54.Охарактеризуйте суб’єктивні та об’єктивні фактори перетворення людини на жертву соціалізації

І) Об’єктивні:

1. Природно-кліматичні умови (суворі або нестійкі кліматичні умови здійснюють негативний вплив на розвиток, здоров’я і психіку людини; екологічні особливості місцевості можуть призвести до утворення геопатогених зон в межах яких у жителів розвиваються специфічні хвороби або певні психічні стани (дегресії, агресії); особливо це стосується зон екологічного забруднення – підвищеного рівня радіації, загазованості, високого шумового рівня. Все це призводить до росту або до збільшення антисоціальних проявів.

2. Суспільство і держава: умови життя і соціалізації незахищених верств населення є різним в різних країнах, що зумовлюється різним рівнем економічного розвитку і соціальної політики держави, тобто:

1) типом системи соціальної допомоги і захисту;

2) рівнем інвестицій в сферу соціального захисту;

3) наявності і дієвості законодавства, яке визначає обов’язки інститутів, що впроваджують соціальну політику і слідкують за дотриманням прав громадян.

4) рівнем соціокультурного розвитку суспільства;

5) відношення до мігрантів (толерантного ставлення, впровадження заходів економічного захисту, а також реального соціально-психологічного та культурного захисту);

6) рівня розвитку суспільних відносин.

3. Особливості мікро соціуму в якому існує людина чи група людей:

1) економічні умови життя;

2) виробнича і рекреативна (обслуговуюча) інфраструктура;

3) соціально-професійна структура населення;

4) демографічна ситуація в даній місцевості;

5) культурний рівень;

6) соціально-психологічний клімат в даному мікро соціумі.

ІІ. Суб’єктивні (індивідуальні особливості на індивідуальному та особистісному рівнях):

1. На індивідуальному рівні віктимізація залежить від генетичної схильності до проблемної або саморуйнівної поведінки.

2. На особистісному рівні віктимізація залежить від ступеня стійкості особистості, рівня розвитку рефлексії та саморегуляції, наявності ціннісних орієнтацій, а також екстернальності і інтернальності. Екстернальність – це схильність людини зумовлювати те, що сталося дією зовнішніх обставин. Інтернальність – це схильність приймати відповідальність за свої вчинки на самого себе.

Суб’єктивні фактори є дуже важливими, оскільки дія їх залежить від власної психіки самої людини.

55.Охарактеризуйте сфери діяльності та спеціалізації соціального педагога

Сфери діяльності соціального педагога.

Це означає, що головною сферою діяльності соціального педагога є соціум (сфера найближчого оточення особистості, сфера людських відносин). При цьому пріоритетним (особливо в сучасних умовах) є сфера відносин в сім'ї і її найближчому оточенні, за місцем проживання. Соціальний педагог працює з дітьми, їх сім'ями, сімейно-сусідським оточенням і мета його діяльності - організація профілактичної, соціально-значимої діяльності дітей і дорослих в соціумі. У завдання практичної діяльності соціального педагога входить дуже широка сфера діяльності від безпосередньої роботи з дитиною, що мають проблеми з соціалізацією в навколишньому суспільстві до всіх соціальних організацій та соціальних інститутів, що беруть участь у соціальному вихованні підростаючого покоління.

В залежності від профілю місцем роботи соціального педагога можуть бути:

· Соціально-педагогічні служби освітніх установ (дошкільних загальноосвітніх установ, установ додаткової освіти, загальноосвітніх шкіл, спеціальних корекційних освітніх установ, ліцеїв, гімназійх, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, середніх спеціальних навчальних закладів, вузів);

· Соціальні служби спеціалізованих установ (центрів реабілітації, соціальних притулків);

· Служби муніципальних органів (органи опіки та піклування, центрів соціальної психолого-педагогічної допомоги, відділів щодо соціального захисту населення, відділень соціальної допомоги сім'ї і дітям).

Таким чином, соціальний педагог:

- Організовує виховну роботу в класі, групі, гуртожитку, на курсі, потоці, у взводі освітніх установ, спрямовану на формування загальної культури особистості, адаптацію особистості до життя в суспільстві, повага до навколишньої природи;

- Вивчає психолого-педагогічні особливості особистості і її мікросередовища, умови життя, виявляє інтереси і потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці і своєчасно надає соціальну допомогу та підтримку навчаються і вихованцям;

- Виступає посередником між особистістю і освітнім закладом, сім'єю, середовищем, органами влади;

- Сприяє реалізації прав і свобод учнів, створенню комфортної та безпечної обстановки, забезпечення охорони їх життя і здоров'я;

- Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей учнів у позаурочний час;

- Взаємодіє з учителями, батьками (особами, які їх замінюють), фахівцями соціальних служб, сімейних і молодіжних служб зайнятості та інших служб у наданні допомоги учням, дітям, які потребують опіки та піклування, дітям з обмеженими фізичними можливостями, а також потрапили в екстремальні ситуації ;

- Бере участь в розробці, затвердженні та реалізації освітніх програм установи, несе відповідальність за якість їх виконання в межах своєї компетенції.

Професія соціального педагога має ряд спеціалізацій. Спеціалізація може визначатися, типом і видом установи в якому здійснює свою діяльність соціальний педагог, потребами конкретного соціуму (міста, району, села).

За профілем діяльності соціального педагога розрізняють такі спеціалізації:

соціальний педагог по роботі з сім'єю;

соціальний педагог - керівник дитячих об'єднань і організацій;

соціальний педагог - організатор культурно-дозвіллєвої діяльності та ін

В даний час розрізняють тільки одну спеціалізацію «соціальний педагог по роботі з сім'єю»

За іншими даними підставою для визначення спеціалізації може служити певна категорія людей, на роботу, з якої зорієнтований соціальний педагог. Відповідно до цього існують наступні спеціалізації:

соціальний педагог по роботі з підлітками-девиантами;

соціальний педагог по роботі з інвалідами;

соціальний педагог по роботі з сиротами;

соціальний педагог по роботі з біженцями;

соціальний педагог - геронтолог і ін

У реальній практиці соціальний педагог не працює ні з біженцями, ні з безробітними і з літніми людьми. Цими категоріями займається фахівець з соціальної роботи.

Спеціалізація може бути пов'язана також з місцем роботи. В залежності від цього визначають спеціалізації: шкільний соціальний педагог; соціальний педагог установи додаткової освіти; соціальний педагог в дитячому будинку і т. д. Цей підхід найбільш характерний для сучасної ситуації.

Розглядаючи діяльність соціального педагога, в першу чергу, варто звернути увагу на те, що в даний час відбувається суттєве непорозуміння відмінності функціонала соціального педагога від фахівця з соціальної роботи та соціального працівника.