13. М’язи м’якого піднебіння

14.Язик (lingua/gloss).

Перед. частина – верхівка (apexlinguae), задня – корень (radixlinguae). Між ними – тіло(corpuslinguae). Бічні частини – краї (margolinguae). Верхня пов. - спинка (dorsumlinguae). Нижня – нижня поверхня (faciesinferiorlinguae). Вздовж спинки – серединна борозна (sulcusmediamuslinguae), якій відповідає перегородка язика. Позаду борозна закінчується сліпим отвором (foramencaecumlinguae), від я кого вбік йде межова борозна(s.terminalis). Частина язика до борозни – передня/передборозненна частина; позаду – задня/заборозенна. На пов. слизової відкриваються численні вивідні протоки слинних залоз. Підслизова відсутня. Епітелій і власна пластинка утв. сосочки. Виділяють такі сосочки:

• ниткоподібні (filiformes): вкрив. всю поверхню спинки язика. Найчисельніші. Затримують їжу на пов. язика, мають больові та температурні рецептори.

• конічні(conicae): вкрив. всю поверхню спинки язика. Найчисельніші.

• грибоподібні (fungiformes): розт. у перед. частині спинки між ниткоподібними переважно на спинці та кінчику. Містять смакові бруньки.

• сочевицеподібні (lentiformes): схожі на грибоподібні, але менші, розт. між ними.

• жолобуваті (vallatae): найбільші, розт. на межі кореня і тіла. Містять майже половину смакових бруньок. Біля їх основи відер.вивідні протоки малих слинних залоз.

• листоподібні (foliatae): розт. по краях. Містять смак. бруньки. Між ними відер. вивідні протоки малих слинних з-з.

У власній пластинці кореня язика є непарний язиковий мигдалик (tonsillalingualis). Він має овальну форму, утв. лімфовузликами. Ф-ції язика: орган смаку, бере учать у акті жування, ковтання, мови.

15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна

характеристика; функції язика.

16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.

Прикуси.

• молочні (dentesdecidui),

• постійні (dentes permanents)

Розрізняють 3 форми зубів:

• різці (d. incisivi),

• ікла (d. canini),

• малі кутні (d.premolares),

• великі кутні (d. molares).

Частина зуба над зубною коміркою – коронка(coronadentis). Звужена за нею частина – шийка (cervixdentis). Корінь (radix) розт. в зубній комірці, закінчується верхівкою кореня (apexradicesdentis) на якому є отвір верхівки зуба (foramenapicesdentis). Клінічний корінь – частина вкрита яснами, тобто шийка + корінь. Всередині є порожнина зуба (cavitasdentis) заповнена пульпою, що має: коронкову порожнину (cavitascoronae) та канал кореня зуба (canalisradicesdentis). Корень зростається з зубними комірками, утв. окістя/періодонт (periodontium). Зуб утв. дентином, вкритим цементом у ділянці кореня, а в ділянці коронки – емаллю. Дентин – тверда тканина, вкриває зуб, не містить кров. судин. Склад. з 28% органічних та 72% неорганічних р-н. Емаль – покриває коронку і шийку зуба, найтвердіша тканина в організмі людини (НЕ МОГЛА НЕ НАПЕЧАТАТЬ). Склад. з 97% неорганічних сполук і 3% органічні р-ни. Цемент – покриває дентин. За будовою нагадує грубоволокнисту кісткову тканину.Склад. з 70% неорганічних і 30% органічних сполук. Прикус

Виділяють 4 типи оклюзії : центральна, передня, права, ліва. За анатомічними і функціональними ознаками прикус поділяють на фізіологічний та патологічний, або аномальний, які встановлюються тільки при наявності всіх постійних зубів. Фізіологічні: фізіологічна прогнатія, прогенія, онтогенія, ортогнатія Патологічні: закритий, відкритий прикус, патологічні прогнатія та про генія, перехресні прикуси.