50. Охарактеризуйте сім’ю як інститут виховання: функції, класифікація, особливості снування на сучасному етапі.

Сім'я — це одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства. Сім'я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

Головне призначення сім’ї — забезпечення соціальної і культурної безперервності розвитку суспільства.

Як соціальний інститут сім’я виконує перш за все репродуктивну функцію, тобто функцію дітородіння, відтворювання населення. Вона не обмежується біологічним продукуванням, а має соціальний характер, оскільки передбачає не тільки народження дитини, а і відтворювання, виховання людини, яка б відповідала сучасному рівню розвитку суспільства.

3 репродуктивною функцією тісно пов’язана виховна функція сім’ї, адже сім’я забезпечує спадковість в розвитку культури, бере участь в збереженні і передачі молодому поколінню духовних цінностей і трудових звичок.

Сім’я забезпечує первинну соціалізацію дитини, вводить її в складний світ соціальних зв’язків, прищеплює їй звички, формує погляди, моральні установки, цінності.

Сім’я виконує економічну, матеріально-виробничу, господарсько-побутову функцію, тобто функції накопичення матеріальних благ і передачі наступним поколінням.

Сім’я виконує рекреативну, тобто “відновлюючу” функцію, або функцію емоційної стабілізації і психологічної терапії. В сім’ї ми одержуємо допомогу, підтримку, знімаємо те напруження, яка виникає в процесі соціальних контактів.

Сім’ї властива також комунікативна функція, оскільки вона задовольняє потребу людини в спілкуванні на основі взаєморозуміння і взаємо підтримки, і, разом з тим, в ізоляції, самотності.

Сім’я виконує також регулятивну функцію, зокрема, здійснює функцію моральної регламентації поведінки членів сім’ї в спілкуванні одного з іншим і оточуючими людьми, функцію регуляції сексуальної поведінки. Врешті решт тільки відчуття приналежності до сім’ї “коректує” поведінку на роботі і в спілкуванні з іншими людьми.

Іноді дослідники сім’ї називають також феліцитативну функцію, адже саме сім’я дає людині відчуття щастя.

Всі соціальні функції сім’ї задовольняють і особисті потреби. Так, функція відтворювання задовольняє потребу в дітях, в батьківстві, у вихованні дітей. Економічна і господарсько-побутова функції задовольняють потреби в господарсько-побутових послугах, матеріальній допомозі.

Функція соціалізації виявляється в таких індивідуальних функціях як духовне взаємозбагачення членів сім’ї, функція дозвілля задовольняє потреби в загальному дозвіллі, а функція емоційної стабілізації і психологічної терапії забезпечує отримання психологічного захисту, емоційної підтримки в сім’ї, задоволення потреби в особистому щасті, любові.

На реалізацію функцій впливають особливості періодів життєдіяльності сім’ї. Як правило, виділяють такі періоди життєдіяльності:

Перший — від вступу до шлюбу до народження першої дитини.

Другий закінчується з вступом дитини в школу.

Третій завершується досягненням соціальної зрілості останньою дитиною.

Останній, четвертий, починається створенням власної сім’ї останньою дитиною.

Класифікація сім’ї.

1.По сімейному стажу подружжя. Тут виділяють сім'ї: · Сім'я молодят. Це тільки що народжена родина, сім'я в медовий період, який триває у різних людей різний час. Типовим станом для такої сім'ї є стан ейфорії: у них ще не розвіялися райдужні мрії, надії, плани, нерідко відірвані від реальності. У них ще все попереду, їм все зрозуміло, в житті для них все просто. І вони ще впевнені, що вдвох можуть гори звернути. · Молода сім'я - наступна стадія (у одних через півроку-рік, а в інших набагато раніше, якщо медовий період скорочується). Це сім'я, що зіштовхнулася з першими, для них несподіваними перешкодами. Тут подружжя раптом на власному досвіді відкривають, що одного кохання замало. З'являються перші суперечки, прагнення змінити, переробити його. · Сім'я, чекає дитину. На цей ступінь піднімається молода сім'я, яка чекає первістка. В цей час помітно змінюється чоловіка, невпізнанним стає батько. Дбайливість молодого чоловіка по відношенню до дружини не знає кордонів. · Сім'я середнього подружнього віку (від трьох до десяти років спільного проживання). Це найбільш небезпечний період її життя. Тому що саме в ці роки з'являються нудьга, одноманітність, стереотипність у взаєминах подружжя, розпалюються конфлікти і на означений період припадає біль-шінство розлучень. · Сім'я старшого подружнього віку (10-20 років). Морально-психологічне благополуччя подружжя на цьому етапі багато в чому залежить від багатства їх особистостей, взаємної поступливості. літні подружні пари. Цей різновид сімей виникає після вступу в шлюб їхніх дітей, поява онуків.

2.По кількості дітей виділяють такі різновиди сімей: · Бездітні (інфертильності) сім'ї, де протягом 10 років спільного проживання не з'явився дитина. Кожна третя сім'я з цієї групи розпадається з ініціативи чоловіків. · Однодетная сім'я. Таких сімей в містах 53,6%, а в селі - 38-41,1%. З цих сімей розпадається приблизно кожна друга. Але якщо така сім'я зберігається, то педагогічні можливості її, умови росту, розвитку дитини недостатньо сприятливі. Багато соціологи відзначають у цих людей безвідповідальність, відсутність працьовитості і егоцентризм. · Малодітна родина (сім'я з двома дітьми). Стабільність сім'ї з народженням другої дитини зростає, за спостереженнями соціологів в 3 рази. · Багатодітна сім'я - такою нині вважається сім'я, в якій троє і більше дітей.

3. За складом сім'ї. · Неповна сім'я - коли в сім'ї є лише один батько з дітьми. Це відбувається або в результаті смерті одного з подружжя, або в результаті розлучень, але нерідко і в результаті позашлюбного народження дитини, а то й усиновлення самотньою жінкою чужої дитини. Діти в цих сім'ях відрізняються великою самостійністю, кмітливим і емоційністю. · Окрема, проста сім'я (нуклеарна) Її утворюють подружжя з дітьми або без дітей, живуть окремо від батьків. Вони володіють повною самостійністю і тому організують своє життя так, як їм хочеться самим. Тут складені найкращі умови для самовираження, прояв здібностей, особистісних якостей кожного з подружжя. · Складна сім'я (розширена) - складається з представників кількох поколінь. Нині, за даними соціологічних досліджень, приблизно до 70% молодих подружжя віком до 20 років проживають у таких сім'ях. У такій родині краще налагоджений побут, у молодих більше вільного часу, рідше трапляються великі сварки. Разом з цим в подібних сім'ях нерідко постає питання про розлучення з батьками - через втручань деяких з них в життя своїх дітей, дріб'язкової опіки над ними, через природне прагнення молоді до самостійності. · Велика сім'я, що складається з трьох і більше подружніх пар (батьківська пара і кілька дітей із своїми сім'ями). Але сучасній людині, перевантаженим вимушеним спілкуванням на виробництві, вони мало підходять. 4. За типом верховенства сім'єю. Розрізнять два основні різновиди сім'ї: · Егалітарна (рівноправна) сім'я. За даними соціологічних досліджень, таких у нас налічується 60-80% від загального числа сімей. Найбільше вони поширені у великих містах. Розподіл домашніх обов'язків тут здійснюється демократично, залежно від того, у кого та чи інша робота виходить краще. Боротьби за владу не відбувається, тому що подружжя орієнтовані на інтереси сім'ї і не прагнуть командувати один одним. · Другий різновид - авторитарна сім'я, заснована на беспрекослов-ном покорі одного члена сім'ї іншому. Із загальної маси сімей за деякими даними одну шосту частину складають сім'ї Матріархатні типу, а одну восьму - патріархатного типу. Сім'ї цього типу досить часто шматують боротьбою за владу і тому повні всіляких конфліктів, найчастіше дрібних. Але серед них зустрічаються і досить мирні сім'ї, коли підлеглого цілком влаштовує його роль. . За однорідності соціального складу. · Соціально гомогенні (однорідні). Таких у нас, за даними соціологічних досліджень, приблизно 70% від загального числа сімей. У цих сім'ях чоловік і дружина, і їх батьки належать до однакових верствам суспільства: всі вони робочі або всі службовці. Належність до одного культурно-професійного шару забезпечує краще взаєморозуміння і між подружжям, і між ними і батьками, тому атмосфера в таких сім'ях зазвичай спокійна. Але ця ж спільність походження, інтересів, місця роботи не дає людям відключиться в родині від виробничих проблем після трудового дня. · Соціально гетерогенні (різнорідні). Їх нараховують 30% від загальної маси сімей. Подружжя в них мають неоднакове освіту, різні професії, спільних інтересів виробничого плану тут зазвичай набагато менше. Егалітарний відносини тут зустрічаються менше, переважають авторитарні. Та й з батьками кожного з подружжя стосунки звичайно складаються негладко. У той же час тут дуже висока сімейна активність, частіше спостерігається прагнення до самоосвіти подружжя, тому що неоднаковість освітнього рівня стимулює відстаючого.

6. За якістю стосунків у сім'ї. · Благополучні, які, за словами Толстого, все <схожі один на одного ». · Стійкі · Проблемні. Тут частенько немає взаєморозуміння, спалахують сварки та конфлікти. · Конфліктні, де сім'ї не задоволені своїм сімейним життям, і тому ці сім'ї не стабільні. · Соціально неблагополучні, в яких культурний рівень досить низький, поширене пияцтво. · Дезорганізовані сім'ї, де процвітає культ сили, панування-ющим почуттям є страх, кожен член сім'ї живе сам по собі. 7.По типу споживацької поведінки. · З фізичним ухилом, де на першому місці зазвичай стоять проблеми біологічного існування: їжа, одягу займають всі інтереси членів сім'ї не від її злиднів, а від рівня значущості для них цих цінностей · З інтелектуальним типом поведінки - ці сім'ї по матеріальної забезпеченості можуть зовсім не відрізнятися від першого типу сім'ї, але їх члени набагато частіше воліють мати хорошу книгу, ніж ласе блюдо. · Змішаний тип сім'ї, в якому гармонійно поєднуються інтереси, потреби матеріальні і навіть фізіологічні з інтересами духовними. 8.По особливими умовами сімейного життя. · Студентське життя. Особливість такої сім'ї - відсутність житла у молодого подружжя, хронічний брак грошей, майже повна матеріальна залежність від батьків. У той же час ці сім'ї відрізняються великою згуртованістю, активністю. Тут твердо вірять у краще майбутнє. · Дистантних сім'ї. Про них вже згадувалося вище, коли йшлося про існування шлюбу без сім'ї. Це, наприклад, сім'ї моряків, великих спортсменів, артистів. Тут сім'я значною мірою номінальна, оскільки подружжя більшу частину часу не живуть разом. Тут набагато більше небезпеки подружньої невірності і розвалу сім'ї на цій основі. Хоча іноді такі сім'ї виявляються на рідкість стійкими.

Умови, в яких перебуває сучасна українська сім'я, характеризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися особистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах господарювання та духовної культури. Разом з тим, сім'я як явище економічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів, особливо глобалізаційного та соціально-політичного характеру [8, с. 848].

Однією із найбільших проблем сучасної молодої родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість. У свою чергу, це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього - страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і у свою чергу жорстокість батьків.

Ще важлива проблема - сучасна сім'я повинна не тільки зберегти, а й відновити свій статус головної ланки у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, молода сім'я потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги.