65.Фактори,які впливають на фінансовий стан підприємства.

аналіз фінансової діяльності підприємства – це сукупність показників, водображаючих наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Він включаеє в себе 3 напрямки:

1.оцінка фін. потреб підприємства; 2.розподіл потоків грошових засобів в залежності від конкретних планов підприємства. Визначення додаткових об”ємів позичаємих фін ресурсів та каналів их отримання, тобто кредити, пошук внутрішних резервів, додатковий випуск акцій та облигацій. 3.забеспечення твердої системи фін. Звітності, яка об”єктивно відображала б процеси та забеспечувала б наглядність в контролі за фін. положенням підприємства.Фін.аналіз це основа для управління фін.підприємства.

Фактори:1, наявність власних оборотних засобів як джерела покриття матеріальних оборотних засобів;2, зміни в кредиторськой заборгованості;3, наявність грошових засобів та швидко реалізуємих ціних бумаг;4, запас джерел власних засобів та співвідношення їх із позиченими кратко- та 5, довгостроковими засобами ;6, маневриність власних засобів ;накопичення зноса;7, реальна вартість основных засобів та майна підприємства;8, обіговість обігових засобів;9, ліквідність оборотных засобів ;10, коефіціенти покриття та чистої виручки;11, оцінка збереженості власних фін.ресурсів, сконцентрированих в уставном, акціонерном або паєвом капиталі;12, фін.результати та їх використання.

66.Показники оцінки майнового стану підприємства, метолика розрахунків і характерістика.

Кожне підп-во, незалежно від форми власності та видів д-ті, володіє оакремимк капіталом, тобто матеріальнимі цінностями, грош средствами, фін вкладеннями. Капітал – це частина фін ресурсів, які служать для озвитку виробничо-торгового процесу, тобто придбання сировини, предметів та засобів праці, робочей сили, та інших елементів вир-ва. Розрізняють активний та пасивний капітал капитал: . Активний капітал це то, чим володіє підп-во.Забеспечення підп-ва основними фондами – це фактор збільшення ефективності вир-ва. Коефіцієнті оновлення = вартість поступівших осн. виробничіх фондів / вартість осн. віробничіх фондів на кінець періода; коефіціент вибуття =(вартість вибувших ОФ / вартість осн. Віробничіх фондів на початок)*100%; Коефіц.прироста= сума прироста осн. Віробничіх фондів / вортість осн. Віробничіх фондів на початок періода; Коеф.зносу= (сума нарахованого зносу ОФ/первісна вартість ОФ на конкретну дату)*100%;Коеф.гідності=100%-конф.зноса, або сума гідних до використання ОФ / первісна вартість ОФ на конкретну дату. Система коэффициентов:

1. коеф. співвідношення позичкових та власних засобів:КС = позичкові/ власні

2. коеф. маневрування власних засобів:КМ = СОС/ власних засобів

3. коеф. накопичення амортизації:КА = амортизація/ первісна вартість майна

4. коеф. реальної вартості ОЗ в майнє підприємства:КР = (ОЗ-Амортизація)/знос

5. коеф. Обіговості ОЗ:КО = виручка від реалізації/ середню вартість ОЗ

6.коеф. обіговості матеріальних засобів:КОМ = виручка від реалізації/обіговості матеріальних засобів.

7.середній строк погашення деб-ої заб-ті:ВД = середняя сума средств в розрахунках / виручка від реалізації.

8. коеф. Обіговості засобів в розрахунківах (в деб заб-ті):КД= виручка від реалізації / засоби в розрахунках.

67. Стратегія фінансування оборотних активів (СФОА).

Мета СФОА – вибір оптимального рівня і раціон-ої стр-ри оборот-х активів з урахув-м специфіки д-ті кожного підп-ва. Виходячи із мети кожний фін.менеджер повинен розв'’зати завдання:*провести ан-з використ-ня обор-х активів за минулий період;*визначити ризик неплатоспромож-ті покупців, розрах-ти прогнозне значення резерву щодо сумнівних боргів;*вибрати оптимальне співвідношення між грош коштами і вкладен-ми в короткострокові ЦП;*визначити розмір і стр-ру джерел фінансув-ня обор-х актив-в;*розробити СФОА. СФОА залежить від вибору джерел покриття змінної частини обор-х активів. Виділяють 4моделі СФОА:1)ідеальна модель. Довгострокові пасиви(ДП) встановл-ся на рівні необор-х акт-в(НА), ця модель має вигляд: ДП=НА. ДП вкл-ть: власні кошти(статут.кап-л, додат.кап-л,резерв. кап-л, нерозподілений прибуток) та запозичені(довгострокові кредити банку, інші довгострокові позики). До НА належать: нематер.активи, незаверш.будівництво, осн. засоби, довгострокові фін. інвестиції, довгострок. дебітор. заборгован-ть, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи).У реальному житті модель не застосов-ся тому, що вона ризикована, оскільки за несприятливих умов(коли треба розрах-ти зі всіма кредит-ми одночасно) п/п може опинитися перед необх-тью продажу частини осн-х засобів для покриття поточн.кредит.заборгов-ті. Сутність моделі-ДП встан-ся на рівні НА, а поточні активи- на рівні поточ-х пасивів.Робочий кап-л=0.2)Агресивна модель. ДП є джерелом покриття НА та постійної частини поточ-х активів, тобто їх мінімуму,який необхідний для здійснення господарськ.діяльності.У цьому разі змінна частина поточ.акт-в покрив-ся короткостроковою кредит.заборгованістю.З позиції ліквідності ця стратегія є ризиков-ю, бо в неможливо обмежуватися лише мінімумом поточних активів.Ця модель має вигляд: ДП=НА+ПЧ(постійна частина оборот.активів).Змінна частина обор-х акт-в повністю покрив-ся за рахунок короткострок.заборг-ті. Робочий кап-л=ПЧ.Агресивна політика має такі ознаки;-п/п не ставить яких-небудь обмежень щодо збільшення обор-х акт-в;-п/п накопичує запаси сировини, матер-в, гот.прод., збільшує дебіт.заборг-ть і тимсчасово вільні залишки грош-х коштів на поточ.рахунку в комерційному банку. У рез.цього частка обор-х акт-в у загальному обсязі майна п/п висока(більше 50%), а період їх обертання тривалий(понад 90днів). Агресив.аполітика здатна знизити ризик неплатоспромож-ті, але не може забезпечити високої рентабельності активів.Ознака агресивної політики управління обор-ми активами є також збільшення короткострокової заборг-ті.3)Консервативна модель Змінна частина поточ.активів покрив-ся ДП.Застос-ся на початкових стадіях діяльності п/п за умови достатньої велич-ни кап-лу власників п/п і доступності довгострокових кредитів для інвестиційного фінансування. У цьому разі немає короткострокової кредиторської заборг-ті, відсутній ризик втрати ліквідності.У господар.д-ті такого не буває, щоб була відсутня кредиторська заборг-ть.Ця модель має такий вигляд: ДП=НА+ПЧ+ЗЧ(змінна частина поточ.акт-в).Довгострокові пасиви (власний кап-л + довгострокові зобов’язання) дорівнює довостроковим активам(НА+ПЧ+ЗЧ). Робочий план =сумі оборот.активів.Консервативна політика забезпечує високу рентабельність активів, але має ризик неплатоспромож-ті ч/з непередбачені зміни ситуації на товар-му і фінанс.ринках.Харектир-ми ознаками її є те, що п/п стримує збільшення поточ-х акет-в і прагне зробити їх мінімальними. У рез.цього питома вага обор-х акт-в у загальній вартості майна незначна(30%), а період їх обороту відносно незначний;а також відсутність або низький рівень короткострокових кредитів банку у загальній валюті банку.У цьому випадку необоротні й оборотні активи покрив-ся власними коштами та довгостроковими зобов’язаннями.4)Компромісна модель Це найбільш реальна модель.Сутність-НА,ПЧ і приблизно половина ЗЧ поточних акт-в покрив-ся ДП.Робоч.кап-л визнач-яс як різниця між ДП та НА.Ця модель має вигляд:ДП=НА+ПЧ+0,5 ЗЧ.Для компромісної політики управління обор-ми активами характерний середній рівень рентабельності та оборотності обор-х акт-в.Ознака:помірна вага короткостроков-х кредитів банку.Цій моделі упарвління обор-ми акт-ми може відповідати будь-яка модель управління короткостроковими зобов’язаннями.З позиції оптимізації прибутковості і ризику оптимальною є компромісна стратегія фінансування обор-х активів.Ця стратегія оптимально поєднує рівень прибутковості і середній рівень ризику, забезпечує достатньо високий рівень фін.стійкості та платоспроможності п/п. Виходячи з пріоритетності цілей фін-господарської діяльності п/п на окремих стадіях його розвитку оптимальною може стати інша стратегія фінансування.Вибираючи стратегію фінансування, необхідно знайти бажане співвідношення між рівнем рентабельності і використання власного кап-лу та рівнем рентабельності і використання власного капіталу та рівнем ризику зниження фінансової стійкості п/п, яка оцінюється величиною його роб.капіталу.