26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.

Середостіння - mediastiastinum – це комплекс органів, розміщених між середостінними плеврами. Спереду воно обмежене передньою грудною стінкою; ззаду – хребтом, шийками ребер, і перед хребтовою фасцією; знизу – діафрагмою.

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;

Середостіння - mediastiastinum – це комплекс органів, розміщених між середостінними плеврами. Спереду воно обмежене передньою грудною стінкою; ззаду – хребтом, шийками ребер, і перед хребтовою фасцією; знизу – діафрагмою.

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

Переднє середостіння розміщене між тілом груднини та перикардом. Включає до свого складу клітковину та відроги внутрішньо грудної фасції, в листках якої розташовані внутрішні грудні артерії та вени, загруднинні та передні середостінні лімфатичні вузли.

28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;

Середостіння - mediastiastinum – це комплекс органів, розміщених між середостінними плеврами. Спереду воно обмежене передньою грудною стінкою; ззаду – хребтом, шийками ребер, і перед хребтовою фасцією; знизу – діафрагмою.

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

Заднє середостіння розміщене між перикардом і біфуркацією трахеї та хребтом ззаду. Воно включає низхідну аорту, непарну та напівнепарну вени, блукаючі нерви, симпатичні стовбури та нутряні нерви, стравохід, грудну протоку та лімфатичні вузли.

Сечова система

1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.

До сечової системи належать: Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Функція: Утворення та виведення сечі, та разом з сечею продуктів метаболізму.

2. Етапи розвитку нирки

Передня нирка, або переднирка; первинна нирка, остаточна, або постійна нирка. Переднирка: Утворюється на ранніх стадіях ембріонального розвитку всіх хребетних тварин. Утв. На третьому тижні ембр. Розв. Складається з декількох канальців – протонефридій, що відкриваються одним кінцем – лійкою в первинну порожнину тіла celom , а протилежним – у парну протонефральну протоку, що перетв в мезонефральну протоку.Поблизу лійок розташовані судинні клубочки, в яких відбувається фільтрація рідини. Як видільний орган переднирка залишається тільки у ланцетника. Первинна нирка: закладається наприкінці третього тижня. Формується з 25 сегментарних ніжок, що відокремлюються від сомітів і спланхнотома , пеетворюючись на канальні первинної нирки – мете нефридії(починаються сліпо). Сліпі канальні охоплюють капілярні клубочки , утворюють для них капсули,формують ниркові тільця. Протилежний кінець кожної мета нефридії відкривається в протоку Вольфа. Функціонує як головний видільний орган до другого місяця внутрішньоутробного життя.

Постійна нирка: Формування закінчується після народження дитини. Утворюється з виросту мезонефральної протоки та нейрогенної тканини. З протоки Вольфа виникає брунька, що росте догори і вздовж тіла зародка. З цієї трубчастої структури утворюється сечовід, ниркова миска, великі та малі ниркові чашечки, сосочкові протоки, збірні ниркові канальні. З нейрогенної тканини утв. Всі ниркові канальні нефронів , із проксимального відділу яких розвивається капсула клубочка, охоплюючи судинний клубочок ниркового тільця, а дистальні їх кінці сполучаються із збірними нирковими канальцями. Починає функціонувати з 12 тижня.