке отримано в результаті зміни структури пасиву балансу, тобто використання кредиту, незважаючи на те, що ця складова має планову основу. Комбінований ліверидж (ефект комбінованого важеля) пока­зує зміну чистого прибутку залежно від зміни обсягу виробницт­ва продукції (робіт, послуг). Мета управління структурою капіталу — мнімізувати ви­трати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів. Процес оптимізації структури капі­талу проводиться в такій послідовності: 1)Аналіз складу капіталу в динаміці (визначити показники ефективного використання складових капіталу та їх використан­ня — коефіцієнт фінансової незалежності; заборгованості, спів­відношення між довго- і короткостроковими зобов'язаннями; оборотність і рентабельність активів і власного капіталу; 2)Оцінка основних факторів, які визначають структуру капіталу (галузеві особливості; кон'юнктура товарного і фінансового ринків; рівень прибутковості поточної діяльності підприємства; рівень податків, які сплачує підприємство; ступінь концентрації акціонерного капіталу). 3)Оптимізація структури капіталу за критерієм дохідності власного капіталу. Ураховуючи ці етапи, підприємство визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру капіталу

18. Управління грошовим потоком – виручкою від реалізації продукції.

Формування виручки від реалізації відбувається по 4 напрямках: 1) по виробничій продукції: промисловість і сільське господарство; 2) по товарах: торгівля і посередницька діяльність; 3) по виконаних роботах: будівництво, науково-дослідна діяльність; 4) по представлених послугах: банківська діяльність, страхування, побутові, комунальні і транспортні послуги. Розпорядження окремими елементами виручки може бути: 1) повним: амортизаційні відрахування, фонд оплати праці, чистий прибуток; 2) тимчасовим: ПДВ, акцизний збір, відрахування в цільові державні фонди і прибуток, що накопичується на сплату податків. Фактори, що впливають на абсолютну суму виручки: 1) виробничі: залишки продукції на початок і кінець року, обсяг виробленої продукції, собівартість продукції, прибуток, що включається в ціну продукції, акцизний збір, ПДВ, дебіторська заборгованість покупців, залишки продукції, що знаходяться на комісії і консигнації; 2) цінові: усі види цін, тобто ціна придбання чи балансова вартість, ціна реалізації, залишкова вартість, відбудовна вартість, договірні ціни, фіксовані, регульовані, оптові, роздрібні, дисконтування; 3) організаційні: прискорення розрахунків між покупцями, застосування нових методів розрахунків, організація вантажно-розвантажувальних робіт. Можливі варіанти надходження виторгу від реалізації продукції: 1) повна чи часткова передоплата; 2) відкриття акредитива; 3) знижки; 4) дрібний опт; 5) презентації, виставки-продажу; 6) векселя; 7) застава за ціну товару; 8) здача товару на комісію і консигнацію; 9) грамотне складання договорів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]