41. Розрахунок теперішньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів.
Визначення поточної вартості грошей (PV) – це дисконтування. Рента (ануїтет) - це серія вкладів або виплат рівних сум, що здійснюються через певні інтервали або певну кількість періодів. Такі вклади можуть проводитись або на початку, або в кінці кожного періоду. Якщо вони здійснюються в кінці періоду, як це, звичайно, і робиться, така рента називається звичайною або відстроченою. Якщо виплати провадяться на початку кожного періоду, то така рента називається вексельною. Порядок визначення теперішньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів відобразимо за допомогою прикладу: Підприємцю запропонували вибір:
І варіант - трьохрічна рента з виплатою 100 гр. од. в кінці кожного року; ІІ варіант - трьох річна рента з виплатою 100 гр. од. на початку кожного року; ІІІ варіант - одноразова виплата всієї суми 300 гр. од. по закінченні 3 років. Процентна ставка - 5% в усіх випадках.
Варіант І.Визначимо поточну вартість кожного потоку грошей, потім підсумовуємо ці показники і одержуємо PV ренти.
Рівняння
для визначення теперішньої вартості
ануїтетів (ренти)
(1)
Різниця в дужках рівняння (1) називається фактором відсотку поточної вартості ренти (PVIFAi,n). В таблиці визначення теперішньої вартості ануїтетів обчислено значення цього показника для різних n та і. Рівняння матиме вигляд:
PVAn=PMT(PVIFAi,n) (2)
Фактор відсотку поточної вартості ренти (PVIFAi,n) - це показник ануїтетів за n-ну кількість періодів, дисконтова ний на і відсотків. PVIFA 5%,3 =2,7232 PVA3 = 100 гр. од. х (PVIFA 5%,3) = 100 гр. од. х 2,7232 = =272,32 гр. од.
Варіант ІІ. При вексельній ренті кожний платіж буде зміщений вліво на 1 рік, тобто, буде дисконтуватись на 1 рік менше.
Принцип же ж вирахування такий самий, як і при звичайному ануїтеті. Оскільки виплати виконуються швидше, вексельна рента має більшу вартість, ніж звичайна. Рівняння для вексельної ренти: (3)
PVA (вексельна) = 100 гр. од. х 2,7232 х 1,05 = 285,94гр.од.
Варіант ІІІ. За допомогою рівняння теперішньої вартості грошей і таблиці отримаємо:
FVn
x PVIF 5%,3
= 300 x 0,8638 = 259,14 гр. од.
Наведені підрахунки показують, що три надходження по 100 гр. од. кожного року протягом 3 років тепер коштують лише 272,32 гр. од. за дисконту 5% при звичайній ренті або 285,94 гр. од. за цієї ж ставки відсотку при вексельній. Ці приклади демонструють суть дисконтування. Різниці між сумами 300 гр. од. - 272,32 гр. од. = 27,68 гр. од. , 300 гр. од. - 285,94 гр. од. = 14,06 гр. од.
є різницями вартості грошей з часом, або загальний дисконт. При одноразовому вкладанні 300 гр. од. на 3 роки зиск становить
300 - 259,14 = 40,86 гр. од. Тобто прибуток від вкладання одноразово набагато більший, але і ризик з часом зростає, адже ці гроші “лежать” на депозитному рахунку всі 3 роки..
42. Вартість грошей в часі, необхідність та значення її визначення.
Фінансовий менеджмент потребує постійного здійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. У відповідності з концепцією вартості грошей в часі однакова сума грошей в різні періоди часу має неоднакову вартість : ця вартість в теперішній час завжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді. Зміну часової вартості грошей можна пояснити наступним чином. Грошова одиниця в попередньому році була такою ж, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу. Розглядаючи реальну вартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівні дії інфляції, а також і здатність інвестування, адже мета фінансового менеджменту - це можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають декілька варіантів вкладення грошей, їх мета на цей час - обрати з цих варіантів найбільш прибутковий. Основними причинами витрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддання підприємцями переваги наявним грошам.
43. Значення фінансового аналізу в управлінні фірмою. Методи фінансового аналізу та їх характеристика.
Фінансовий аналіз підприємств включає велику кількість різних видів оцінок результатів їх діяльності. Його оптимізація та обсяги залежать, перш за все, від поставленої мети: визначення доходності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості. Фінансовий аналіз є одним з методів спостереження за пристосуванням підприємств до змін умов ринку. Фінансовий аналіз – це процес дослідження й оцінки, головна мета якого – розробка найбільш вірогідних передбачень й прогнозів майбутніх умов функціонування підприємств. Фінансовий аналіз включає питання аналізу фінансового стану, прибутку, реалізації продукції та її собівартості. Ці питання мають вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства Фінансовий аналіз підприємства складається з трьох взаємопов’язаних розділів: перший – аналіз фінансових результатів; другий – аналіз фінансового стану; третій – аналіз ділової активності. Основу фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту в цілому, складає аналіз фінансових звітів. Мета аналізу фінансових звітів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності фірми. Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства. При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулий час і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме: фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість; оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку; тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії. Головне в аналізі фінансових звітів – це зрозуміти та правильно інтерпретувати результати обробки даних при аналізі фінансових звітів використовуються різні методи та прийоми. До прийомів аналізу відносять: горизонтальний (часовий) аналіз; вертикальний (структурний) аналіз; трендовий аналіз;аналіз відносних показників (коефіцієнтів);порівняльний аналіз; факторний аналіз. Методи можна узагальнити в дві основні групи:1) неформалізовані: експертних оцінок; порівняльні; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць та ін.2) формалізовані: ланцюгових підстановок; арифметичних різниць; балансовий; відсоткових чисел; простих і складних процентів; дисконтування та ін. Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики: середніх та відносних величин; групування; індексний та ін.
45. Оцінка балансу та його значення для аналізу фінансового стану підприємства.
Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній. Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності. Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.