15. Управління вихідними грошовими потоками, їх склад і особливості.

Другою складовою чистого грошового потоку суб'єкта госпо­дарювання від операційної, інвестиційної та фінансової діяльнос­ті є сукупність вихідних грошових потоків.

Вони характеризуються протилежним до вхідних грошових по­токів напрямом впливу на фінансовий стан підприємства і являють собою напрями використання грошових коштів підприємства. Так, грошовий потік класифікується як вихідний, якщо рух коштів у рам­ках такого грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів, що перебувають у розпорядженні су­б'єкта господарювання на певний момент часу. Сукупність вихід­них грошових потоків суб'єкта господарювання складається з виплати процентів за позиками, викуп корпоративних облігацій, погашення виданих та акцептованих векселів, погашення банківських кредитів, сплата податків та інших обов’язкових платежів, виплата зарплати, оплата рахунків постачальників, придбання основних засобів, фінансування фінансових інвестицій, придбання нематеріальних активів, оплата орендної плати, виплата грошових дивідендів, викуп корпоративних прав. Організацію управління грошовими потоками підприємства із високим рівнем диверсифікації фінансово-господарської діяльно­сті доцільно здійснювати на основі поопераційного менеджменту (АВМ). Так, для потреб управління грошові потоки суб'єкта гос­подарювання поділяють у розрізі центрів формування таких гро­шових потоків, що дає змогу забезпечити прийняття адекватних управлінських фінансових рішень відповідно до специфіки окре­мих господарських операцій та особливостей їх виконання.

Зміст управління грошовими потоками: визначення переліку вихід­ них грошових потоків і джерел їх формування; визначення обсягу абсолютної суми; аналіз факторів, що впливають на формування окремих грошових потоків в абсолютній сумі і часі; визначення впливу грошових потоків на поточний фінансовий стан підприємства, а також кінцеві результати фінансово-господарської діяльності; контроль за формуванням грошових потоків і прийняттям рішень щодо їх управління. Завдання управління грошовими потоками: скорочення абсолютного обсягу вихідних грошових потоків та оптимізації їх структури; дотримання терміну їх оплати рахунків суб’єктів господарювання; скорочення обсягів попередньої оплати рахунків суб’єктів господарювання; рівномірнеформування грошових потоків у часі.

16. Показники ліквідності і платоспроможності, методика розрахунків і характеристика.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів. Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів. Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів. Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти: 1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – К_п , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань. К_п= Оборотні активи /Поточні зобов’язання. Оптимальне значення > 1. 2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – К_шл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. К_шл= (Оборотні активи-Запаси) /Поточні зобов’язання. Оптимальне значення від 0,6 до 0,8. 3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (К_аб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. К_аб.л= Грошові кошти та їх еквіваленти/Поточні зобов’язання. Оптимальне значення від 0,2 до 0,35.