ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
шийок — ísthmus — завдовжки до 5 см. |
|
|
В яйцепроводі розрізняють також части- |
|
|
ну, де утворюється шкаралупа (її нази- |
|
|
вають пташиною маткою). Ця частина |
|
|
має довжину до 7 см, довга й широка, а її |
|
|
слизова оболонка ворсинчаста. Кінцевий |
|
|
відділ яйцепроводу найдовший (до 10 |
|
|
см) і називається пташиною піхвою. Че- |
|
|
рез неї готове яйце виходить у середній |
|
|
відділ клоаки. |
|
|
Органи розмноження самців. У пта- |
|
|
хів немає сім’яникового мішка, оскільки |
|
|
сім’яники у них розвиваються в порож- |
|
|
нині тіла спереду від передньої частки |
|
|
нирки. Вони висять на короткій брижі, |
|
|
мають яйце- чи бобоподібну форму. Лі- |
|
|
вий сім’яник більший, ніж правий. В пе- |
|
|
ріод статевої активізації (гону, або яру) |
Рис. 15.22. Статевий член качура: |
|
сім’яники збільшуються. На медіально- |
||
1 — вивернута клоака; 2 — пеніс; 3 — |
||
му краї сім’яника є невеликий придаток |
нець сім’яного жолоба; 6 — отвір сім’япро- |
|
сім’яника, який добре помітний лише в |
сім’яний жолоб; 4 — валик жолоба; 5 — кі- |
|
воду; 7 — отвір сечоводу |
||
період гону. Сім’явиносні протоки тонкі, |
|
звивисті, йдуть уздовж хребта поряд із сечоводами і відкриваються на лате- ральному боці середнього відділу клоаки, де утворюється сосочок. У півнів і качурів сім’явиносні протоки розширюються перед відкриттям у клоаку. Статевий член у більшості птахів редукований. Він є лише у качурів, страу- сів, гусаків і самців цесарок. Як і в плазунів, пеніс утворений складкою вен- тральної частини заднього відділу клоаки (рис. 15.22). Поверхня пеніса вкрита слизовою оболонкою, що утворює спіралеподібну складку у вигляді жолоба, який під час ерекції перетворюється на канал. При цьому він по- довжується і виходить з клоаки. У самців страуса в пенісі є кістка. Додатко- вих статевих залоз у птахів немає.
КРОВОНОСНА І ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМИ
Кровоносна система. Серце у птахів, так само, як і у ссавців, — чотири- камерне (рис. 15.23). Характерною особливістю є те, що у птахів розвинута права дуга аорти.
У правому шлуночку серця сосочкових м’язів немає, а правий атріо- вентрикулярний отвір — щілиноподібний і прикривається сильно розви- нутою м’язовою пластинкою, яка відходить від стінки шлуночка до перего- родки.
Черевна аорта поділяється на внутрішню і зовнішню клубові артерії в відділяє праву й ліву сідничні та середню крижову артерії. Сідничні арте- рії магістральні і живлять тазові кінцівки. Зовнішня клубова артерія віддає
563
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
Рис. 15.25. Артерії крила курки (за І. В. Папченком, 1990):
1 — груднинна каудальна; 2 — груднинна середня; 3 — глибока плечова; 4 — колатеральна променева; 5 — колатеральна ліктьова; 6 — груднино-ключична; 7 — грудна краніальна; 8 — променева; 9 — ключи- чна; 10 — міжкісткова; 11 — ліктьова; 12 — п’ясткова
шиї біля яремних вен і під попереком між аортою та медіальним краєм нирки. Замість лімфовузлів у курей є лімфоїдна тканина у вигляді вузли- ків. Найбільше їх на стінках печінки, кишок, у легенях, шкірі, глотці, підне- бінні.
У птахів є дві грудні протоки, які роз- міщені латерально від хребта і впадають у яремні вени. Грудні протоки з’єднують- ся між собою анастомозами.
ОРГАНИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
Щитоподібна залоза птахів утворена двома круглими або овальними частка- ми, розміщеними з боків від трахеї в ді- лянці співочої гортані (рис. 15.26).
Прищитоподібні залози маленькі, ку- лясті, світло-рожеві, розміщені позаду щитоподібних залоз або окремо від них.
Рис. 15.26. Залози внутрішньої секреції:
а — тимус; б — щитоподібна залоза; в — прищитоподібна залоза; 1 — трахея; 2 — стравохід; 3— воло; 4 — плечого- ловний стовбур; 5 — серце; 6 — яремна вена; 7 — нижня повіка
565
