53. Охарактеризуйте соціальну терапію та методи її реалізації.

Соціальна терапія, будучи особливою процедурою технології соціальної роботи, за допомогою притаманних їй методів впливає на соціальну поведінку громадян, а значить, і на певну соціальну ситуацію, явище.

Соціальна терапія - це комплекс рішень, процедур, заходів та дій, спрямованих на вирішення соціальних проблем різного рівня організації. З цього визначення випливає, що соціальна терапія це явище, яке можна розглядати і аналізувати на різних рівнях організації суспільства. Рівні соціальної організації будуть визначати цілі, завдання, можливості та методи, використовувані в процесі соціально-терапевтичного впливу на конкретний соціальний об'єкт.

Процес соціальної терапії спрямований на вирішення найрізноманітніших завдань. Їх характер і зміст визначаються конкретною проблемою або групою проблем, що стоять перед суб'єктом і потребують свого вирішення. Тим не менш, можна говорити про існування основних типів завдань соціальної терапії. Серед них:

- Виправлення, корекція поведінки та діяльності суб'єкта;

- Попередження дисфункцій;

- Забезпечення нормального розвитку суб'єкта;

- Самоствердження особистості суб'єкта.

Вирішення всіх цих завдань з необхідністю передбачає використання різних методів:

1. Адміністративні. Характерними особливостями цих методів є, по-перше, жорстке дотримання формальним нормам і правилам, які існують у суспільстві (закони, інструкції, положення тощо). По-друге, система адміністративних методів соціальної терапії побудована на принципах соціальної ієрархії, панування і підпорядкування. Найбільш ефективно ці методи можуть використовуватися в практиці державних, судових та адміністративних органів та установ. Використання адміністративних методів передбачає вироблення суб'єктом певних рішень, їх точне формулювання, видачу відповідних команд чи вказівок, а також відстеження процесу їх виконання нижчестоящими структурами та підрозділами. Прикладами використання адміністративних методів у практиці соціальної терапії є прийняття главою адміністрації рішення про встановлення опіки над неповнолітньою дитиною, судове рішення про позбавлення батьківських прав і т.п.

2. Економічні методи. Дана група методів соціальної терапії припускає, що в процесі їх використання можуть бути враховані і проаналізовано економічні інтереси та економічний стан того чи іншого соціального суб'єкта. Прикладами подібних методів є економічні пільги, економічна підтримка (допомоги, пенсії тощо) та економічні санкції. Ефективність економічних методів соціальної терапії значно зростає, коли їх використання супроводжується застосуванням і ряду інших методів.

3. Психолого-педагогічні методи. На відміну від адміністративних та економічних методів соціальної терапії, психолого-педагогічні методи спрямовані, в першу чергу, на окрему людину або на малі соціальні групи. Використання цих методів на практиці передбачає вплив як на систему взаємин у малих групах, так і на внутрішній світ людини, його систему ціннісних орієнтацій та ідеалів. Характерною особливістю цієї групи методів є те, що вони мають «відкладеним ефектом», тобто результати їх застосування на практиці стають видно далеко не відразу. До зазначених методів належать переконання, виховання, психологічна корекція і т.п.

Ці групи методів соціальної терапії по-різному використовуються суб'єктами соціальної діяльності, у тому числі і соціальними працівниками, в залежності від характеру і змісту конкретного соціального діагнозу.

Соціальна терапія, її психотерапевтичні можливості активно використовуються в соціальній роботі, в діяльності різних соціальних установ. Способи психотерапевтичної допомоги застосовуються в роботі з багатьма категоріями населення, сім'ями, групами осіб, які потребують в соціальному оздоровленні, соціальної корекції, реабілітації.

Методи особистісно-орієнтованої терапії мають широке поширення не тільки в психотерапевтичній практиці, але і в практичній психології, у соціально-педагогічної роботи, в діяльності фахівців з соціальної роботи. До числа цих методів можна віднести: психотерапевтичну бесіду, розмовну терапію; психотерапевтичні тренінги; працетерапію, терапію фізичної культури; бібліотерапію, казкотерапія; естетотерапію, сміхотерапію; гештальтотерапію.

Використання методів сугестивної терапії передбачає активне застосування технік навіювання шляхом цілеспрямованого впливу на рівні свідомості і підсвідомості. Для роботи з такими методами у професійній діяльності психолог повинен мати медичну освіту або здійснювати це терапевтичний вплив спільно з лікарем-психотерапевтом. До числа сугестивна методів терапії відносять: метод медитації; плацеботерапію (імітацію лікарського впливу); навіювання в стані гіпнотичного сну, та ін

Цілеспрямоване терапевтичний вплив на характер поведінки соціального об'єкта відрізняють поведінкові методи психотерапії. У їх число включають: метод систематичної десенсибілізації, метод оперативного обумовлення та ін У першому випадку шляхом обмеження впливу дій подразників фахівці домагаються усунення страхів. Другий метод зорієнтований на зміну поведінки за допомогою стимулюючого впливу.

У практичній соціальній роботі можуть бути використані і деякі інші методи групової терапії. До них, перш за все, слід віднести: метод групової дискусії, рольову гру, проективний малюнок, психогімнастика та ін

З огляду на специфічність багатьох методів соціальної терапії, їх психотерапевтичну спрямованість, в соціономічної практиці їх необхідно застосовувати обачно, дозовано, віддаючи переваги тим з них, які добре зарекомендували себе в тій або іншій сфері соціальної роботи.