45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;

Пряма кишка має верхню розирену частину :- ампулу (ampullarecti) і нижню –звужену :

-відхідниковий канал (canalisanalis),який закінчується відхідником (anus) .

Розрізняють два згини прямої кишки ,які розташовані у сагітальній площині : крижовий (flexurasacralis) та промеженний( flexuraperinealis).

46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

Стінка прямо ї кишки складається з слизової і м'язової оболонок і розташованих між ними м'язової пластинки слизової оболонки, lamina muscularis mucosae, і підслизової основи, tela submucosa. Слизова оболонка, tunica mucosa, завдяки розвиненому шару підслизової основи збирається в численні поздовжні складки, легко розгладжують при розтягуванні стінок кишки.Крім поздовжніх складок, у верхніх відділах прямої кишки є поперечні складки слизово їоболонки, plicae transversdles recti, аналогічніна півмісячним складкам сигмо видної кишки.Підслизова основа, telas ubmucosa, сильно розвинена, що привертає до випадання слизової оболонки назовні через задній прохід.

М'язова оболонка, tunica muscularis, складається з двох шарів: внутрішнього - циркулярного і зовнішнього - поздовжнього.

47.Зовнішні ознаки товстої кишки;

Загальна довжина товстої кишки коливається від 10 до 15 м. Ширина в області caecum досягає 7 см, звідси поступово зменшується,складаючи в низхідній ободовій кишці близько 4 см. За своїм зовнішнім виглядом товста кишка відрізняється від тонкої, крім більш значного діаметру, також наявністю:особливих поздовжніх м'язових тяжів, або стрічок, teniaecoli, відростків серозної оболонки, appendices epiploicae, що містять жир.

48.Розвиток печінки в ембріогенезі.

Зачаток печінки виникає в кінці 3-го тижня ембріогенезу з ентодермальних встилки вентральної стінки середньої кишки.Випинання цієї стінки розростається , утворюючи епітеліальні тяжі в мезенхіми брижі .Пізніше тяжі поділяються на краніальний та каудальний відділи з яких відпідно формується печінка і жовчний міхур з протоками.

49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;

Печінка (hepar) має: діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica), або передньо–верхню; нутрощеву поверхню (facies visceralis), або нижню.

До нутрощевої поверхні (facies visceralis) прилягають органи, які утворюють на печінці відповідні втиснення:ниркове втиснення (impressio renalis); надниркове втиснення (impressio suprarenalis);шлункове втиснення (impressio gastrica); дванадцятипалокишкове втиснення (impressio duodenalis);стравохідне втиснення (impressio oesophagealis); ободовокишкове втиснення (impressio colica).На діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) лівої частки печінки (lobus hepatis sinister) знаходиться серцеве втиснення (impressio cardiaca

50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;

Печінка займає: праве підребер’я (hypochondriumdextrum); частину надчеревної ділянки (regioepigastrica); частково ліве підребер’я (hypochondriumsinistrum). Печінка вкрита очеревиною (peritoneum) з усіх сторін (інтраперитонеально). Дозаду листки серпоподібної зв’язки (lig. falciforme) розходяться і продовжуються у вінцеву зв’язку (lig. coronarium), утворюючи печінково–ниркову зв’язку (lig. hepatorenale). Вінцева зв’язка (lig. coronarium) по краях (справа і зліва) потовщується, формуючи:праву трикутну зв’язку (lig. triangularedextrum); ліву трикутну зв’язку (lig. triangularesinistrum).