3. Око: частини, топографія.

Око міститься в очній ямці черепа (орбіті). До ока належать очне яблуко із зоровим нервом та додаткові структури ока.

4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

На ранніх стадіях ембріогенезу частини очного яблука розвиваються з трьох зачатків — нервової трубки, ектодерми і мезенхіми. Джерелом розвитку очей у людини є очні міхурці (випинання стінки другого мозкового міхура), яку до тримісячного віку ембріона перетворюються у двостінні келихи. Внутрішня стінка келиха перетворюється на сітківку з паличковидними і колбочковидними зоровими клітинами. Його зовнішня стінка утворює зовнішній пігментний шар сітківки. З стебельця очного келиха утворюється зоровий нерв. Мезенхіма, що оточує келих, утворює судинну оболонку разом з райдужкою і війковим тілом, волокнисту оболонку, бере участь в утворенні склистого тіла. Передня частина волокнистої оболонки перетворюється на рогівку, задня — на щільну білкову оболонку.

Аномалії розвитку ока: колобоми (відсутність певної оболонки очного яблука), аніридія (відсутність райдужки), полікорія (наявність декількох зіниць), хоріодермія (білі дірки і плями у власне судинній оболонці), коректотопія (ексцентричне зміщення зіниці), альбінізм, залишкова зінична мембрана, афакія (відсутність кришталика), сферофакія (куляста форма кришталика), мікрофакія, біфакія, аплазія/гіпоплазія очного яблука, мікрофтальмія, анофтальмія, циклопія, синофтальмія…

5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

Очне яблуко має три оболонки і ядро. Три оболонки огортають ядро у такій послідовності : волокниста(tunicafibrosabulbi), судинна (tunicavasculosabulbi), внутрішня (tunicainternabulbi/retina).

6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

Волокниста оболонка очного яблука(tunicafibrosabulbi) виконує каркасну і захисну функцію. Має дві частини: рогівку (cornea) і білкову оболонку (sclera).Рогівкасвоїм канатом (limbus) з’єднується з білковою оболонкою, формує її борозну (sulcussclerae). В основі рогівки – її власна речовина (substanciapropria). Не містить судин. Білкова оболонка ззовні вкрита кон’юнктивою, зсередини – темною пластинкою (laminafusca). Її задня ділянка – решітчаста пластинка (laminacribrosa), крізь неї проходять пучки волокон зорового нерва. У товщі переходу склери в рогівку – венозна пазуха(канал Шлемма) (sinusvenosussclerae).

7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.

Судинна оболонка очного яблука (tunicavasculosabulbi) багата на пігмент і кровоносні судини. Поділяється на три відділи: власне судинна оболонка (choroidea; найбільша частина, відмежована пухким навколосудинним простором), війкове тіло (corpusciliare; в ньому розрізняються дві частини: війкове коло (містить війковий м'яз, забезпечує акомодацію) і війковий вінець (війкові відростки, що містять капіляри і продукують водянисту вологу камер очного яблука)), райдужка (iris; предня частина у вигляді диска з центральним отвором - зіницею, двома краями - зіничним і війковим, передньою і задньою поверхнями, малим і великим кільцями). Судинна оболонка виконує переважно трофічну функцію завдяки густим судинним сплетенням.