1. Орган нюху: будова, функції.

Своїми рецепторами(нюховими нейросенсорними епітеліоцитами - epitheliocytus neurosensorius olfactorius), що містяться у нюховій частині слизової оболонки носа, започатковує провідні шляхи аналізатора(I-й нейрон).

Нараховують близько 30млн. рецепторних нейронів, аксони яких формують 15-30 нюхових ниток(filia olfactoria), проникають крізь решітчасту пластинку, досягаючи нюхову цибулину. В останній містяться тіла других нейронів(мітральні клітини), аксони яких утворюють нюховий шлях(tractus olfactorius). Частина аксонів ІІ-х нейронів досягає нейронів нюхового трикутника, передньої пронизаної речовини,прозорої перегородки, а друга(більша) частина аксонів поділяється на 3 нюхові смуги( striae olfactoriae): бічну, проміжну, присередню.

Бічна нюхова смуга( stria olfactoria lateralis) після перемикання на ІІІ-х нейронах нюхового трикутника досягає кори гачка, відгалужуючись частково, до підкіркового нюхового центру – мигдалеподібного тіла. Проміжна нюхова смуга( stria olfactoria intermedia) перемикається на ІІІ-х нейронах передньої пронизаної речовини і продовжується крізь пластинку прозорої перегородки, склепіння, торочку морського коника до кори гачка.

Присередня нюхова смуга( stria olfactoria medialis) після перемикання на третіх нейронах підмозолистого поля, огинає мозолисте тіло, проходить у смужковій та зубчастій звивинах( gyri fasciolaris et dentatus), досягаючи кори гачка.

Незначна частина аксонів ІІ-х нейронів, а також ІІІ-х нейронів, зокрема нюхового трикутника, зі свого та протилежного боків досягають нейронів підкіркового нюхового центру – сосочкового тіла. Аксони нейронів сосочкових тіл досягають передніх ядер таламусу у складі fasciculus mamillothalamicus(Wicg d`Azyr), а також через fimbria hippocampi досягають кору гачка свого боку, а через спайку – склепіння протилежного боку.

Кора гачка – кірковий кінець(ядро) нюхового аналізатора. Слід підкреслити, що всі органи чуттів в єдиному організмі пов’язані між собою, особливо у корі великого мозку, де ядра всіх аналізаторів мають розгалужені асоціативні контакти. Це обумовлює не тільки взаємозв’язок, але й взаємовплив і взаємокомпенсацію одних органів іншими.

2.Орган смаку: будова, функції.

Рецептори містяться у смакових бруньках( gemma gustatoria) смакових сосочків язика, м’якого піднебіння, піднебінних дужок. Смакові сенсорні епітоліоцити(epitheliocytus sensorius gustatorius) мають своєрідні хеморецептори у вигляді мікроворсинок (microvilli), які знаходяться на верхівках смакових бруньок. Нервові волокна, що проводять імпульси від смакових рецепторів, належать VII, IX,X парам черевних нервів.

Тіла перших нейронів провідного шляху смакового аналізатора знаходяться у вузлі колінця проміжного нерва, верхніх та нижніх вузлах IX, X пар черепних нервів. Дендрити псевдо уніполярних нейронів зазначених вузлів у складі гілок VII, IX, X пар черепних нервів проводять відчуття смаку, а аксони цих же нейронів досягають тіл других нейронів(ядра одинокого шляху). Другі нейрони мають розгалужені зв’язки з вегетативними та соматоруховими ядрами V,IX,X пар черепних нервів, які контролюють ковтання, жування та вегетативні рефлекси (нудота, блювота). Аксони других нейронів частково перехрещуються і досягають тіл третіх нейронів(вентробічне ядро таламуса). Аксони третіх нейронів прямують через задню ніжку внутрішньої капсули до ядра смакового аналізатора - в корі нижньої ділянки за центральної звивини та гачку.