68.Розкрити зміст соціальних послуг, які надаються випускникам інтернат них заходів та дбст

Основні послуги, які надає соціальний працівник випускникам школи –інтернату та ДБСТ:

• забезпечити випускників шкіл-інтернатів, які потребують житла, соціальним гуртожитком, створити умови для їх доступу до

• психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг;

• удосконалити механізми збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• створити умови для адаптації молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя та їх доступу до різних видів соціальних послуг.

• Сприяти працевлаштуванню дитини

• 69. Розкрийте зміст соціально-педагогічного діагностування, мета, етапи, методи

• Загальна сутність діагностики – це особливий тип пізнання, який знаходиться між науковим знанням та упізнанням одноразового явища.

• Соціально-педагогічна діагностика – спеціально орієнтований процес пізнання, в якому йде збір інформації про вплив на особистість та соціум соціально-психологічних, педагогічних, екологічних та соціокультурних факторів

• У соціально-педагогічній діагностиці визначаються соціально-психологічні характеристики виховного мікросоціуму, особливості педагогічного процесу та сімейного виховання, а також індивідуально-психологічні характеристики, які пов’язані з її соціальними взаємодіями.

• Визначення соціально-педагогічного діагнозу не можливо без спирання на теоретичні уявлення про той чи інший вивчаємий феномен. Наприклад, вивчаючи соціально-педагогічну запущеність дитини необхідно чітко орієнтуватися у її причинах, ознаках та проявленях у різних вікових групах; виявляючи підлітків з агресивною поведінкою, слід прийняти ту чи іншу концепцію формування дитячої агресивності (психоаналіз – «агресія як засіб зняття напруги та психологічний захист»; біхевіоризм – «агресія як научення подібній поведінці» та ін.) [4, с. 22].

• Процес соціально-педагогічної діагностики має проходити у такій послідовності:

• - констатація визначеного неблагополуччя в діяльності та поведінці дитини;

• - осмислення можливих причин неблагополуччя, аналіз особливостей випадку;

• - висування робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності наявних даних;

• - збір додаткової інформації. необхідної для перевірки гіпотези;

• - перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних;

• - у випадку не підтвердження гіпотези – повторення процедури

• Діагностичні методи в соціальній роботі

• Для здійснення соціальної діагностики використовується величезна група методів. Серед основних груп методів соціальної діагностики виділяють наступні:

• І. Загальні методи вивчення особистості і колективу:

• а) інформаційно-констатуючі (анкета, інтерв’ю, бесіда, анкета-коментар, ранжування);

• б) оцінюючі (рейтинг): компетентні судді, експертна оцінка, незалежні характеристики, оцінка, самооцінка.

• ІІ. Продуктивні методи: вивчення творчості учнів, тести – особистісні, тести – ситуації.

• ІІІ. Дієво-поведінкові методи: спостереження (пряме, опосередковане, спостереження-включення і т. д.), дискусії, диспути, аналіз у взаємодії, ситуації (природні, штучні), соціометричні методи, встановлення референтності особистості і колективу [9, с. 17].

• Така класифікація методів педагогічної діагностики дозволяє визначити зв’язок між методами діагностики, можливостями створюваних з їх допомогою моделей, описати і прогнозувати результат виховання і сам процес досягнення педагогічної мети.

• Функції кожного окремого методу можуть змінюватись залежно від засобу його використання і від того, яку інформацію з допомогою конкретного методу потрібно отримати.

• Важливою вимогою, на думку вчених, до застосування методик діагностування є доступність їх для дітей. Тому кожне питання анкети чи тексту, тема твору, будь-які прийоми дослідження повинні бути зважені, продумані з позицій дітей. Потрібно передбачати, яку користь принесуть отримані результати для покращання роботи учнівського колективу, а, отже, в якій формі відбудеться знайомство самих вихованців з цими результатами.

• Достовірність, об’єктивність отриманих даних залежить від відношення дітей, які піддаються вивченню, до самого педагога-дослідника: доброзичливість породжує об’єктивність, недоброзичливість – необ’єктивність отриманих даних.

• Серед загальних вимог, яким повинні відповідати методи соціальної діагностики, слід назвати валідність, надійність, однозначність, точність. Є ряд і додаткових, спеціальних вимог.

• По-перше, перевагу має найбільш простий метод і найменш трудомісткий з тих, що дозволяють отримати бажаний результат. Просте опитування іноді може виявитися більш ефективним, ніж складні тести.

• По-друге, метод має бути доступним не тільки для соціального працівника, але і для клієнта при мінімумі фізичних і психологічних умов, необхідних для його проведення.

• По-третє, технологія застосовування методів повинна бути чіткою і зрозумілою. Вона повинна настроювати клієнта на його довірливе відношення до соціального працівника, на співпрацю, що виключає виникнення побічних мотивів, здатних негативно вплинути на результати.

• По-четверте, умови проведення діагностики не повинні відволікати клієнта від співучасті в діагностиці.