21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.

На слизовій оболонці передньої ділянки дна сечового міхура виділяють трикутник міхура (trigonum vesicae), де слизова оболонка щільно зростається з м’язовою оболонкою. Кути трикутника містять три вічка: два – сечоводів (ostium ureteris dextrum et sinistrum) та внутрішнє вічко сечівника. Вершина трикутника обернена вниз до внутрішнього вічка сечівника, а основа відповідає поперечній лінії, що з’єднує обидва вічка сечоводів. Вздовж цієї лінії слизова оболонка сечового міхура утворює міжсечовідну складку (plicainterureterica). Позаду від внутрішнього вічка слизова оболонка утворює невеликий виступ – язичок міхура (uvula vesicae), який продовжується в сечівниковий гребінь (crista erethralis). Слизова оболонка на цій ділянці рожевого кольору і містить міхурові залози (glandulae vesicae), поодинокі лімфатичні вузлики, вкрита перехідним епітелієм.

22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.

Топографія: Починається на дні сечового міхура внутрішнім вічком сечівника (ostium urethrae internum) і закінчується зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum), яке розташоване на 1,5 – 2 см нижче і позаду головки клітора в присінку піхви.

Стінка утворена зі слизової та м’язової оболонок. Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює заглибини – сечівникові затоки (lacunae urethrales) і поздовжні складки, серед яких на задній стінці сечівника є одна найтовща і найвища – сечівників гребінь (crista urethralis). М’язова оболонка (tunica muscularis) складається з внутрішнього поздовжнього (stratum internum longitudinale) і зовнішнього колового шарів (stratum externum circulare) шарів. Коловий прошарок зрощений з м’язовою оболонкою сечового міхура і утворює довільний внутрішній м’яз – замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus ). Довільний сфінктер сечівника утворений м’язом сечостатевої діафрагми – зовнішнім м’язом – замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus). Зовні сечівник оточений губчастою оболонкою (tunica spongiosa) густим венозним сплетенням.

Статева система

1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.

Жіноча статева система (systema genital femininum) складається з внутрішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine interna) – яєчники (ovarium), маткові труби (tubae uterinae), матка (uterus) і піхва (vagina) та зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine externa) – жіноча соромітна ділянка, або вульва (pudendum femininum, vulva) і клітор (clitoris).

2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника

Яєчники починають утворюватися на восьмому тижні ембріогенезу. Від обох статевих валиків у кожну первинну нирку вростають тяжі епітеліальних клітин – статеві шнури, у товщі яких містяться первинні статеві клітини – гоноцитобласти. Але при диференціації індиферентних статевих залоз у яєчники вони відразу розділяються на два первинні шари: зовнішній кірковий і внутрішній мозковий. Із залишків тіла первинної нирки, що утворене з мезенхіми, формується мозкова речовина яєчника. Первинні статеві клітини – гоноцитобласти поступово зміщуються з мозкової речовини у кору майбутнього яєчника. Від поверхневого епітелію статевого валика в кіркову речовину продовжують вростати статеві шнури. Мезенхіма поступово проростає через шнури, формуючи первинні фолікули. У кожному первинному фолікулі розміщений гоноцитобласт, оточений фолікулярним епітелієм. Фолікулярні клітини диференціюються з епітеліоцитів статевого валика, вони забезпечують живлення статевих клітин, продукують статеві гормони, що регулюють процеси формування жіночих статевих органів.

3. Розвиток маткових труб в ембріогенезі. Вади розвитку.

З верхніх парамезонефральних проток (проток Мюллера) утворюються маткові труби.

Вади розвитку: Дуже рідко відсутня одна або дві маткові труби, а також трапляється закриття їхнього черевного отвору або маткового вічка. Приблизно 20 – 25% випадків на торочках маткової труби є маленький пухирець (гідатида Морганьї), а в 15 – 20% випадках маткова труба має додаткові отвори.