
- •2. Класифікація внутрішніх органів.
- •3. Слизова оболонка.
- •4. М’язова оболонка.
- •5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
- •8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
- •9.Ротова порожнина: присінок.
- •11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
- •12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
- •13. М’язи м’якого піднебіння
- •14.Язик (lingua/gloss).
- •15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
- •16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
- •17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
- •18. Молочні зуби
- •19. Ротові залози: класифікація. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-функціональна характеристика.
- •20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
- •21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
- •22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
- •23.Зів (fauces). Межі, сполучення
- •25, 26. Глотка (pharynx). Топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. Будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
- •29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.
- •31. Ділянки передньої черевної стінки.
- •32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.М’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.
- •35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
- •36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
- •37. Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.
- •38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
- •39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
- •40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
- •41.Товста кишка: будовастінки (особливостібудовислизової, м’язової і серозноїоболонок), відношення до очеревини; Рентгенанатоміятовстої кишки.
- •42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
- •43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
- •45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
- •46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
- •47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
- •48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
- •49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
- •50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;
- •51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
- •52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
- •55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
- •57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
- •59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
- •Дихальна система
- •1.Які органи належать до дихальної системи?
- •2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
- •3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
- •4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
- •10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
- •11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
- •12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
- •13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;
- •14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
- •15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
- •16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
- •17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
- •18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
- •19. Корінь легені: топографія, склад.
- •20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
- •21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
- •22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
- •24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
- •25. Межі плевральних мішків.
- •26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
- •27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;
- •28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;
- •Сечова система
- •1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
- •2. Етапи розвитку нирки
- •3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
- •4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
- •5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
- •6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
- •7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
- •8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
- •9. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.,
- •10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
- •11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
- •12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
- •13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
- •14. Нирки: кровоносна система нирки.
- •15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
- •16. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на препаратах. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки. Рентгенанатомія нирки.
- •17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
- •18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
- •21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.
- •22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
- •Статева система
- •1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
- •2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
- •4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
- •4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
- •6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
- •7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
- •8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
- •10. Матка: частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції; параметрій; Рентгенанатомія матки.
- •11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
- •13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
- •14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
- •15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
- •17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
- •18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
- •19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
- •20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
- •21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?
- •19. Джерела і механізми розвитку над’яєчка, сім’явиносної протоки і сім’яного пухирця. Вади розвитку.
- •20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
- •21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
- •22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
- •27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
- •28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
- •31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
- •32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
- •35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
- •37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
- •38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
- •43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
- •46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
- •1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.
- •3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
- •4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості
- •6. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): селезінка, розвиток, топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, функції;
- •7. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): мигдалики топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
- •8. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
- •9. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): лімфатичні (лімфоїдні) вузли, класифікація, топографія, будова, функції
- •10. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.
- •11. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.
- •12. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): червоподібний відросток: топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах
- •13.Основні ознаки ендокринних залоз:
- •Анатомія спинного мозку
- •1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
- •5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
- •5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
- •10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.
- •22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
- •1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
- •2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
- •3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
- •4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
- •5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
- •6. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.
- •7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
- •8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
- •9. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.
- •10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
- •13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
- •14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
- •15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
- •16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
- •17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
- •2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
- •3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
- •5. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •6. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
- •8. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •9. Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •10. Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •11. Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •12. Центральна частина бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
- •13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
- •63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
- •64. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.
- •65.Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.
- •66. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.
- •67. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.
- •68. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.
- •69. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.
- •70. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.
- •71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
- •73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
- •75. Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.
- •77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
- •78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
- •79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
- •80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
- •81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
- •82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
- •83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
- •84. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).
- •86. Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).
- •87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
- •88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
- •89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
- •90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
- •1. Орган нюху: будова, функції.
- •2.Орган смаку: будова, функції.
- •3. Око: частини, топографія.
- •4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
- •5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
- •6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
- •7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
- •8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
- •9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
- •10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
- •11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
- •12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
- •13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
- •15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
- •16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
- •17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
- •18. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.
- •19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
- •20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
- •21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
- •22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
- •23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
- •24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.
- •25.Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.
- •26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
- •33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
- •34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
- •35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
- •36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
- •37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
- •38. Провідні шляхи слухового аналізатора.
- •39. Провідні шляхи рівноваги (вестибулярного апарата).
Анатомія спинного мозку
23. Біла речовина спинного мозку складається з мієлінізованих нервових відростків, які можуть бути: асоціативними ( зв'язок сегментів, половини спинного мозку), комісуральними ( зв'язок половин спинного мозку), проекційними (обопільні зв’язки спинного та головного мозку). Перша система (коротких волокон) відноситься до власного апарату спинного мозку. Короткі пучки склад. з висхідних і низхідних волокон і з’єднують сусідні ділянки сірої р-ни на різних рівнях (аферентні і вставні нейрони). Власні пучки починаються від інтернейронів сірої р-ни спинного мозку та колатералей волокон задніх корінців. Забезпечення інтра- та інтерсегментальних рефлексів. Короткі пучки асоціативних волокон, з'єднують ділянки спинного мозку.
24. Асоціативні волокна: короткі, довгі доцентрові (чутливі, аферентні), довгі відцентрові (рухові, еферентні). Дві системи довгих волокон складають провідниковий апарат двосторонніх зв'язків з головним мозком. Довгі волокна оточують власні пучки, захоплюють ділянки білої речовини між власними пучками та поверхнею мозку. Висхідні довгі волокна йдуть від інтернейронів сірої р-ни і від волокон задніх корінців. Низхідні йдуть від головного мозку.
25. Передній канатик. Довгі волокна утв. лише один аферентний шлях - tractus spinothalamicus anterior, решту складають еферентні шляхи: tractus corticospinalis anterior(пірамідний) імпульси свідомих рухів, tractus tectospinalis anterior (екстра пірамідний) несвідомі рухи, tractus reticulospinalis et vestibulospinalis ( збереження рівноваги, координація рухів), дорсальний повздовжній пучок – вегетативний еферентний шлях.
26. Бічний канатик. У складі багато аферентних і еферентних шляхів, також волокна власного сегментарного апарату, вегетативні шляхи. Висхідні: задній і передній спиномозково-мозочкові шляхи ( Флексіга і Говерса)(пропріоцептивна несвідома чутливість мозочкового напрямку), спинномозково-покрівельний шлях (зв’язує спинний мозок із середнім), бічний спинномозково-таламічний шлях (проводить імпульси больової і температурної чутливості). Низхідні: бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) (імпульси свідомих рухів), таламо-спинномозковий шлях (екстра пірамідний) імпульси несвідомих рухів, положення тіла), червоноядерно-спинномозковий(екстра пірамідний)(імпульси несвідомих рухів, тонусу м’язів), оливо-спинномозковий (екстра пірамідний)(імпульси рефлекторної координації рухів), присередній повздовжній пучок – співдружні рухові реакції очей, голови, шиї, тулуба.
27. Задній канатик. Висхідні провідні шляхи: нижній і клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха) - це аферентні шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. Система низхідних шляхів може бути віднесена до власного сегментарного апарату спинного мозку(між пучковий пучок, городково-крайовий пучок). Тонкий та клиноподібний пучок (аферентні), задній власний пучок(прилягає до сірої речовини).
28. Спинномозковий вузол (ганглій) – загальна назва нервових вузлів спинномозкових нервів. Разом з гангліями черепно-мозкових нервів відносяться до чутливих нервових вузлів. Має веретеноподібну форму, оточений капсулою. Містить тіла аферентних псевдо уніполярних нейронів, що розміщені групами на периферії, центральна частина зайнята відростками цих нейронів і прошарками ендоневрія. Нервові клітини спинномозкових вузлів оточені шаром гліальних клітин – мантійні гліоцити. Дендрити нейронів аферентної частини змішаних спинномозкових нервів йдуть на периферію, закінчуються там рецепторами. Аксони еферентної частини у складі заднього корінця йдуть у спинний мозок.
29. Задній корінець – сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок(вхід інформації в ЦНС). Входить в задньобічну борозну, має відрости аферентних нейронів, тіла яких лежать у спинномозкових вузлах.
30. Передній корінець виходить зі спинного мозку і має триваріантний волоконний склад: сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку( на рівні сегментів С1-С7, L3-L5, S1, S5, Co1), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів(прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної речовини(ядра) (на рівні C8-L2,L3), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів нейроцитів парасимпатичних крижових ядер.
31. Спинномозковий нерв з’єднується зі спинним мозком за допомогою заднього чутливого корінця і переднього рухового корінця. Кожен задній корінець має потовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва ( аксон до спинного мозку, дендрит на периферію) – це сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів. Передній корінець – це сукупність аксонів моторних мультиполярних клітин переднього стовпа та (на рівні C8-L2, S2-S4) аксонів вегетативних мультиполярних клітин проміжного стовпа спинного мозку. Передні і задні корінці одного рівня з’єднуються і утворюють стовбур спинномозкового нерва.
32. Оболонки спинного мозку – 3 сполучнотканинні: тверда(зовнішня), павутинна (середня) м’яка (внутрішня). Вони продовжуються краніально і обгортають вже головний мозок як його оболонки. М’яка щільно прилягає до поверхні спинного, повторює його рельєф, є носієм кровоносних судин. Над нею міститься павутинна, а між ними підпавутинний простір(де спинномозкова рідина, пункція Л3-Л4). Муж павутинною і твердою – підтвердооболонний простір. Над твердою - надтвердооболонний простір, де міститься внутрішнє венозне сплетіння і жирова тканина.
33. Спинний мозок фіксується наступними структурами: проміжною шийною перегородкою, зубчастими зв’язками, всіма оболонками корінців спинномозкових нервів, кінцевою ниткою.
. Анатомія головного мозку