5.3. Транслітерація грецької літери 

В українській мові існує проблема написання слів, запозичених з грецької мови та з єврейської (через грецьку), з літерою . Адже практика передачі (читання) грецької букви θ має довгу й досить суперечливу історію. У візантійський період греки свою літеру θ вимовляли як міжзубний приголосний звук. Його слов’яни сприймали то як т, то як ф. У найдавніших старослов’янських текстах на місці θ, напевне, читали т, бо в цих пам’ятках найчастіше на місці зазначеної літери проти етимології писали са́ме т: Тадей, Тома, Марта, Витанія тощо. Випадки передачі θ через ф у старослов’янських пам’ятках надзвичайно рідкісні. У пам’ятках української мови найдавнішої доби частіше зустрічаємо ф на місці θ, проте, хоча й не так часто, траплялися випадки написання т на місці θ.

У XVI - XVIІ ст. ст., правдоподібно, під впливом латинської вимови, в українській мові активізується вимова θ як т паралельно із ф у словах грецького походження. Після переходу більшої частини українських земель до складу Росії в українських школах, що були на цій частині України, закріпилися форми з ф (як і в російській мові): арифметика, ефір, міф і под. На західноукраїнських теренах, що перебували у складі Австро-Угорщини, закріпилися форми з т: аритметика, анатема, етер, міт тощо.

Таким чином, у більшості слів на місці грецької  у нас усталилася вимова і написання т: бібліотека, етика, метод, патетика, ритм, театр, трон і т.д., у меншій кількості — ф: анафема, дифірамб, ефір, міф та ін. У той самий час у західноукраїнській мовній практиці традиційно вимовляють анатема, етер, міт тощо. В іменах людей зі звуком  у нас закріпилися паралельні фонетичні варіанти: Агафангел — Агатангел, Атанасій – Афанасій, Афіна — Атена, Марфа — Марта, Мефодій — Методій, Феодосій — Теодосій, Федір — Теодор, Тадей — Фадей, Тимофій — Тимотей, Матвій — Матій, Саваоф — Саваот і т.ін.

Враховуючи наявну варіантність мовної практики (історично сформовану), рекомендуємо у словах з літерою , запозичених з грецької мови, дозволити паралельний вжиток ф і т: Гефсиманія — Гетсиманія, Голгофа — Голгота і т. д. Проте в разі прийняття паралельного використання ф і т слід послідовно дотримуватися однієї системи транслітерації в межах одного видання: Методій, Теодосій Печерський, Естера, Атос, етер, міт, Атенагор Атенський і т. д. або Мефодій, Феодосій Печерський, Есфір, Афон, ефір, міф, Афінагор Афінський і т.д.

Форма згідно з чинним правописом	Можлива варіантна форма
Агафангел	Агатангел
анафема	анатема
Арефа	Арета
Аримафея	Ариматея
Афанасій	Атанасій
Афінагор	Атенагор
Афіни	Атени
Афон	Атон
Варфоломей	Вартоломей
Вифанія	Витанія
Вифезда	Витезда
Вифлеєм
Вифсаїда	Витсаїда
Виффагія	Витфагія
Віфінія	Вітінія
Гаввафа	Гаввата
Гефсиманія	Гетсиманія
Голгофа	Голгота
Голіаф	Голіат
Далмануфа	Далманута
Есфір	Естер
ефіопський	етіопський
Єффай	Єфтай
Йоафам	Йоатам
кафедра	катедра
Коринф	Коринт
коринф’янин	коринтянин
Левіафан	Левіатан
Ліфостротон	Літостротон
Мааф	Маат
Марфа	Марта
Маттат	Маттаф
Матфан	Маттан
Матфат	Маттат
Матфей	Матей29
Мафусаїл	Матусаїл
Мефодій	Методій
міф	міт
Нафан	Натам
Нафанаїл	Натанаїл
Неффалим	Нефталим
Німфан	Німтан
Руф	Рут
Саваоф	Саваот
Самофракія	Самотракія
скиф	скит
Сосфен	Состен
Тавіфа	Тавіта
Тимофій	Тимотей
Фавор	Тавор
Фаддей	Таддей
Фамара	Тамара
Фара	Тара
Февда	Тевда
Феодор	Теодор
Феодосій	Теодосій
Феофан	Теофан
Феофіл	Теофіл
Феофілакт	Теофілакт
Фома	Тома