5. Правописні вказівки

У зв’язку з тим, що значна частина українських біблійних та богословських термінів запозичена з грецької мови (цей процес тривав століття), існує чимало розбіжностей у підходах до передачі грецьких звуків в українській мові.

Перші спроби реконструювати фонетику давньогрецької мови зробили вчені-гуманісти епохи Відродження Еразм Роттердамський (1467 - 1536) та Йоганн Рейхлін (1455 - 1522).

Еразмова вимова (β – [б], η – [е], θ – [т], υ – [ю, у]) ґрунтується на латинській транскрипції грецьких слів і запозичень з грецької мови. Еразмова система читання прийнята у класичній філології. На її основі створена майже вся наукова лексика грецького походження.

Вимова Рейхліна (β – [в], η – [і], θ – [ф], υ – [і]) зорієнтована на середньовічну візантійську дикцію. За Рейхліновим читанням усі дифтонги були монофтонгізовані²⁷. Це правило було характерним для середньовічної грецької мови і зберігається в сучасній новогрецькій мові. В українських перекладах грецьких текстів Біблії, як правило, використовують елементи обох систем, що спричиняє певні неузгодженості в передачі грецьких звуків в українській мові.

5.1. Адаптація термінів грецького походження на -

В українській богословській термінології існує чимало запозичених з грецької мови слів із закінченням -. При перенесенні їх в українську мову можливі різні варіанти адаптації грецького -:

1. Грецьке - зберігається (в іменників II відміни чоловічого роду твердої групи: апокаліпсис, синтаксис та ін.).

2. Грецьке - редукується до звука [з] або [с']. У таких випадках: запозичені іменники належать:

а) до I відміни (закінчення -а: гіпотеза, криза, теза та ін.);

б) до II відміни (нульове закінчення: аналіз, анамнез, синтез та ін.);

в) до III відміни (нульове закінчення: єресь, іпостась).

Оскільки українській мові більш властиві форми жіночого роду із закінченням -а, то богословські терміни, які походять з грецьких слів із закінченням -, варто вживати в такій формі (аскеза, генеза). Ті терміни, форма вживання яких засвідчена словниками української мови (апокаліпсис, екстаз, катарсис, синопсис і т. ін), варто залишити в узвичаєній формі.

Рекомендуємо:

анамнеза

Апокаліпсис

апокатастаза

аскеза

генеза

гноза

екзегеза

екстаз

епіклеза

єресь

іконостас

іпостась

катарсис

катехизис

кеноза

метемпсихоз

перихорезис

праксис

синопсис

5.2. Транслітерація початкової йоти перед голосним у словах, запозичених з грецької мови

В українській мові існує група слів, запозичених з грецької мови, які в грецькій мові починалися з йоти та голосного звука. Деякі з цих слів швидко адаптувалися в українській мові, і початкова йота стала передаватися як [й], а деякі слова згідно з чинним правописом досі пишемо з літери і.

Рекомендуємо поширити правило транслітерації початкової йоти на всі слова грецького походження, які в оригіналі мають початкову йоту перед голосним. Те саме правило стосується слів єврейського походження, які увійшли в українську мови через грецьку. Традиційні географічні назви, які узвичаїлися в мовній практиці, рекомендуємо не змінювати.

Форма з йотацією початкового голосного (рекомендована)	Форма без йотації початкового голосного
Єзавель	Ієзавель
Єзекиїл	Ієзекиїль
єрарх	ієрарх
єрархія	ієрархія
єрей	ієрей
Єремія	Ієремія
Єрихон	Ієрихон
єромонах	ієромонах
Єронім	Ієронім
Єрусалим	Ієрусалим
Єссей	Ієссей
Єфтай	Ієфтай
Єхонія	Ієхонія
Ісая	Ісайя
Йоаким	Іоаким
Йоан28	Іоан
Йоанан	Іоанан
Йосаф	Іосаф
Йоатам	Іоатам
Йов	Іов
Йовід	Іовід
Йода	Іода
Йоіл	Іоїль
Йона	Іона
Йоппія	Іоппія
Йорам	Іорам
Йордан	Іордан
Йосаф	Іосаф
Йосафат	Іосафат
Йосиф	Іосиф
Йосія	Іосія
Юда	Іуда
юдаїзм	іудаїзм
юдей	іудей
Юдея	Іудея
Юст	Іуст
Юстин	Іустин
Яір	Іаір
Яків	Іаків
Ямврій	Іамврій
Янній	Іанній
Ярет	Іарет
Ясон	Іасон