16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

У товщі гіпоталамуса сіра речовина групується у вигляді ядер, що розміщені у певних його полях виділяють дзьобове, дорсальне, проміжне бічне та заднє гіпоталамічні поля (area hypothalаmica rostralis/ dorsalis/ intermedia/ lateralis/posterior).

Серед більше ніж 30 ядер гіпоталамуса можна виділити наступні ядра, яким властива гормональна активність. Надзорове ядро (nucleus supraopticus) та пришлуночкове ядро, nucleus paraventricularis, розміщені у дзьобовому гіпоталамічному полі вони містять тіла специфічних нейронів, що продукують гормони вазопресин та окситоцин. Аксони цих нейронів прямують вниз і утворюють супра-оптично-гіпофізний шлях(trаctus supropticohypophysicilis) та паравен-трикулярно-гіпофізний шлях(trаctus paraventricullypophysialis). Продовжуючись вниз, ці шляхи об'єднуються у гіпоталамо-гіпофізний шлях, (trаctus hypothalamohypophysis), що досягає гіпофіза.

Бічні горбові ядра (nuclei tuberalis lateralis), дугоподібне ядро(nuclei arcuatus) i ще кілька ядер, що лежать у проміжному гіпотатамічному полі, секретують у ворітні судини гіпофіза нейрогормони, які регулюють продукцію гормонів передньою часткою гіпофіза.

Окрім регуляції діяльності гіпофіза, ядра гіпоталамуса регулюють діяльність автономної нервової системи (є вишим підкірковим вегетативним центром), регулюють електролітний та водний баланси, температуру тіла, апетит, біоритми, є центральним органом ендокринної системи, який регулює секрецію гормонів.

Контроль за активністю гіпоталамуса здійснюють мигдалеподібне тіло, гіпокамп, дофамінергічні нейрони чорної речовини.

17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

Третій шлуночок, ventriculus tertius є порожниною проміжного мозку. Він являє собою щілиноподібний простір, розташований у серединій сагітальній площині між правим та лівим таламусами і заповнений спинномозковою рідиною. Стінки шлуночка вистелені епендимою. У III шлуночку мозку можна виділити 6 стінок - дві бічні, верхню, нижню передню та задню.

Бічна стінка III шлуночка утворена присередніми поверхнями таламуса та гіпоталамуса. По бічній стінці III шлуночка від міжшлуночкового отвору спереду до водопроводу мозку ззаду дугоподібно проходить гіпоталамічна борозна (Монро), (sulcus hypothalamicus) яка є умовною межею між дорсальним та вентральним таламусами.

Верхньою стінкою шлуночка є ворсинчаста основа третього шлуночка (tela choroidea ventriculi tertii), що збоку прикріплена до таламічної мозкової стрічки. З ворсинчастої основи у порожнину шлуночка звисає ворсинчасте сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii), побудоване з великої кількості переплетених між собою судин.

Нижня стінка, або дно ІІІ шлуночка, утворене в основному структурами гіпоталамуса (сірим горбом, лійкою, зоровим перехрестям, сосочковими тілами), а в задній частині – структурами середнього мозку (передніми відділами ніжок мозку та міжніжковою пронизаною речовиною).

Передня стінка ІІІ шлуночка утворена стовпами склепіння, кінцевою пластинкою та передньою спайкою великого мозку.