75. Розкрийте поняття «соціальна технологія».Типи та види соціальних технологій.

Соціальні технології — це специфічний соціальний інститут інновацій і соціальної творчості, організації і самоорганізації різних видів соціальної діяльності і соціальної взаємодії, прогнозування і діагностики параметрів соціальних процесів.

Соціальні технології — це також процес цілеспрямованого впливу на соціальний об’єкт, зумовлений необхідністю і потребою одержання заданого результату. У цьому плані технологічність впливу наповнена такими поняттями, як етапність, процедурність, операційність. На підставі такого бачення, соціальні технології характеризують як визначену соціальну прагматику, яка вибудовує мету, засоби і результат соціальної діяльності. Координація І субординація мети, засобів і результатів припускають варіативність, урахування безлічі факторів, моделювання і проектування, систему критеріїв і оцінок, соціальні версії і сценарії, ідентифікатори, методи діагностики тощо.

Види.Соціальні технології суттєво відрізняються одна від одної за своїм змістом.

За масштабністю виділяють глобальні соціальні технології, що пов'язані з рішенням загальнолюдських проблем, із життєдіяльністю людей, їхньою соціальною захищеністю.

Регіональні технології вивчають реалізацію і закономірності територіального соціального життя.

Колективні (групові) технології орієнтовані на регуляцію соціального життя в спільнотах (групах, трудових колективах).

Індивідуальні соціальні технології орієнтовані на вирішення типових соціальних проблем окремих індивідів.

Інноваційні соціальні технології спрямовані на створення і матеріалізацію нововведень у суспільстві, на реалізацію таких нововведень, що зумовлюють якісні зміни в різних сферах соціального життя, призводять до раціонального використання матеріальних та інших ресурсів у суспільстві.

Рутинні соціальні технології характеризуються такими методами впливу на соціальні процеси, що вирізняються малою наукоєм-ністю, використовують застарілі методи соціального впливу, не мотивують соціальний об'єкт і соціальну систему до вдосконалення та змін.

Інтелектуальні соціальні технології спрямовані на стимулювання розумової діяльності людей, розвиток їхніх творчих здібностей.

Соціальні технології згоди являють собою методи та шляхи досягнення згоди бшьшості населення у вирішенні найактуальніших питань громадського життя та їхньої взаємодії. До цього типу технологійналежать соціальні технології вирішення конфліктів, зокрема соціально-етнічних.

Можна виділити також соціальні технології за галузевим критерієм: у власне соціальному середовищі, в духовній, економічній галузі тощо.

Управлінські технології безпосередньо пов'язані зі здійсненням завдань соціальної роботи. До такого роду технологій можна віднести психологічні технології як засоби впливу напсихологічні процеси, властивості, явища, ставлення, волю особистості, міжособистісні взаємовідносини.

Типи

В теоретичній концептуалізації соціальних технологій важливе місце належить класифікації, виокремленню різновидів соціальних технологій.

Український соціолог В. Подшивалкіна виділяє соціальнітехнології за сферами впливу на соціальні процеси, а саме: 1) ті, щоформують певні соціальні процеси;

2) ті, що стимулюють(орієнтують на підтримку чи розвиток соціальних процесів);

3) ті, що стримують (ставлять певні межі соціальним процесам);

4) деструктивні (руйнівні), що спрямовані на підрив і усунення певних процесів.

Класифікацію соціальних технологій можна здійснювати й на більш системному рівні:

1. В залежності від рівня суспільних відносин, на якому розробляються та впроваджуються соціальні технології, їх поділяють на:

– макротехнології (технології макросистем: регіональні підсистеми суспільства, партії, великі соціальні групи та спільноти тощо);

− мезотехнології ("середній" рівень: місто, великий трудовий колектив тощо);

− мікротехнології, які використовуються на рівні невеликого об'єднання людей, суспільних мікропроцесів, а також технології самоорганізації, розраховані на розвиток особистісного потенціалу.

2. За спрямованістю соціальної діяльності соціальні технології

− технології формування соціальних систем (приміром, методи соціального проектування);

− технології, які мають за мету перетворення та розвиток соціальних систем;

− функціональні, розраховані на підтримку стабільності соціальних систем і процесів (наприклад, типові процедури управлінця, які спрямовані на вирішення соціальних проблем в діяльності організацій);

− технології соціальної боротьби як засіб захисту соціальних систем, мінімізації негативних явищ.

3. За типом соціального прогресу виділяють:

− економічні соціальні технології, що моделюють господарсько- економічну діяльність;

− політичні, які регулюють політичні процеси;

− власне соціальні, що регулюють соціальну сферу суспільства;

− культурологічні, які представляють процеси та явища в сфері культури;

− екологічні, які спрямовані на оптимізацію соціоприродної взаємодії;

− духовно-ідеологічні, за допомогою яких моделюють ідеологічні та духовні процеси;

− комплексні, що відображаються явища в усіх сферах їх вияву;

− інформаційні, що відображають інформаційні процеси;

− управлінські, які спрямовані на оптимізацію управлінських

процесів.

4. За характером впливу виділяють соціальні технології:

− формуючі, які спрямовані на формування певних соціальних процесів;

− стримуючі, що створюють певні межі соціальних процесів;

− стимулюючі, що розраховані на підтримання або розвитокпозитивних соціальних процесів;

− деструктивні (руйнівні), які спрямовані на підрив та усунення певних процесів.

5. За ступенем новизни виділяють такі соціальні технології:

− інноваційні, що являють собою нововведення;

− традиційні, які є апробованими та сталими формами діяльності;

− ретро (рутинні), що запозичені із минулого.

6. За масштабом об'єкта технологізації є такі соціальні технології:

− глобальні, що врегульовують сучасні глобальні процеси сучасної цивілізації;

− континентальні, які спрямовані на вирішення проблем континенту;

− технології трансформації підсистем суспільства, що моделюють зміни конкретних підсистем;

− національні, що спрямовані на вирішення проблем в масштабах країни;

− технології трудових асоціацій, які розраховані на врегулювання різних аспектів життєдіяльності трудового колективу;

− технології оновлення суспільства, що означають зміни соціально-економічної системи суспільства;

− технології людського капіталу, які спрямовані на розвиток особистості, людського потенціалу.

7. За цільовою орієнтацією:

− оперативні, які спрямовані на досягнення та вирішення поточних цілей та завдань;

− тактичні, на основі яких досягаються найближчі цілі в конкретній ситуації;

− стратегічні, які вирішують віддалені завдання на відносно тривалих етапах розвитку.

8. 3а типом функцій є такі технології:

− пізнавальні, що уособлюють собою деякі алгоритми пізнання;

− управлінські, що здійснюють процес управління;

− діагностичні, що забезпечують діагностику соціальних проблем;

− інформаційні, які забезпечують отримання, переробку, передачу та зберігання інформації;

− ігрові, які є засобом імітації реальної діяльності;

− діяльнісні, які уособлюють моделі певних видів діяльності;

− миротворчі, що зорієнтовані на мирне вирішення соціальних проблем;

− технології протиборства, що забезпечують перемогу в боротьбі.

9. За ступенем жорсткості та здатності до саморозвиткурозрізняють соціальні технології:

− адаптивні, які пристосовуються до умов, що змінюються;

− жорсткі, детерміністські, схеми яких є однозначними;

− ті, що розвиваються і які здатні до саморозвитку,кардинального оновлення структур і функцій.