12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.

До додаткових структур ока (structuraeoculiaccesoria) належать брови (supercilia), повіки(palpebrae), кон’юнктива (tunicaconjunctiva), вії (cilia), зовнішні м’язи ока (musculiexternibulioculi), сльозовий апарат (apparatuslacrimalis), піхва очного яблука (vaginabulbi), жирове тіло очної ямки (corpusadiposumorbitae), очноямкова перегородка (septumorbitale). Функції додаткових структур ока:повіки захищають очне яблуко від висихання, потрапляння на його поверхню пилу, дозують інтенсивність світла. Брова виконує захисну функцію, спрямовуючи струмочки потових та дощових крапель з чола в обхід очної щілини.Кон’юнктива вкриває задні поверхні повік і склеру.Основною функцією сльозового апарата є зволоження поверхні очного яблука.Піхва очного яблука утворює фасції м’язів очного яблука. Жирове тіло очної ямки заповнює всі проміжки між окістям очної ямки та очним яблуком з піхвою, м’язами, зоровим нервом.

13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

Кон’юнктива (tunicaconjunctiva)–сполучна оболонка рожевого кольору, яка вкриває задні поверхні повік і склеру. Має дві частини: кон’юнктиву повік (tunicaconjunctivapalpebrarum) і кон’юнктиву очного яблука (tunicaconjunctivabulbi). У межах рогівки епітелій кон’юнктиви переходить в епітелій рогівки, утв. кільце кон’юнктиви (anulusconjunctivae) . В місці переходу кон’юнктиви очного яблука в кон’юнктиву повік утворюється її нижнє і верхнє склепіння (відкриваються вивідні проточки сльозової залози) (formixconcunctivaesuperior/inferior), які входять до складу кон’юнктивного мішка (saccusconjunctivalis)– простору між повікою та очною кон’юнктивою. Похідними кон’юнктиви є сльозовий сосочок, сльозове м’ясце (carunculalacrimalis) і півмісяцева складка (plicasemilunaris), які знаходяться у межах при середнього кута ока.

14. Додаткові структури ока: зовнішні м’язи очного яблука, їх характеристика та функції.

Зовнішні м’язи очного яблука забезпечують рухи очного яблука. Розрізняють чотири прямих (верхній, нижній, присередній, бічний), два косих (верхній та нижній), м’яз-підіймач верхньої повікита очноямковий м’яз. Всі м’язи, крім нижнього косого м’яза, починаються від спільного сухожилкового кільця, яке біля зорового каналу охоплює зоровий нерв. Прямі м’язи прикріплюються до склери перед екватором очного яблука, а косі – позаду екватора.

Верхній прямий м’яз повертає передній полюс очного яблука вгору та дещо присередньо; нижній– вниз і дещо вбік; присередній - присередньо; бічний – вбік. Верхній косий м‘яз повертає передній полюс очного яблука вниз та назовні, нижній – вгору та назовні. М’яз-підіймач верхньої повіки названий за функціональною ознакою. Скорочення очноямкового м’яза призводить до незначного зміщення очного яблука вперед.

15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.

До сльозового апарату належать сльозова залоза та сльозовивідні шляхи. Його основною функцією є зволоження поверхні очного яблука. Сльозова залоза (glandulalacrimalis) – це складна альвеолярно-трубчаста залоза, яка міститься в однойменній ямці орбіти і має дві частини: очноямкову та повікову (поділяється сухожилком м’яза-підіймача верхньої повіки). Вивідні проточки (ductuliexretorii) (6-15) відкриваються у верхнє склепіння кон’юнктиви. Сльозова рідина омиває передню поверхню очного яблука і по сльозовому струмку (між краєм повіки та очним яблуком) (rivuslacrimalis) досягає сльозового озера (lacuslacrimalis), яке розміщене навколо сльозового м’ясця у присередньому куті ока. Звідси крізь сльозові крапки сосочків вона потрапляє у верхній та нижній сльозовий канальці (canaliculilacrimalessuperioretinferior), які впадають у сльозовий мішок (saccuslacrimalis), що розміщений ц сльозовій борозні сльозової кістки, який, в свою чергу, продовжується донизу в носо-сльозову протоку (ductusnasolarimalis), яка відкривається в нижній носовий хід.